Символічна сатисфакція з продовженням

"Європейський суд з прав людини, підтвердивши по відношенню до мене порушення 18 статті "Конвенції з захисту прав та основоположних свобод людини", фактично визнав мене політичним в’язнем", – йдеться в заяві Тимошенко, оприлюдненій на офіційному сайті "Батьківщини", після оголошення судового вироку ЄСПЛ.

Уже наступного дня для українських медіа комуністичний першотравневий перформанс вийшов на перший план порівняно з вироком високої європейської судової інстанції в справі значної української політичної фігури.

Через доповнений цьогоріч святкуванням Великодня "виїзний" період травневих свят, напередодні якого оголошено вирок, ця новина не набуде належного інформаційного резонансу.

Але чому в останній робочий день тижня, коли було оголошено вирок, навіть інтернет-ЗМІ впали в своєрідний інформаційний ступор, механічно цитуючи уривки з перекладу судового вироку та заяви провладних і опозиційних політиків?

Усвідомлення того, що, на відміну від справи Юрія Луценка, оголошення вироку ЄСПЛ в справі Юлії Тимошенко не вплине на рішення Януковича щодо долі екс-прем’єрки, суб’єктивно сформувало медіа-картину навіть для опозиційних ЗМІ.

Таким чином українці потрапили в дві різні за масштабом медіа-реальності: під час оголошення судового вироку Родіоном Кірєєвим в Печерському суді Києва 11 жовтня 2011 року та вироку ЄСПЛ у вівторок.

Рішення Європейського суду з прав людини по справі Юлії Тимошенко не стало якоюсь несподіванкою для основних політичних гравців та експертного середовища.

Виходячи з усвідомлення того, що ЄСПЛ встановить порушення прав підсудної у зв’язку з арештом, про що напередодні писало чимало аналітиків, в експертів залишилось питання стосовно кількості порушених положень "Європейської конвенції з прав людини", які прозвучать в судовому вироку.

У певному дискурсі можна говорити про втрачену широту інформаційних можливостей опозиції, пов’язану з тим, що європейські судді не визнали застосування катувань до Тимошенко, чи утримання її в неналежних умовах або ж надання несвоєчасної медичної допомоги, а також не знайшли вагомих доказів побиття екс-прем’єрки 20 квітня 2012 року під час перевезення до лікарні.

У тексті вироку ЄСПЛ , розміщеному в Інтернеті, йдеться, що українською пенітенціарною системою було докладено більше зусиль, ніж зазвичай передбачається заходами з охорони здоров’я для пересічних ув’язнених.

Все це певною мірою перешкодить тиражуванню подвійного статусу Тимошенко – політичного в’язня та жертви тюремних знущань в європейських політичних колах.

Втім, рішення ЄСПЛ остаточно формалізувало імідж політв’язня для Тимошенко в очах європейських посадовців, навіть не зважаючи на те, що ознаки політично мотивованого рішення і статус політв’язня не тотожні речі, а на розгляді в Євросуді перебуває ще один позов Тимошенко стосовно політичної мотивації вироку у тій же "газовій справі".

Сам Захід наразі не готовий ввести санкції проти першого заступника генерального прокурора України Рената Кузьміна, заступника генпрокурора Лілії Фролової, яка підтримувала державне обвинувачення у Печерському районному суді, та судді Родіона Кірєєва, причетних до арешту Тимошенко, з вимогою чого виступила "Батьківщина" в своєму зверненні до ЄС.

Втім, якщо згадати про ще одну справу проти Тимошенко – справу Щербаня, де прокуратурою вже підготовлена певна доказова база, підтримка Європи дуже важлива в контексті одного з ймовірних варіантів визволення Тимошенко з ув’язнення – виїзду на лікування до Німеччини та отримання політичного притулку.

Дехто з аналітиків твердить про моральний обов’язок Меркель надати політичний притулок Тимошенко, в світлі того, що сама Меркель була одним з найактивніших поборників якнайшвидшого підписання газових угод між Україною та Росією взимку 2009, коли РФ перекрила постачання газу до Європи через конфлікт з українською стороною.

Проте таке рішення означає для самої Тимошенко – хрест на амбіціях-2015.

Інші варіанти звільнення виглядають ще примарнішими напередодні президентської кампанії – президентське помилування екс-прем'єрки, ухвалення Верховною Радою законопроекту щодо декриміналізації статей за якими було засуджено Тимошенко…

Або ухвалення законопроекту про амністію, який би надав їй право участі у політичній діяльності чи рішення Вищого спеціалізованого суду з цивільних та кримінальних справ про перебування судді Родіона Кірєєва, який ухвалив рішення про арешт та ув’язнення Тимошенко, під політичним тиском, що веде до наступного перегляду судового вироку в "газовій справі.

Тож яким буде продовження цієї символічної сатисфакції? Насамперед воно таки буде в будь-якому разі, адже на розгляді в ЄСПЛ перебуває набагато серйозніший позов Тимошенко.

І у разі, якщо друге рішення виявиться також на користь Тимошенко, тиск на Януковича з боку європейської спільноти стане не просто сильним, а неймовірним та зумовить значну, фактично абсолютну дипломатичну автаркію чинної влади.

Окрім того, якщо врахувати часовий континуум, воно викличе значно потужніший інформаційний резонанс в українському суспільстві, на той час добряче наелектризованому в світлі наближення президентської кампанії, що за умов вмілого використання опозиційним кандидатом, може надати йому додаткову політичну фору.

Василь Кедик, політолог, Івано-Франківськ, для УП