Чи сидітиме Пшонка на пару з керівником «Індару»?
Ситуація навколо ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" може слугувати лакмусовим папірцем реальних масштабів корупції і розкрадання державного майна за участі найвищих чинів. Вона вказує, що в нас крадуть не лише багато, не лише відверто – але й страху не мають.
Врешті, чого боятися до 2015 року – якщо "бізнес" кришується тими, хто мав би йому протидіяти?
Від банальної "прокладки" до "родинного" бізнесу
За іронією долі резонансне підприємство замислювалося задля виробництва національного інсуліну, що мав гарантувати соціально-незахищеним верствам населення доступ до життєво важливого препарату. І дійсно – завдяки гуманній ціні на препарат вдалося вижити не одній сотні тисяч хворих на смертельну недугу.
Але з часом пріоритети підприємства (71% державної частки), схоже, зазнали трансформації: від економії видатків громадян, залежних від вживання лікарських засобів, – до чистки їхніх кишень монопольно високими цінами
Не випадково все частіше господарська діяльність "Індару" опинялася в епіцентрі уваги громадських структур і політиків, а також гучних журналістських розслідувань. У березні цього року ТВі оприлюднив сюжет, де "Індар" повстав у ролі банальної "прокладки", яка втридорога перепродавала МОЗ придбані в офшорки тест-смужки для глюкометрів.
Але суттєво глибше в травні копнули "Наші Гроші". Їхнє розслідування "Індар епохи сімейної медицини" вивело підприємство на рівень одного зі стратегічних каналів "відмивання" державних коштів до офшорних годівничок – на сотні мільйонів гривень.
У підсумку з розрізнених шматків мозаїки почала вимальовуватися неприваблива схема:
1) "Індар" закуповує лікарські засоби – байдуже які, аби лише мали життєво важливий статус і якомога більш віддаленого виробника;
2) придбаний монополістом гостродефіцитний товар перепродається державі за космічними цінами – як вироблений "Індаром". Рівень дефіциту іноді забезпечується або загострюється відповідними регулятивними діями за участі керівників найвищого рангу;
3) прибуток виводиться з України до офшорів.
Від доказової бази до кримінального провадження
Від самого початку можна було припустити, що державне підприємство дискредитували наговором (у складні часи живемо) або використали "втемну" – тобто без відома його керівників.
Аби розвіяти сумніви, звернулася разом із експертами Центру Протидії Корупції до голови правління товариства напряму – з простим запитанням: які саме ліки з проданих державі "Індаром" були власне ним і вироблені?
Відповідь голови правління "Індару" Вишневської виявилася наскільки беззмістовною (в порушення чинного законодавства), настільки ж красномовною – у цьому ж документі керівник держпідприємства зухвало поцікавилася, яким чином запитувана інформація стосується моєї депутатської діяльності.
Довелося роз’яснювати Вишневській не лише законність поставлених питань, але й кримінальну відповідальність за перешкоджання депутатській діяльності. Натомість, пані Вишневська не знайшла нічого кращого, ніж поповнити доказову базу майбутнього кримінального провадження відповіддю в дусі: "нічого не скажемо, запитуйте в МОЗ".
Цілком очевидно, що наше просте запитання виявилося для керівника "Індару" надскладним – будь-яка змістовна відповідь могла "спалити" схему. Якщо відповість, що виробляють – елементарна перевірка виробничих потужностей підприємства не залишить на цій версії каменя на камені.
Якщо визнає, що таки не виробляють – відповідатимуть чини суттєво вищі. І настільки високі, що гарантують "недоторканість"…
Тому й звернулися керівники українського відділення Глобальної організації парламентарів проти корупції (GOPAC-Ukraine) 17 липня до Генпрокурора з вимогою почати в цій справі кримінальне провадження за статтею 351 ККУ - перешкоджання діяльності народного депутата, за якою чиновнику "світить" обмеження волі до 3-х років.
І насамкінець
Надалі події розгортатимуться за трьома сценаріями.
Сценарій фантастичний. Вишневська встигає відреагувати швидше за Пшонку – не лише відповісти на звернення, але й "злити" керівників МОЗ, які, мовляв, примушували її до участі в неправомірних діях. Така поведінка щонайменше полегшить її захист від судового переслідування за ч.1 ст. 351 ККУ.
Сценарій ідеалістичний. Пшонка не наважується брати на себе відповідальність за кришування очевидних корупційних дій і відкриває кримінальне провадження за ч.1 ст. 351 ККУ, а в підсумку виводить на чисту воду всіх крадіїв у сфері держзакупівель – іншими словами, поводиться так, як має вести себе Генеральний прокурор згідно з вимогами закону.
Сценарій очікуваний. Пшонка всіляко гальмує процес розсекречування деталей і фігурантів "сімейної" схеми до 2015 року, тобто відкладає відновлення законності і невмолимість покарання в справі якомога довше – але вже в ролі співучасника.
Леся Оробець, спеціально для УП
