Поза межами можливого. Відвідайте щорічну премію УП 100

Про національне свято Франції з відтятою головою

Понеділок, 15 липня 2013, 13:39

"Ici l'on danse, ah ça ira, ah ça ira!"

(Pierre-François Palloy)

Кожного року 14 липня французи святкують чергову річницю "зруйнування Бастилії". Це свято для них феєричне як, припустимо, День незалежності для жителів США.

Французи вважають, що 224 роки тому їхній народ, зруйнувавши в’язницю для аристократів, поклав край абсолютній монархії, корупції і привілеям розніжених дворян.

Але тоді ж французький народ чомусь не зачіпнув в’язниці, де маялись прості люди. Парадокс, чи не правда? Дивіться, український аналог колишньої Бастилії "для дворян" є в підвалах СБУ. Де зручно сидить наволоч Пукач, що відрізав голову Гонгадзе. Де досі є декілька вакантних камер. Які будуть очевидно зайнятими з 2015 року. Обіцяю, надовго.    

Головним лозунгом французів є "liberte, egalite, fraternite" - свобода, рівність і братерство. Але так здається, що французи технічно помилились щодо "egalite". Наразі у Франції зашкалює ступінь розшарування людей за доходами, судячи з відомого коефіцієнту Джині.  

Бог з тим. Кожна нація хоче мати власні свята, навіть не поєднані з реальністю. Наприклад, в Україні є теж вихідний імені тричі зґвалтованої Конституції. Або березневе свято жінок, яких принижують при прийнятті на роботу або ґвалтують "мусори". Або травневі свята "трудящих", коли апріорі не існує незалежних профспілок на захист трударів "молоту і наковальні".

Так от, історія цього французького свята є доволі дивною, але  показовою для нас.  Дивіться,  що там сталося.  Вперше Бастилію побудували в 14 сторіччі, щоб приховати королів від люду, розлюченого високими податками.

Далі королі укривалися в Бастилії від англійців, бо не було взаємної любові. Пройшло 300 років і французькі королі переїхали з Бастилії до "Бельведерів", а замок перетворили на в’язницю.

Два роки в її казематах прожив Марі Франсуа Аруе. Не знаєте хто такий? Дивно, бо це знаменитий Вольтер. Не знаєте, хто такий Вольтер? Тоді Ви, очевидно, з партії Регіонів.

Весна і літо 1789 року були надзвичайно холодними в Парижі. Спекулянти захмарно підняли ціни на дрова та продовольство. (Це нічого Вам не нагадує про спекулянтів імпортним пальним типа Курченка?). У результаті парижани вибухнули гнівом. Вони розтрощили в’язницю і повбивали стражу, а у головного тюремника маркіза Де Лане відтяли голову.

Далі сталася революція, внаслідок якої народ скинув короля та прийшов до влади. Далі стався своєрідний реверс, коли прийшли три Наполеони та об’явили себе імператорами. Але історичні точки були розставлені в Австерліці та Ватерлоо.

Мені це нагадує "Помаранчову революцію", де самозакоханий Ющенко вирішив стати імператором підлеглого народу. А після Ющенка "конкретний" Янукович став "татком" всього бізнесу, бо підлеглий народ йому від душі до дупи, незалежно від хрестів, які цей "татко" б’е в черговій підкупленій церкві.

Але Бог не "фраєр", він не купується. Підкупити можна тільки жадібних посередників між Богом, які видають із себе священників.   

Сьогодні передзвонив у Париж моєму французькому другу. Він викладає економіку в Сорбоні (є такий "дрібний" паризький університет). Поздоровив його зі святом "Бастилії". Запитав, що там відбувається, чи проїхав білим конем Елісейськими полями президент Оланд, як колись шикарно робив Шарль де Голль. Ні, відповів мій друг, президент виглядав засмученим і швидко проїхав на автомобілі. Коня не було. І кобили теж.  

Мій друг спитав, от велика французька революція почалася від зруйнування Бастилії. Коли відтяли голову, по вашому "мєнту". А  у вас були ж Врадіївка і Святошино. Та й далі ситуація нагнітається.    

Друже, я відповів, по-перше, не плутай "мусорів" з нормальними мужиками. По-друге, я вірю в те, що міліціонери завжди будуть проти тупих і жадібних мільярдерів, що при владі. В міліціонерів є жінки та діти, чи не правда?

"Так що, у вас драйву немає, французької революції не станеться, не знайдете свого Марата?" - запитав мій друг. Станеться, але в нас буде українська. Без крові та відрізання голів, як сталося у вас. Хоча, біс його знає…

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:

УП 100. Поза межами можливого

"Українська правда" представить свій другий в історії рейтинг лідерів — сотню українців, які роблять найбільший внесок в незалежність та майбутнє України.

Київ | 20 листопада
КУПИТИ КВИТКИ
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Покоління перемоги. Хто вони та чому ми не можемо собі дозволити їх втратити

Новий регламент для деревини: зелена революція чи криза для українського бізнесу

Цінність життя на дорозі має бути відображена у санкціях для системних порушників ПДР

Декомунізація лісового господарства: як ми це зробили

Чи є путінізм фашизмом?

Швидка угода з Путіним – це глибинна ілюзія