Суд над Тітушком, або Журналіст "сам побив" дружину
У понеділок Шевченківський суд почав слухати справу про побиття журналістів Ольги Сніцачук та Владислава Соделя Вадимом Тітушком.
Як відомо, журналісти потрапили "під роздачу" під час сутички свободівців і найманців Партії регіонів після мітингів 18 травня. Головним фігурантом бійки був білоцерківський спортсмен Вадим Тітушко.
Згідно з обвинувальним висновком прокуратури, йому інкримінують дві статті – хуліганство і перешкоджання журналістській діяльності. За першою йому загрожує до 4 років в'язниці, за другою – 2. Поки що Тітушко єдиний фігурант у процесі, але минулого тижня до Шевченківського суду передали справу на ще трьох його "колег", яких вдалося ідентифікувати міліції. Тому не виключено, що ці справи незабаром об'єднають.
Поки що ж суддя Лариса Радуцька заслухала свідчення потерпілих та 3 свідків.
Вадима Тітушка в суді було не впізнати. Хлопчик у напрасованій білій сорочці чемно читав газету. Це були "Вести", яким у переддень суду Тітушко й Сніцарчук дали інтерв'ю. Щоправда, білоцерківський боєць читав не це. Він продивляється рубрику "Спорт". А ось його адвокат якраз скрупульозно вивчав кожне слово журналістки, щоб мати до чого прискіпатися.
Сніцарчук і Содель, як потерпілі, першими давали свої свідчення.
 |
Як відомо, журналісти 18 травня поверталися з акції опозиції, коли почули про сутичку на сусідній вулиці біля БРДМ. Не змігши додзвонитися до оператора, Сніцарчук стала сама знімати бійку на телефон, а Содель на фотокамеру. Це не сподобалося молодикам, і вони почали кидатися на журналістів.
"Нас обливали водою, на нас плювали, матюкалися, відтіснили до стіни управління МВС, повалили мене на землю й почали наносити удари. Владислав встиг мене закрити собою, незважаючи на те, що удари приходились в обличчя, у живіт, але він накрив мене й врятував від великої сили ударів", – розповіла Сніцарчук.
"Для мене все, що відбувалось, нонсенс. Я працюю журналістом дуже давно. Я висвітлюю вуличні акції, починаючи з "України без Кучми", у 2002, у 2004… Ніколи такого не було, щоб журналісти ставали об'єктами таких нападок. Тому мій стан був шоковий", – описала кореспондент 5 каналу свої відчуття під час тих подій.
Прокурор в своєму допиті обмежився лише з'ясуванням факту, чи є Тітушко саме тією особою, яка била журналістів.
 |
| Фото Богдана Кутєпова |
Адвокат Тітушка Віктор Олійник зробив ставку на 2 речі: доводити, що Сніцарчук і Содель не виконували редакційного завдання, бо мітинг опозиції вже скінчився, і що ніде немає доказів, що саме Тітушко бив Ольгу.
– Куди вас бив Тітушко? – запитав адвокат.
– В обличчя, а коли я впала, кілька разів копнув у живіт, – пояснила журналіст.
– А скільки разів він ударив і як виглядав його одяг? – з педантизмом допитувався Олійник.
– Знаєте, коли ти потрапляєш в таку екстремальну ситуацію і знаходишся в такій позі, рахувати удари і роздивлятися форму одягу особливо немає змоги. Але це був Вадим Тітушко, – переконувала Ольга.
– А знаходячись в такій позі, як ви могли спостерігати, хто там над вами знаходиться? – запитав адвокат під недолугий смішок прихильниць Тітушка постбальзаківського віку.
– А в цій клініці, де ви проходили обстеження, ви постійно лікуєтесь чи просто так звернулись довідку придбати? – запитав Олійник.
– Я просила б вас коректно ставити питання, – перебила його суддя. Але адвокат і не подумав виправлятися.
– Добре, останнє питання. Ви до свого цивільного позову прикріпили фото, де ваш чоловік, як ви його називаєте, триває вас за руки, – уїдливо почав Олійник, але завершити не встиг.
– А що значить "ви називаєте"? Вам свідоцтво про шлюб надати? – обурилась Сніцарчук.
– Ставимо питання коректно, – ще раз попередила суддя.
– Так моє питання полягає в тому, куди вона намагалась вирватись від цього чоловіка (Соделя), про що свідчить фото? – продовжував дратувати потерпілих адвокат.
– Ви намагались вирватись від чоловіка? – вже не витримала й поставила питання сама суддя.
– Ні, не намагалася. Це інтерпретація адвоката обвинуваченого, – ледь стримуючи злість, відповіла Ольга.
Утім, як виявилось, питання до Сніцарчук були лише розігрівом для адвоката. Її чоловікові Олійник ставив ще більш цинічні питання.
– Так все ж поясніть, чому ви тримаєте вашу дружину, коли всі розійшлися? – продовжував присікуватися Олійник до потерпілих.
– Ви ж розумієте, що фото – це лише завмерла мить. І навіть, коли юрба побігла, я ще був невпевнений, що зараз це не продовжиться, – пояснив Содель.
– Добре, а скажіть, знаходячись в такій позі, ви могли завдати дружині тілесних ушкоджень на руках і на животі? – спитав Олійник з єзуїтськи-добрим виразом обличчя.
Повний зал журналістів втратив дар мови. Прихильники Тітушка продовжували гигикати.
– Ви хочете сказати, що я тримав дружину за губу? – розгубився Содель. А потім додав:
– Ну, якщо ваше хибне уявлення допускає таке, то це на ваш розсуд. Я її захищав, і половину ударів взяв на себе!
Владислав Содель нагадав висновок судмедекспертизи, де вказано, що удари його дружині завдано тупим предметом.
– Якщо ви вважаєте, що мої руки тупий предмет, то я не знаю, – обурився потерпілий.
– А чого ви вважаєте, що руки Тітушка тупий предмет, а ваші – ні? – знайшовся Олійник під оплески своїх прихильників.
– А ви бачите різницю між розкритою долонею і кулаком? – уточнив фотограф.
Зал знову засміявся.
Після цього суд допитав фотографа "Вечерних вестей" Дмитра Ліпавського, який і зробив фото нападу на журналістів.
– На фото видно, як Тітушко заносить кулак, – розповів фотограф.
– Але ви не зробили фото, куди приходиться удар, – зауважив адвокат обвинуваченого.
– Бо мені перекрили огляд, – пояснив Ліпавський. – Але було видно, що Тітушко поводиться агресивно, а міліція цього не помічає.
Після 2 годин допитів суддя оголосила перерву. Тітушко і його прихильники спустились на подвір'я суду.
Але тут на нього чекали не лише журналісти, але й київська вчителька Ніна Москаленко, в якої намагаються відібрати будинок рейдери, і свободівці.
Пані Ніна підійшла до Тітушка й запитала, що він робив у неї вдома під час захоплення її садиби.
– Меня там не было, вы меня с кем-то путаете, – почав відсуватися від неї білоцерківський спортсмен.
– А що ти в парку робив? – насідав на нього активіст Андрій Дзиндзя.
– Ты прикрой чуть свой рот, – став дратуватися боєць, показуючи жестом, щоб співрозмовник замовк. Але той не заспокоювався.
– Що ти в парку робив, коли будинок захоплювали? – допитувався активіст.
– Ты чего меня провоцируешь? Я не понял, – нахмурився Вадим Румин, і лише 10 камер зупиняли його від того, щоб перейти в наступ.
– Я питання ставлю, а не провокую. Це різні речі, – голосно кричав активіст.
– Ты мне сейчас грубишь. Ты нормально общайся, – сердився Тітушко.
Невідомо, чим все могло скінчитися, але тут на допомогу білоцерківському спортсмену прийшла його група підтримки на чолі з Оксаною Шкодою. Вони відгородили Тітушка від преси, а згодом навіть пішли в рукопашну на активіста Дзиндзю, щоб той не нападав на їхнього "хлопчика".
Група підтримки в Тітушка вельми цікава. Наприклад, Шкода є активісткою "Українського вибору" Медведчука, інших жінок також ідентифікують із СДПУ(о). Їх бачили в суді, коли вони захищали Пилипишина по 223 округу. Втім, це не звичні "бабушкі постоять за 50 гривень". Це переконані адепти "Русского міра", які вважають головним злом світу "нациків" та інших фашистів.
Слухаючи їхні репліки на кшталт "что она жалуется, что ее ударили по лбу. Там же не больно", "хотел бы – убил бы одним ударом", та гигикання, коли дівчина описує, що її копають ногами, хотілося запропонувати їм щонайменше "one way ticket to the blues".
Після перерви свідчення давали кореспондент "ЛігаБізнесІнформ" Наталя Тарасовська та міліціонер Сергій Громський.
–У той день я висвітлювала антифашистський мітинг на Європейській площі. Ці хлопці стояли біля сцени. Коли я спробувала їх сфотографувати, вони стали відвертатися й казати, що охороняють сцену, – розповіла Тарасовська.
Далі, за її словами, молодики раптово згрупувалися. Взяли пакети з мінеральною водою й пішли на Велику Житомирську, де відбулася бійка.
– Пізніше цією водою поливали й Ольгу, – розповіла журналіст.
На відео, зробленому Тарасовською, не видно безпосередньо самих журналістів, але видно, як Тітушко замахується ногою по людині, яка лежить на асфальті. Там також чути крики Сніцарчук "Міліція, міліція!"
Крім журналістів у понеділок також давав свідчення міліціонер Сергій Громський. Він відомий своєю реплікою на слова Ольги, що вона журналіст 5 каналу, "Ну то й що, що з 5 каналу".
Втім, у суді представник міліції, чия бездіяльність на мітингу була просто ганебною, виглядав як сама доброчесність.
– Я повернувся, бо почув позаду себе шум і гам, бачу юрба громадян. Я втрутився туди, розігнав, розсунув людей. Переді мною, біля стіни стояв молодий чоловік, а поряд сиділа Ольга. Вона була страшно перелякана й повторювала весь час "Я журналіст, я журналіст", – розповів свою версію Громський.
За його словами, він відвів журналістів у безпечне місце й пішов розбиратися з іншою сутичкою.
– А ви спитайте його, чи є він незаангажованою людиною. Бо ясно ж, що якщо він розповість правду, його завтра звільнять, – порадив присутній у суді власник 5 каналу Петро Порошенко адвокатам потерпілих.
Натомість Влад Содель поставив міліціонеру інше питання:
– А як ви реагуєте, коли люди кричать і кличуть на допомогу: "Міліція, міліція!"
– А що ви хочете конкретно спитати? Є різні стадії реагування, – розвів руками міліціонер.
– Буває, що просто тікаємо, – пожартував за його спиною хтось із присутніх журналістів.
На цій ноті засідання й завершилось.
Тітушко залишив подвір'я суду під вигуки : "П-с!" За ним слідом біг активіст Дзиндзя й вимагав від міліції затримати рейдера.
– Я на вас заяву в ГПУ напишу за бездіяльність, – погрожував міліціонеру активіст. – Я вам показав пальцем на злочинця.
– Тож де ж ваша заява про злочин? – доброзичливо вмовляв міліціонер активіста.
Справа в тому, що Дзиндзя вимагав, щоб Тітушка затримали за рейдерство в будинку Москаленко. Адже наразі замість Тітушко там проходить яка невстановлена особа. Однак шевченківська міліція відмовилась це робити – мовляв, не їхня територія. Навіть втручання Юрія Стеця та Петра Порошенка не допомогло.
– Відео давно є в інтернеті. Для цього не потрібна заява, для цього потрібні правоохоронні органи, – пробував пояснити міліціонерам нардеп Стець.
– Вибачте, дайте я поясню народному депутату (Порошенку – від редакції), а потім вас вислухаю, – перебив його міліціонер.
– Та він теж депутат, – розсміявся Порошенко.
– Вибачте, не знав, – знітився міліціонер.
Історію зам'яли.
Коли подвір'я суду вже залишили обидва депутати й журналісти, один із правоохоронців у штатському накинувся на іншого за спілкування з Дзиндзею. А потім взагалі видав феєричну фразу: "Ти чого на роботі у зім'ятій сорочці? Тут же камери з усієї країни. Начальник побачить – нас вб'є ".
Ось чого боїться наша міліція.
