Планове правосуддя

Минув приблизно рік з того часу, як про вибухи в Дніпропетровську за неповних 6 тижнів до початку Євро-2012 повідомили всі світові ЗМІ. За тиждень до першого в Україні матчу затримано чотирьох підозрюваних.

Правоохоронці із притаманною їм неповагою до презумпції невинуватості заявили президентові та суспільству про повне розкриття злочину. За словами Віктора Пшонки, "Є всі докази, що всі четверо осіб – безпосередні учасники цього тяжкого злочину".

Цього виявилось достатнім для українських ЗМІ, які протягом року називають усіх підозрюваних "дніпропетровськими терористами". Навіть, що цікаво, коли повідомляють про суперечливі чи нез'ясовані аспекти справи.

Суд триває: двох підсудних – Сукачева і Федоряка – звинувачують у скоєнні чотирьох вибухів у Дніпропетровську 27 квітня, й кількох раніше в Дніпропетровську, Харкові й Запоріжжі. Двох – Реву та Просвірнина – в "пособництві у вчиненні терористичних актів".

Очевидний брак відповідей на багато запитань. Але зараз мова тільки про одне кримінальне обвинувачення, яке навіть в Україні вражає своєю безглуздістю.

Якщо стисло, в діях Дмитра Реви немає ні мотиву, ні події, ні складу злочину, відповідно, немає й доказів вини. Йому інкримінують дії, які не мають жодного стосунку до скоєння злочину.

Не наважуся стверджувати про тотальну безпрецедентність подібної ситуації, адже наявність в матеріалах справи "явки з повинною" регулярно спонукає українських суддів заплющувати очі не тільки на обставини її написання, але й на відсутність мотиву та доказів.

Тільки не тут, бо Дмитро Рева від самого початку заперечує будь-яку причетність до терактів і дає абсолютно послідовні свідчення. Двоє обвинувачених у здійсненні самих вибухів підтверджують непричетність як Реви, так і Просвірнина.

За версією обвинувачення, Дмитро Рева поїхав у день вибухів до центра Дніпропетровська, щоб "наглядати за реакцією правоохоронних органів і громадськості на вчинені вибухи, й в разі необхідності передавати інформацію Сукачеву та Федоряку, щоб ті могли координувати свої подальші дії".

В початковій версій дії обвинуваченого були спрямовані на запобігання затриманню правоохоронцями підозрюваних в момент закладання вибухових пристроїв. Згодом зник навіть натяк на той сенс обвинувачення, бо виявилося, що всі пристрої були вже закладені задовго до першого вибуху.

Встановлено, що на власні очі Рева міг побачити наслідки тільки двох із чотирьох вибухів. Оскільки про всі події відразу повідомили ЗМІ, не надто зрозуміло, що саме він міг би передати, припустимо, терористам.

Що правоохоронці приїхали? Могли ввімкнути радіо, значно більше би довідалися. Чи можемо собі уявити, до яких саме "подальших дій" їх спонукала би інформація Реви?

Жодних підстав не було відразу підозрювати конкретних осіб, та й звідки "посібник" міг би знати про подібну загрозу?

27 квітня Рева мав оплатити кредит у банку в центрі міста – й оплатив. Фахівці підтверджують, що не можна було знати, коли вибухне конкретний пристрій. Він міг побачити всі чотири, або не побачити жодного.

Якщо тут криється якийсь злочинний намір, вражає некомпетентність виконання. Жодних дзвінків він не здійснював, і слідчі не представляли будь-яких доказів, що він знав, кому передати інформацію.

Адже всі підтверджують, що він не знав Федоряка. Це істотний момент, оскільки Рева перебував в тих місцях, де, згідно з обвинуваченням, саме Федоряк заклав пристрої.

Рева й Сукачев навчалися разом, і мають спільних знайомих. Приблизно за годину після вибухів Сукачев вислав Реві смс, у якій він запитує: "Ты там в порядке? Никто из наших не пострадал?". Рева відповів: "Да вроде бы", й Сукачев написав наступне:  "Адов ад. У нас вроде все ок".

На думку слідчих, Сукачев надіслав смс "для уточнения информации о результатах" злочинних дій. Що саме уточнили шляхом такої хитрої переписки, не тлумачать. Не пояснюють, чому шляхом подібних обмінів смс-повідомлень з іншими знайомими Сукачев не "уточнював інформацію про здійснені злочини", а тільки з Ревою.

Чому 27 квітня СБУ розповсюдила фотороботи "трьох підозрюваних", й згодом фоторобот ще одного четвертого підозрюваного, теж незрозуміло. Хто міг би вказати на особу, яка за версією слідства тільки наглядала, нічого не передавала, та й перебувала тільки в двох місцях?

Жодної логіки, жодних доказів, проте почали з чотирьох вкрай нечітких фотороботів "чотирьох підозрюваних", і менше, напевно, не могли знайти.

Не надто цинічно? Чому тоді нахабно спробували сфальсифікувати докази? Адже захистом уже доведено, що дзвінок, який Рева нібито зробив зі свого мобільного Сукачеву, щоб попередити його про обшук, насправді був здійснений працівником правоохоронних органів. Цей дзвінок послужив підставою для взяття Реви під варту.

Під вартою він і залишається, хоча підстава виявилася липою. Суддя уже відхилив 7 клопотань про зміну запобіжного засобу.

Непокоїть і непослідовність прокуратури щодо мотивів терактів. То мотив виключно корисливий, то знову натякають на якусь політичну складову. Не зайве відзначити, що обвинувачення виказує нездорову зацікавленість в роботі Реви радником опозиційного нардепа.

Навряд чи випадково, що саме найбільш провладний та прислужливий Перший національний показав скандальний фільм про вибухи в Дніпропетровську "Пекельне пекло".

Навіть, якщо канал виконає рішення Шевченківського суду в Києві й спростує наклепницьку інформацію про Реву, сам факт появи подібного фільму є показовим.

Відсутність складу злочину в діях Дмитра Реви, вперше доводив його адвокат у жовтні минулого року. Її підтвердив у своєму науковому висновку відомий правознавець Микола Хавронюк.

Це, безумовно, важливо, але якось важко повірити, що слідчі СБУ, прокуратура та суд не розуміють абсурдність звинувачень. Напрошується сумний висновок, що, як за найгірших часів СРСР, арешти здійснюються згідно з планом, та й байдуже, скільки життів буде знищено зі страху не виконати наказ керівництва.

Абсолютно непричетну до вибухів людину призначають "пособником терористів". Чи справді таке можливо в "європейській, правовій та демократичній" державі Україна?

Галя Койнаш, для УП