Євромайдан – це... Океан, який змінить країну!
Систему нинішньої влади та опозиції, яка будувалась десятиліттями й сьогодні дійшла апогею, неможливо "знести" так швидко. Їй потрібно протиставити альтернативу – нову силу, без політичного минулого, але з великим майбутнім. Саме вона має стати не лише новою владою, а й основою нового громадянського суспільства.
...Коли місяць тому в Україні почались масові протести, я собі пообіцяла – не критикуватиму опозицію. Подумалось: такі кризові ситуації – чудовий час побачити справжнє обличчя кожного. Сьогодні я не розчарувалась лише з однієї простої причини – була на Майдані не за політиків. Зрештою, як і всі.
Висновки зроблені, і не буду про погане, бо треба говорити про хороше. Його, насправді, значно більше!
Євромайдан вразив надзвичайно великою кількістю успішних, сміливих, фантастичних людей!
Згадую, як вечорами хлопці прибирали сніг. Вразила "організація процесу". Уже потім прочитала, що серед них – гендиректор "Майкрософт Україна", і все стало зрозумілим. З'ясувалось, що був навіть план прибирання Майдану. Це ніби дрібнички, але дуже показові.
Вразила логістика, коли за лічені дні євромайданівці своїми силами організували транспортування й поселення людей. А одного недільного ранку з подругою зайшли в медпункт на території Михайлівського собору, де медичні працівники саме проходили вишкіл: чітко поділені на бригади, щоб охопити всю територію Майдану, студенти, інтерни, молоді лікарі вивчали інструкції – як діяти в тій чи іншій ситуації.
Окрема тема – харчування. Кухня будинку профспілок чи невеличкого намету на Майдані працювала за єдиними встановленими правилами.
Вразили інформаційна робота, система юридичної допомоги, охорона, збір та розподілення коштів, відкриті лекції, креатив, численні флеш-моби тощо, тощо.
У підсумку, Євромайдан перетворився на самодостатню країну, громадянин якої керується золотими словами: "Не питай, що твоя країна зробила для тебе, запитай, що ти можеш зробити для своєї країни". І саме тому Євромайдан обов'язково має переродитись й постати по всій Україні.
І саме тому цілком очікуване й логічно, що в неділю Євромайдан розпочав трансформування в громадський рух. Цілком можливо, що в майбутньому із цього руху виросте нова політична сила.
Адже в політику мають іти найкращі, навіть якщо їм ще не хочеться. Це єдиний шанс змінити майбутнє.
Бо сьогодні все нагадує рух у замкнутому колі. Успішна людина йде в політику, бачить зсередини всю безнадійність і порочність системи, розуміє, що одному нічого змінити не вдасться, розчаровується, і повертається до нормального життя. До свого бізнесу, творчості чи роботи. А приймають правила гри системи... Ну, усі в курсі.
Євромайдан викристалізовує цих найкращих людей. Їх багато, сотні тисяч.
Саме цей рух має народити справжнього лідера. І зовсім не обов'язково, щоб це був якийсь "досвідчений" вождь із полум'яними промовами. Людей це відлякує. Хто був на Майдані, той відчув. Це має бути менеджер, який організує процес, який зможе очолити та спрямувати цю неймовірну енергію, розум, силу, креатив Майдану, що вразили увесь світ!
Країні потрібне тотальне перезавантаження!
І воно, насправді, відбувається вже, у ці хвилини.
Євромайдан уже ніколи й нікуди не зникне. Навіть якщо фізично не буде сконцентрований на головній площі країни. Бо сотні тисяч євромайданівців, кожен у своєму місті, містечку, селищі, селі, стане частинкою цього руху, тією краплею Океану, який обов'язково змінить Україну.
Систему нинішньої влади та опозиції, яка будувалась десятиліттями й сьогодні дійшла апогею, неможливо "знести" так швидко. Їй потрібно протиставити альтернативу – нову силу, без політичного минулого, але з великим майбутнім.
Саме вона має стати не лише новою владою, а й основою нового громадянського суспільства. Її прихильники вмітимуть мобілізуватись в максимально короткий час, у тому числі через соцмережі, щоб завжди бути на контролі кожної дії влади.
І ще одне.
Вислів "революцію роблять романтики, а користаються негідники" – навряд чи пасує до нинішньої ситуації. Хто був на Євромайдані – бачив, що більшість його учасників, це ті, хто усвідомлено зробив свій вибір. Хто розумів, особливо в перші ночі та дні, усю небезпеку ситуації. Хто прийшов "не стояти й тупити", а долучитись до спільної роботи.
І кожен зараз – на Євромайдані чи вже вдома, повинен продовжувати цю працю.
Бо революція тільки починається.
Уляна Сурмай, журналіст, спеціально для УП