Справа Маркова: ліс рубають – коли ж полетять тріски?
12 вересня 2013 року ВАСУ зобов'язав ЦВК позбавити народного депутата Ігоря Маркова представницького мандата. Масштаб резонансу від цієї події можна порівняти лише з масштабом одіозності самого екс-депутата.
Обговорення-коментування ситуації відбувалось в звичному режимі. Політологи-авгури змагались в пошуку найоригінальніших причин-наслідків-майбутніх сценаріїв. А ліберально налаштована громадськість традиційно забила вербального цвяха в домовину парламентаризму й учергове відспівала заупокійну вітчизняній судовій системі.
Нічого нового – усе як завжди.
Проте в справі Маркова є один аспект, який замість стати одним з основних, узагалі мало не був проігнорований. На нього звернули увагу лише деякі представники "УДАРу". І то мимохідь – без скрупульозного аналізу деталей і подальшої провокації більш широкої дискусії.
Спробуємо на певному рівні – не претендуючи на повну вичерпність – заповнити цю прогалину.
Позбавити Ігоря Маркова депутатства Юрію Кармазіну допомогло Головне слідче управління МВС. Під час досудового розслідування слідчі управління разом з іншими експертами провели огляд бюлетенів у виборчому окрузі №133.
У документі, скерованому на ім'я голови ЦВК, ідеться: "Загалом у ході експертного дослідження виявлено 6.038 бюлетенів з відміткою виборців за кандидата Маркова Ігоря Олеговича, в яких внесено зміни шляхом механічного видалення позначок, які первинно було проставлено в графах за інших кандидатів.
Таким чином, достовірно встановлено, що внаслідок дії невстановлених осіб вчинено підробку виборчих документів на користь кандидата в народні депутати Маркова шляхом видалення позначок проставлених виборцями в графах за інших кандидатів із подальшим використанням таких документів для набуття певних прав у виборчому процесі".
Якщо вірити правоохоронним органам, то перед нами – непересічний сюжет для першокласного детективу.
Так, в Одесі на 52 з 86 виборчих дільниць відбувається фальсифікація більш ніж 6.000 бюлетенів, в результаті чого перемагає інший кандидат. І, найголовніше, така масштабна фальсифікація відбувається "внаслідок дії невстановлених осіб".
Як би сказав один із кіногероїв – картина маслом.
Насправді ж правоохоронні органи потрапили в пікантну ситуацію.
Одразу після завершення всіх формальностей із позбавленням Маркова депутатства, перед правоохоронцями поставлять резонне питання – які заходи здійснюються для встановлення осіб, що безпосередньо "механічно видаляли позначки, які первинно було проставлено в графах за інших кандидатів"?
І питання це вимагатиме конкретної відповіді. Адже хтось обов'язково поцікавиться, а де ж, власне, відбувалось фальшування – безпосередньо на виборчих дільницях, у приміщенні ОВК чи в якомусь іншому місті? Якщо на виборчих дільницях, то, чи переглядались відеозаписи з камер спостереження під час підрахунку голосів і встановлення результатів голосування?
Зрештою, чи проводились розмови з членами окружної та дільничних виборчих комісій на дільницях, де було встановлено факти фальсифікації? Чи здійснювалась графологічна експертиза почерків членів ДВК із проблемних дільниць на предмет встановлення їх імовірної причетності до фальшування бюлетенів?
Чому після встановлення факту фальсифікації голосів за кандидатів-мажоритарників не проводився огляд виборчої документації в пропорційній частині голосування? Адже ці бюлетені також проходили через руки фальсифікаторів і могли бути "переголосовані" тощо.
Чи захоче/зможе сьогоднішня українська міліція копнути в цій справі глибше, притягнувши до відповідальності конкретних виконавців – питання риторичне. Чинна владна адміністрація не готова дати настільки сильний політичний сигнал ані опонентам, ані суспільству.
Тим більше в контексті майбутніх президентських виборів, якщо такі відбудуться: жертвувати "перевіреними й надійними" кадрами в комісіях напередодні нового виборчого процесу – небачена розкіш. Хто ж тоді малюватиме потрібний результат?
Навпаки, саме із цієї причини цю тему повинні взяти під особливий контроль представники опозиції. Адже для них це актуально не лише через президентську кампанію 2015 року, але й з огляду на перевибори в проблемних округах.
Сумнівно, що навіть під тиском опозиції МВС когось-таки покарає. Проте це може стати непоганою профілактикою, надавши проблемі більшого резонансу в майбутньому.
Бо вже невдовзі опозиціонери знову апелюватимуть до виборців щодо фальсифікацій на дільницях, намагаючись мобілізувати громадськість на свою підтримку. Але для цього громадяни мають упевнитись в тому, що опозиція займається проблемою фальсифікацій на виборах системно, а не так як раніше.
Згадується 2012 рік, коли під час виборчого процесу деякі кандидати від опозиції, які сьогодні вже рік як є депутатами, урочисто обіцяли в разі перемоги розібратись з кожним фактом фальсифікації. Напевно, ще досі збирають факти...
Зі свого боку, щоб пришвидшити процес пошуку фальсифікаторів в Одесі, МАГ "ЦИФРА" подає квоти на представництво у ДВК, які в результаті жеребкування отримали суб'єкти виборчого процесу в одномандатному виборчому окрузі №133 міста Одеси:
А також оприлюднює списки членів ДВК у день голосування на тих 52 виборчих дільницях, на яких правоохоронці виявили зловживання.
Цікаво буде порівняти, скільки людей із цього списку опиниться у складах ДВК у 2015 році?
Назар Бойко, керівник Моніторингово-аналітичної групи "ЦИФРА", спеціально для УП