Використання детектора брехні в Україні – про що мовчить закон

В Україні застосування поліграфа (детектора брехні) прямо законодавством не передбачено. Тобто, немає прямого дозволу або заборони на його використання. В таких випадках традиційно використовується принцип "все, що не заборонено законом, дозволено". Саме ця фраза найчастіше зустрічається на сайтах, що пропонують послуги з використанням поліграфа.

Незважаючи на відсутність законів про використання поліграфа, він дедалі активніше використовується українцями для перевірки співробітників, родичів, для здійснення експертизи під час судового розгляду тощо. 

Правда, варто зазначити, що є в Україні одна цікава інструкція, яка прямо дозволяє використовувати поліграф, але у вузькому професійному колі. Мова йде про Інструкції по використанню комп'ютерних поліграфів у роботі з персоналом органів внутрішніх справ України. Ця інструкція регулює використання детектора брехні для відбору, підбору і розстановки кадрів органів внутрішніх справ (ОВС).

Складно сказати, чи стало ефективним використання детектору брехні в ОВС і чи допомогло воно у доборі чесних, людяних, вихованих міліціонерів, але сам документ встановлює важливі обмеження, які ігнорують, наприклад, роботодавці, піддаючи перевірці своїх працівників.

Наприклад, основна умова проходження перевірки – добровільність. Перевірка на поліграфі повинна проводитися лише з письмової згоди самої людини. Протипоказаннями до проведення перевірки на детекторі брехні є алкогольна або наркотична залежність, вагітність, психічні і деякі інші захворювання - наприклад, серцево-судинні, перенесені інфаркт, інсульт.

Попередньо, до перевірки на детекторі брехні, людина повинна пройти медичний огляд і отримати схвалення лікаря на проведення такої перевірки.

Сьогодні чимало фірм пропонують послуги з перевірки поліграфом співробітників, родичів. На всіх сайтах, що пропонують ці послуги, законність процедури перевірки обґрунтовують вельми туманно, і, м'яко кажучи, непереконливо. Від потенційних клієнтів, просто приховують відсутність нормативної бази, що регулює використання перевірки на поліграфі.

Але ж відсутність законодавства щодо використання детектора брехні створює чимало проблем, наприклад значно ускладнює можливість відшкодувати шкоду, моральну або фізичну, яка може бути завдана людині під час такої перевірки. Крім того відсутність законодавства призводить до самодіяльності, тобто, хто як хоче так і застосовує детектор брехні, незважаючи на високу вірогідність порушити права людини.

Через відсутність норм, що регулюють застосування поліграфа у трудових правовідносинах, утворилися дві основні проблеми. Очевидно, роботодавець повинен забезпечити працівникові або здобувачеві проведення попереднього медичного огляду або хоча б розмову з лікарем на предмет допустимості проходження перевірки поліграфом.

І друга проблема – допустимість ймовірних питань з правової та морально-етичної точки зору. Адже Конституція України дозволяє людині не розголошувати інформацію особистого характеру, включаючи інформацію про вчинений нею злочин. 

Крім того, в Україні перевірка на детекторі брехні використовується в слідчо-судовій практиці для проведення психофізіологічної експертизи.

Вона може проводитися в рамках не лише кримінального, а й цивільного, адміністративного процесів. Проведення психофізіологічної експертизи з використанням детектора брехні доцільно, якщо існують нерозв'язні протиріччя в показаннях учасників процесу.

Висновки такої експертизи в Україні можуть бути визнані доказом у справі і використовуватися судом при винесенні рішення або постановленні вироку. Однак, такий доказ не може бути єдиним доказом провини, а лише додатковим або непрямим.

Разом з тим, спеціалізованими державними установами така експертиза не здійснюється.

Держава не атестує на сьогоднішній день експертів-поліграфологів. Тобто, цю експертизу можуть проводити організації та приватні особи, які не мають жодного державного дозволу, ліцензії, допуску на проведення цього виду судової експертизи, що значно послаблює її доказовий потенціал.

Через відсутність законодавства щодо використанням поліграфа (детектора брехні) немає єдиного назви такої експертизи. У процесуальних документах і на сайтах експертів, що пропонують проведення такої експертизи, зустрічаються різні назви – судово-психологічна експертиза з використанням поліграфа, судова психофізіологічна експертиза, судова психолого-фізіологічна експертиза.

А як в Україні можна стати поліграфологом? Не так вже й складно.

Щоб стати поліграфологом, досить близько місяця відвідувати курси очно, а потім заочно, тобто самостійно, закріпити отриманий знання протягом півроку. У підсумку ви отримуєте свідоцтво. Щоб бути зарахованим на такі курси, крім готовності їх оплатити, треба відповідати таким нехитрим параметрами – вік старше 25 років, вища освіта (спеціальність не має значення), відсутність судимості. Інші вимоги стосуються психоемоційних характеристик особистості.

З цим свідоцтвом ви вже можете написати на своїй візитівці або сайті, що здійснюєте експертизу із застосуванням детектора брехні.

Чи довірили б ви людині, яка, припустимо, за освітою економіст, лише місяць прослухала лекції про роботу з поліграфом, тлумачити результати вашої перевірки на детекторі брехні?

Відсутність норм, що регулюють використання поліграфа, на жаль, не стримує виробництво, збут поліграфів і надання послуг з його допомогою. Тобто ринок в цьому напрямку тільки набирає обертів і збільшує обсяги.

Відповідно, скоро можна прогнозувати на території нашої країни і переділ цього ринку, і активне впровадження поліграфа в усі сфери нашого життя. Адже комерційні перспективи "поліграфоіндустрії" в країні з адміністративно-командним управлінням економікою завжди можна оптимізувати.

Цілком очевидно, що законодавець повинен набратися мужності і врегулювати використання поліграфа, встановити вимоги до осіб, які отримують сертифікат (свідоцтво, диплом – будь-який документ), який дозволяє бути поліграфологом, тобто захистити нас від дилетантів і самозванців.

Необхідно убезпечити всіх нас від нав'язливого бажання деяких роботодавців перевірити співробітників на детекторі брехні. Треба законодавчо встановити морально-етичні межі, які не може переступати перевірка на детекторі брехні.

Законодавчий вакуум у більшості країн світу щодо використання поліграфа пов'язаний із сумнівами щодо достовірності результатів такої перевірки. Наука продовжує працювати над удосконаленням технології поліграфа, а прості громадяни продовжують успішно винаходити все нові й нові способи "обдурити" поліграфа. 

Саме тому важливо не стільки дозволити використання поліграфа, скільки визначити випадки, в яких це заборонено, визначити коло осіб, які не можуть бути піддані такій перевірці та морально-етичні рамки використання детектора брехні.

Так само важливо встановити нормативно принципи використання поліграфа, наприклад, добровільність, вікові та фізичні обмеження, сферу можливого використання.