Переможець не отримає все, або Про що недоговорюють еліти

Середа, 20 листопада 2013, 13:08

Ми довго готувалися до марафонського забігу на шляху до ЄС. І сьогодні Україна вже стоїть на низькому старті. Чи відбудеться забіг, залежить сьогодні не стільки від суспільства – скільки від політичних еліт, причому як від влади, так і від опозиції.

Суспільство, як показують останні соціологічні дані, свій вибір зробило – більшість за курс на ЄС.

Останнє слово залишається за елітами. Чіткої визначеності немає. Слова про єдність позицій і вибору – поки що залишаються словами.

В основі протиріч усередині еліти лежать різні політичні інтереси й позиції. Допоки саме ці інтереси й позиції визначають перспективи Угоди, Україна залишається "підвішеною" в невідомості та невизначеності.

Посол ЄС Олександр Кваснєвський після зустрічі у ВРУ зазначив, що майбутнє України сьогодні безпосередньо залежить від стратегічного компромісу серед політичних еліт щодо Угоди ЄС – Україна. Це значить – від того, наскільки сторони зможуть поступитися партійними політичними інтересами перед питанням стратегічного вибору країни.

Судячи за напруженням протистояння – стратегічного компромісу поки немає.

Є тільки декларації. І боротьба різних інтересів.

Влада очікує від ЄС рішення економічних проблем країни, які наростають як "сніжний ком" і можуть призвести до фінансового дефолту, і при цьому прагне зберегти повний контроль за політичним процесом. Опозиція шукає в особі ЄС захисника від внутрішньої політики влади й гарантій розвитку демократії.

Очевидно, що такі внутрішньополітичні інтереси погано підсумовуються в єдиний стратегічний курс країни в цілому.

Виходить, що ЄС, в особі послів і комісарів, грає незвичну для себе роль – посередника у формуванні стратегічного компромісу всередині політичних еліт України. Останні, виявляється, просто нездатні домовитися самостійно.

Чому?

Користуючись словами класика: "дитяча хвороба" "державної незрілості" політичного класу України.

В умовах, коли на кону стоїть майбутнє країни, на чільне місце повинні бути поставлені державні інтереси України, а не пошук поточних вигод і збереження переваг, якими одна політична команда зможе покористуватися пару років.

Влада повинна піднятися над інтересами цієї миті, інакше вона не має майбутнього. Це означає перехід на більш високий рівень розуміння, політичного мислення та інтересів.

Статися цей перехід може або сьогодні – або можливо не станеться ніколи.

У політичної еліти України – і влади, і опозиції – залишилося зовсім небагато часу, щоб знайти стратегічний компроміс. А також досягти необхідного рівня згоди в питаннях, які були сформульовані, у тому числі, в останній Декларації Комітету з парламентського співробітництва ЄС-Україна 14 листопада в Брюсселі.

На засіданні комітету парламентського співробітництва між Україною та ЄС у Брюсселі, членом якого я є, були прийняті й зафіксовані дуже важливі умови й можливості як для підписання Угоди Україна-ЄС, так і для стратегічного компромісу влади та опозиції.

Це можливості, які зачіпають інтереси країни як у довгостроковій, так і короткостроковій перспективі:

1. Можливості для модернізації економіки країни та підвищення якості вітчизняних товарів та їх відповідності стандартам європейського, а значить і світового ринку.

Це може значно підвищити економічний потенціал України та її конкурентоспроможність.

2. Створення умов для виходу на європейський ринок українських товарів і виробників.

Передбачені значні можливості, особливо в галузі митної політики, для розширення торгівлі України із країнами ЄС і створення сприятливих умов для виходу українських виробників на ринок ЄС. Враховуючи, що товарообіг України з ЄС в 2012 році склав 42,3 мільярдів доларів, то з підписанням Угоди він може й повинен значно збільшитися. Особливо в бік підвищення частки експорту українських товарів на європейський ринок.

Це було б і закономірним результатом зближення з ЄС і підписання угоди по ЗВТ. Причому важливо забезпечити виконання цих планів уже в найближчій перспективі, а не через 5-10 років. Ми не можемо чекати так довго, враховуючи наші втрати на ринках СНД.

І 18 листопада канцлер Німеччини Ангела Меркель чітко заявила, що запропонує й переконає колег підтримати Україну, на яку сьогодні економічно тисне Росія.

3. Посилення енергетичної безпеки України в рамках Європейської Енергетичної хартії.

Запропоновано реальні можливості для модернізації української ГТС за підтримки ЄС. ЄС повинен виступити в ролі ключового партнера у вирішенні цієї проблеми, оскільки стійкий і безпечний транзит газу зачіпає безпосередньо інтереси всіх країн ЄС.

4. Короткостроково, але дуже важливо: ЄС готовий до компенсації можливих і поточних втрат України від торгівлі з Росією, яка розгорнула повномасштабну торговельну "війну" з Україною та українськими експортерами.

Це серйозний сигнал від ЄС – готовність підтримати Україну як партнера.

Тепер справа тільки в готовності та бажанні знайти компроміс.

Щоб це стало реальністю, учасники повинні відмовитися від ідеї "переможець отримує все". Потрібна інша гра – в інтересах України. Якщо для цього потрібні взаємні гарантії влади та опозиції і їх лідерів – це потрібно зробити.

Крім того, "переможець отримує все" – у стандартах ЄС так не буває.

Куди важливіше те, що при позитивному вирішенні питання асоціації з ЄС переможцем буде вся країна, а не окремі політики.

Володимир Полочанінов, народний депутат, заступник голови комітету Верховної Ради України у закордонних справах, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Сергій Богачук – Ішмаель Девіс: бій з поглядом у наступний рік

Майбутнє інвестиційної професії: як залишатися затребуваним у нових реаліях

Втрата документів під час війни: що робити, і як технології можуть допомогти

Міжнародна спільнота журналістів закликає президента України припинити залякування ЗМІ

Демографія – найбільший виклик повоєнної України

Дозвільна кухня: Реєстрація потужностей чи експлуатаційний дозвіл для бізнесу?