Бюджет-2014: була б совість...

Щонайменше 32 мільярди гривень у 2014 році можна додатково спрямувати на допомогу соціально незахищеним українцям, на розвиток освіти й медицини та на підтримку армії.

Де їх узяти? Як кажуть у народі, була б в уряду совість, то й гроші знайдуться.

Насамперед для цього необхідно зменшити до рівня 2009 року роздуті й щедрі сьогоднішні витрати на держапарат та репресивні органи. А саме – видатки на президента, уряд, парламент, МВС, Генпрокуратуру та СБУ. Тоді це дасть економію в 20,5 мільярдів гривень.

Так буде справедливо. Адже за час правління Януковича-Азарова економіку доведено до переддефолтного стану. Реформ не проведено. Корупція досягла неймовірних масштабів.

Тож влада має відповідати за золоті унітази для себе й дірку від бублика для народу.

Ще мінімум на 11,5 мільярдів гривень можливо збільшити дохідну частину державного бюджету.

Для цього необхідно:

По-перше, продати державні резиденції. Це ще мінімум 0,5 мільярда гривень. Насправді ці резиденції давно вже є приватними маєтностями Януковича та наближених до нього "князьків". Ця нерухомість "тягне" на десятки мільярдів гривень. І в подальшому її вистачить, щоб поповнювати бюджет держави ще не один рік.

По-друге, сплатити до казни не отримані торік податки та акцизи від імпорту пального. Вони не були сплачені однією із сумнозвісних компаній "Сім'ї". За оцінками експертів та журналістів це ще близько 8,4 мільярдів гривень.

По-третє, повернути до бюджету безпідставно списану раніше заборгованість підприємств ПЕК перед державою. Нагадаю, що списана сума астрономічна – 24 мільярди гривень. Опозиція послідовно й принципово наполягає й вимагає їх повернення до державного бюджету. Бодай упродовж 10-ти років. Тобто по 2,4 мільярди гривень щорічно.

Отже, у підсумку ми отримуємо щонайменше 32 мільярди гривень, які фракція "Батьківщина" вважає за необхідне перерозподілити справді по-справедливому. На користь малозабезпечених сімей, ветеранів та пенсіонерів. У тому числі й за рахунок будівництва житла для інвалідів війни, а також добудови сучасного комплексу лікарні "Охматдит" для лікування важкохворих дітей.

Ці пропозиції 8 січня ми разом з Арсенієм Яценюком подали до бюджетного комітету Верховної Ради. Такі принципи мав би відстоювати справжній український уряд, який керується інтересами народу, а не апетитами найвищих можновладців.

Також ми пропонуємо суттєво збільшити видатки на охорону здоров'я та освіту – по 2,7 мільярдів гривень відповідно.

На науку – на 2,2 мільярди більше.

На виплату коштів за рішеннями судів, які гарантовані державою, передбачити 1,8 мільярдів гривень. Тобто в 20 разів більше ніж запланували Янукович із Азаровим. Це дозволить почати реальні виплати чорнобильцям, військовим пенсіонерам і дітям війни.

Особливої уваги держави сьогодні потребують Збройні сили. Вони, до речі, порівняно з репресивним апаратом МВС і ГПУ є для режиму бідною падчеркою.

Тож вважаємо за необхідне на 2 мільярди гривень збільшити фінансування української армії. У тому числі на будівництво житла для військових виділити 300 мільйонів гривень. Тобто в 30 разів більше ніж пропонує Янукович і Азаров у своєму проекті бюджету.

Крім справедливого розподілу коштів, ми пропонуємо перекрити корупційні діри в бюджеті, через які мільярди державних гривень перетікають на приватні рахунки компаній, які належать родинам першої особи та вищих посадовців.

Зокрема, забрати в кабміну право в ручному режимі всупереч Бюджетному кодексу надавати державні гарантії під залучення кредитів. Ідеться про цілих 50 мільярдів гривень. У тому числі й 5 мільярдів гривень на капіталізацію так званого Українського банку реконструкції та розвитку – ще одного кишенькового банку для власних потреб Сім'ї.

Пропонуємо виключити з держбюджету всі норми щодо змін податкового законодавства. Це суперечить Податковому кодексу й чинить додатковий фіскальний та корупційний тиск на бізнес, опустивши інвестиційну привабливості України нижче плінтуса.

Звісно, запропоноване – далеко не повний перелік того, як наповнити бюджет і повернути вкрадене до казни. Але для першого кроку, щоб головний кошторис країни був по-справжньому соціально орієнтований, цього достатньо.

Мудрий Цицерон казав: "Не бути скупим – уже багатство, не бути марнотратним – це дохід". Знав, що казав, бо не крав, скорочував бюрократичний апарат, зменшував податковий гніт, був поблажливий та справедливий до підлеглих і підданих. Життя цього непідкупного, чесного, безкорисливого та гуманного державного діяча, філософа й оратора Римської республіки ось уже впродовж двадцяти двох століть є прикладом для політиків і правителів Європи й цілого світу.

Та не для Януковича з Азаровим, які щедрі для себе й скупі для народу.

Андрій Пишний, спеціально для УП