"Три мушкетери" по-українськи
Тихо-мирно на українській політ-арені було у вересні. Ні бійок в Раді, ні продовження "Вставай, Україно !", ні відставок у кабміні. Відчувається сильна, впливова рука диригента.
Тільки комуністи та Медведчук кілька разів відпрацьовували гроші. Але схоже, Симоненку за щастя, що Банкова глушить усі народні ініціативи по Митному Союзу – це додає компартії відсотків до рейтингу на сході й півдні країни та "надихає" генсека Петра на перспективу президентських виборів.
Але регіонали вміють працювати з "неслухняними" союзниками по коаліції. Люди Юри "Єнакіївського" в пролетарській Донецькій області шляхом "тісного спілкування" з активістами КПУ відбивали – у різних сенсах цього слова – їм бажання переходити дорогу партії влади.
Але затишшя буває перед бурею.
До Вільнюського самміту Україна стає майданчиком для різних закулісних інтриг і провокацій.
Переглядаючи на вихідні нову голлівудську екранізацію "Трьох мушкетерів" Олександра Дюма, побачив аналогії тої Франції із сьогоднішньою Україною.
Цікаво, що фільм ішов на "1+1" – найрейтинговішому каналі, який "зацікавив" сім'ю. І, схоже, що "кіндер-сюрприз" української політики та власник нового чемпіона України з футболу стане ще й медіа-магнатом. Усе краще дітям!
У Дюма, як і в нас, також вічне протистояння держав-сусідів : "чужий" англієць Бекінгем, у якого "певні стосунки" із королевою Анною. Йому Франція потрібна лише як васал, і він грає шахову гру, де є й королева, і різні агенти – фігури й пішаки на ворожому боці, які йому підігрують. Є ще мушкетери, яких використовують у навколо тронних міжусобицях, і є ще Ришельє – кардинал, який багато знає, уміє й хоче царювати при слабкому володарі.
А тепер перенесемося за лаштунки нашого політичного театру.
Я гадаю, що із цією постановкою краще б упорався би Лесь Подерв'янський – без здорового цинізму реаліті-шоу не вийде.
Дійові особи:
Герцог Бекінгем – Путін. Він у себе в державі то король, то герцог – але хоче бути Богом;
Король Людовік – президент Янукович. Спочатку падав від "тупих предметів", а тепер набирається сили і йде не туди, куди хоче ВВП;
Королева Анна – Вона. Була ж колись "королевою бензоколонки", а зараз сидить, але "на низькому старті" – ще та бестія...;
Леді Вінтер – зібраний образ. У цьому платті може виходити й Вітренко, і Симоненко, і Табачник, і Медведчук, і Коновальчук;
Кардинал Ришельє – наша людина серед не бідних світу цього Ахметов;
Три мушкетери – кандидати в президенти. Яценюк – схоже що Араміс, Тягнибок – мабуть, Атос, Кличко – Портос, адже в останнього кредо: "Я б'юся, тому що я просто б'юсь";
Д'Артаньян – визволений і нахабний політв'язень Юрій Луценко.
Ось основні дійові особи на сцені.
Подерв'янський це би поставив не гірше "Гамлета".
Але й ви згадайте, як було в Дюма, зробіть поправку на український євроінтеграційний вітер та імпровізуйте, пані та панове! Будуть суттєві відхилення від сюжетної лінії – може, хтось із позитивних героїв стане негативним і навпаки...
Я ж "буду краток" – попереду цікава вистава. А фінал її прогнозований – на Благовіщення вийшов Юра, на Покрову – вийде чи виїде Юля.
Але після буде ще цікавіше!
Ігор Мазур, спеціально для УП
