Правда про гроші Лазаренка
Після серії публікацій Сергія Лещенка про перетворення Павла Лазаренка з поважного українського прем'єра на в'язня американської тюрми, у багатьох, напевно, виникло питання про те, що сталося із грошима Павла Івановича й хто зараз на них претендує.
Мало відомо, що паралельно із судовим процесом у Каліфорнії, у якому американські прокурори успішно доводили вину Лазаренка в скоєнні злочину відмивання грошей, уряд США розпочав ще один судовий процес у Вашингтоні щодо конфіскації власне злочинно здобутих активів Лазаренка. Судовий розгляд цієї цивільної справи розпочався 30 червня 2005 року та триває й досі.
1. Де на сьогоднішній день знаходяться гроші Лазаренка
Уряд США в ході кримінального провадження проти Лазаренка ідентифікував близько 250 мільйонів доларів злочинно здобутих активів, які й досі знаходяться на банківських рахунках в Антигуа, Гернсі, Швейцарія, Литва й Ліхтенштейн, зокрема:
1) В банку Julius Baer & Компані Лтд, Гернсі відділення, оцінюється в
2.096.355,83 доларів;
2) В Credit Suisse (Гернсі) Limited, оцінюється в 147.919.401,13 доларів;
3) У банку Nova Scotia, Антігуа, оцінюється приблизно в 85,5 мільйонів доларів,
4) У банку Nova Scotia, Антігуа, оцінюється приблизно в 1,6 мільйонів доларів;
5) Credit Suisse, Женева, оцінюється в 4.822.598 доларів;
6) У Banque SCS Alliance SA, Geneva, оцінюється в 483.629 доларів;
7) У Vilniaus Bankas в Литві оцінюється в 29.344 доларів;
8) У Ліхтенштейні на депозитах Liechtensteinisch Landesbank AG і LGT у сукупності приблизно 7 мільйонів доларів.
Оскільки кінцевим власником усіх цих рахунків є Павло Лазаренко, уряд США в ході міжнародних угод про співпрацю звернувся до урядів п'яти країн, де знаходяться гроші, із проханням заморозити активи. Керуючись міжнародно-правовими нормами, уряди цих країн виконали прохання США.
2. Чи може Павло Лазаренко скористатися грошима на своїх рахунках?
Після відбування терміну покарання, та навіть ще й під час ув'язнення, Павло Іванович зробив декілька спроб повернути частину заморожених грошей. Проте окружний суд Вашингтону відмовився задовольнити його вимоги, визнавши, що пан Лазаренко набув гроші злочинним шляхом.
3. Яке походження мають гроші Павла Лазаренка?
Павло Іванович Лазаренко був засуджений за вироком у справі "Сполучені Штати Америки проти Павла Івановича Лазаренка" за відмивання грошей на території США.
Злочин "відмивання грошей" є складним злочином, він складається із двох частин, де обов'язково має бути доведений "предикатний", попередній злочин. Тобто, щоб довести вину Лазаренка у відмиванні грошей на території США, американська прокуратура спершу мала довести злочинне походження цих грошей.
І в матеріалах справи зазначено, що предикатним злочином у справі Лазаренка є корупційні дії, вчинені в Україні, зокрема: вимагання, шахрайство та перевезення вкраденого майна.
Докази, установлені в кримінальному процесі в США, показали, що Павло Лазаренко за час перебування в статусі державного службовця, зокрема, перебуваючи на посаді прем'єра України, сформував із великими бізнесменами ділові відносини, які носили характер вимагання. Зібрані американськими прокурорами дані також показали, що Лазаренко ошукав український народ шляхом вимагання частки володіння в компаніях, проведення розподілу привілеїв по блату тощо.
У суді Лазаренко визнав, що користувався схемою, за якою від будь-якого позитивного рішення для бізнесменів, він вимагав 50% прибутку у формі відкату. Такі рішення стосувалися продажу природних ресурсів, пшениці, молочних продуктів і природного газу.
Спільник Павла Лазаренка Петро Кириченко дав свідчення в суді, що Лазаренко працював з усіма за схемою "50-50". Також Кириченко зазначив, що Лазаренко отримував необхідний платіж у розмірі 50% прибутку від підприємств, що працювали в Дніпропетровській області, де він був губернатором, і що ці кошти розподілялися різним компаніям, контрольованим Лазаренком.
Одна зі схем, що послужили підставою для накопичення багатства Лазаренка, була пов'язано з купівлею й продажем природного газу з Росії. Протягом перебування Лазаренка на посаді голови уряду й віце-прем'єра, він брав участь у масових фальсифікаціях проти українського народу, отримуючи значну комісію з купівлі-продажу природного газу.
Схеми вимагання та шахрайства, що їх детально описано в матеріалах кримінальної справи проти Лазаренка в США, завдали збитків саме українському народові, тому що доходи від продажу природних ресурсів України були спрямовані не в державний бюджет, а на приватні рахунки Павла Лазаренка.
4. Хто бореться за гроші Павла Лазаренка?
На сьогоднішній день на гроші Лазаренка претендують чимало державних і приватних установ, компаній і людей.
Серед них – міністерство юстиції США, ліквідатори банку в Антігуа, який належав Павлу Лазаренку, консалтингова фірма UTICo, український бізнесмен Олексій Дітяковський, російський Газпром, родина Павла Лазаренка тощо.
Претензії міністерства юстиції США. Міністерство юстиції США має домінуюче право на отримання коштів Лазаренка, оскільки останній був затриманий і визнаний винним на території США згідно законодавства США. Міністерство юстиції США з 2005 року очікує на рішення щодо грошей Лазаренка в окружному суді у Вашингтоні.
Претензії Газпрому. Газпром Росії претендував на 65 мільйонів доларів, посилаючись на рішення російського суду, згідно з яким ЄЕСУ заборгувала Росії в 2001 році. Проте суд Вашингтону відмовив Газпрому.
Претензії UTICO. UTICо, компанія зі штату Масачусетс, яку було залучено генпрокуратурою України в 1998 році для надання допомоги в розслідуванні діяльності компанії "Єдині енергетичні системи України", ЄЕСУ, і United Energy International ТОВ, ЮЕІЛ, у Лондоні.
UTICO стверджує, що має право на виплату 12% від будь-яких повернених коштів за свої послуги для ГПУ. Компанія вважає, що відіграла важливу роль у заморожуванні 144-х мільйонів доларів, що належали Balford Trust в Гернсі в 1998 році, кінцевим власником трасту є Павло Лазаренко, – тому має право на свою частку грошей Лазаренка.
Претензії Дітяковського. Позивач Олексій Дітятковський, колишній власник фірми "Дніпронафта", стверджує, що потерпів збитків на суму 1 мільйон 380 тисяч доларів через вимагання паном Лазаренком "відкату". Пан Дітятковський стверджує, що він був однією з бізнес-осіб, зобов'язаних платити відсоток від прибутку або віддавати частину свого бізнесу пану Лазаренку. Суд у США відхилив позов Дітятковського.
Претензії ліквідаторів Eurofed Bank. Ліквідатори Eurofed Bank в Антигуа, який належить Лазаренку, стверджують, що мусять відшкодувати борги банку перед третіми особами, котрі не пов'язані з Лазаренком. За їхніми оцінками, сума, необхідна для оплати цих боргів, становить близько 3,9 мільйонів доларів США.
5. Чи робив уряд України спроби повернути гроші Лазаренка в Україну?
Уряд України в особі генпрокуратури робив спроби повернути гроші Павла Лазаренка в Україну.
Як відомо, 14 травня 1998 році генеральний прокурор Богдан Ференц підписав договір із компанією UTICo щодо правової допомоги в поверненні грошей Павла Лазаренка в Україну за 12% комісії від поверненої суми. Наступник Ференца, Михайло Потебенько розширив сферу діяльності UTICo і вповноважив їх повертати гроші, вивезені з України Петром Кириченком.
Проте, у вересні 2003 року Печерський районний суд міста Києва постановив, що довіреність, яку видано UTICо Управлінням ГПУ, не має юридичної сили, оскільки останні не мали юридичних повноважень розпоряджатися державним майном чи делегувати таке право компанії UTICo.
Верховний суд України залишив у силі рішення Печерського райсуду 14 червня 2006 року. Міністерство юстиції України в листах від 23 липня 2010 року №39-41.934 і 21 вересня 2010 року підтвердило, що UTICо не могла представляли інтереси України в судах США щодо майна Павла Лазаренка та Петра Кириченка.
Крім залучення UTICо, інших спроб щодо повернення грошей Лазаренка уряд України не робив.
Та й навряд чи подібні спроби були б успішними. Адже офіційний Вашингтон неодноразово зазначав про необхідність повертати вкрадені активи саме постраждалим народам, а не назад до рук корумпованих політиків і диктаторів.
* * *
Отже, доля 250 мільйонів доларів, злочинно здобутих та відмитих Павлом Лазаренком, знаходиться в руках окружного суду Вашингтону. Судовий процес уже триває 8 років і ще триватиме кілька місяців. А, власне, повернення грошей може тривати ще довше.
Ми сподіваємося, що довготривалий процес повернення грошей Лазаренка все ж закінчиться на користь постраждалої сторони. А саме – українського народу.
Галина Сеник, Дарина Каленюк, Центр протидії корупції, спеціально для УП
