Підписання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС може бути зірвано

Завжди намагався бути оптимістом щодо імовірності підписання Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Вважав, що у нинішнього глави держави Віктора Януковича вистачить відповідальності  та здорового глузду, аби виконати критерії ЄС, припинити вибіркове правосуддя, знайти компроміс та звільнити Юлію Тимошенко.

До таких кроків підштовхувало керівництво України і їх візаві у Росії – дбайливо виховуючи торгівельними війнами з кожного українського громадянина справжнього патріота та націоналіста, формуючи справжню українську політичну націю.

На жаль, останні дні перетворили  мене із записного оптиміста на цинічного песиміста. Шанси підписати Угоду про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом стрімко наближаються до нуля - хоча це той випадок, коли я був би радий помилитися.

Про це свідчать показове мовчання "гаранта" у відповідь на заяву місії Кокса – Квасневського щодо підтримки законопроекту Анжеліки Лабунської,  агресивні меседжі спікерів регіоналів на телеефірах  та нова пропагандистська "качка" про розшук міфічних мільйонів Юлії Тимошенко за кордоном. Та й у приватних розмовах представники провладної більшості дають зрозуміти – Віктор Федорович відпускати Юлію Володимирівну не збирається.

Зміна стратегічної лінії поведінки нібито відбулася на минулому тижні, коли в результаті декількох мозкових штурмів на Банковій було прийняте  рішення – поставити все на "качку" про повернення мільйонів Тимошенко до України.

На думку авторів цієї ідеї – це, по-перше, повинно було сподобатися електорату, по-друге, сприйнято європейцями і саме головне – дозволило би  підписати  Угоду про Асоціацію, навіть коли "Юлія Тимошенко буде дивитися Вільнюський саміт по телевізору у Качанівській колонії". 

Але Віктора Януковича вже не раз підводили його радники. Так і тут, на перший погляд, класна ідея, в основі своїй була абсолютно утопічною.

Громадяни втомилися від розповідей про якісь мільйони і хочуть отримати свої кревні декретні, лікарняні та зароблені гроші. Лише станом на 16 вересня 2013 року не виконані платіжні доручення Фонду з тимчасової непрацездатності на суму майже 937 млн. гривень, у тому числі, невиплата лікарняних склала 430 млн. гривень, декретних – 230 млн. гривень.

Європейці вже давно не вірять українській владі, яка ще два роки тому назад вустами Віктора Федоровича обіцяла декриміналізувати статті 364 та 365 Кримінального кодексу та звільнити Юлію Тимошенко. Вірять вони американському та швейцарському суду, які встановили ще в середині двохтисячних, що ніякого відмивання коштів Лазаренко разом з Тимошенко не було.

І саме головне – європейці не втомлюються повторювати: "Juilia in jail, no signing of AA". Тобто, якщо лідер української опозиції Юлія Тимошенко буде і далі знаходитися у Качанівській колонії, ніякого підписання Угоди про Асоціацію не буде. Останній раз це українському гарантові пояснили у понеділок, під час зустрічі з помічником державного секретаря США Вікторією Нуланд.

Українська влада може й надалі жити у вигаданих реаліях за принципом "самі придумали та самі віримо", сподіватися, що в черговий раз вдасться "пропетляти" між краплинками та ухвалити якісь закони про псевдозвільнення та псевдолікування Юлії Тимошенко, зокрема законопроекти Міщенка та Купчака, і  тим самим нібито виконати критерії ЄС.

Однак, місія Кокса – Квасневського у разі такого розвитку подій не поставить Україні залік із припинення політичних репресій в Україні. Адже до цього вона дала чітко зрозуміти: жирний плюс Україна отримає, якщо Юлія Тимошенко буде або помилувана указом президента України, або принаймні буде ухвалений та підписаний законопроект, підготовлений Анжелікою Лабунською. І представники місії мають на це повне право – вони єдині, хто отримав мандат від Європейського парламенту щодо проведення моніторингу із виконання критеріїв, необхідних для підписання Угоди про Асоціацію.

Заради підписання Угоди про Асоціацію Юлія Тимошенко пройшла свій шлях до компромісу: спочатку наполягаючи на своїй повній політичній та правовій реабілітації, вона погодилися на часткове помилування, а потім і на всі інші пропозиції місії Кокса – Квасневського, якими важкими вони для неї не були.

Свою частину шляху повинен пройти і Віктор Янукович. На сьогодні фактично у нього є два варіанти дій.

Він може увійти в історію як президент, за часів якого була підписана Угода про Асоціацію, налагоджені нормальні відносини з Європою та США, припинені політичні репресії в країні, звільнена лідер української опозиції Юлія Тимошенко, нормалізована економічна ситуація, відновлена співпраця з МВФ та отриманий життєво важливий для економіка кілька мільярдний доларовий транш.

Або Віктор Федорович може вляпатися в історію, змарнувати історичний шанс України, заморозити відносини з Європою та США, повторити шлях свого білоруського колеги, якого сприймають як останнього диктатора Європи, який є невиїзним та руконеподаваємим у цивілізованому світі, із відповідними політичними та економічними санкціями.

Вибір лише за Вами, Віктор Федорович.

Але я переконаний, що європейська держава Україна та 45 мільйонів українців не можуть бути заручниками фобій однієї людини і не пробачать йому зради, якщо Угода не буде підписана.

І на останок, про дії тих, хто підтримує європейську інтеграцію. Переконаний, що ці дні  – ключові для євроінтеграції. Думаю, необхідно підтримати опозицію та всім нам вийти на вулиці Києва. А опозиційним силам пора вдаватися до більш радикальних дій, у випадку гальмування ухвалення законопроекту Анжеліки Лабунської. Можливо саме це підштовхне владу до зміни позиції.

В останню неділю у Молдові на підтримку євіроінтеграції вийшло близько 100 тисяч людей, для України – це декілька мільйонів.

Чим ми гірші за молдован? Або в нас є інший вихід?