Сподвижники моральних цінностей
Коли правоохоронці намагаються займатися моралізаторством, виникає купа логічних запитань, на які "моралізатори" чомусь не хочуть відповідати.
Після того, як під час відбирання пояснень авторові продемонстрували світлини та відео з оперативної зйомки, датовані 2 квітням, намагаючись підказувати, хто зафіксований на тих матеріалах, відбулася бесіда з правоохоронцем високоморальних поглядів, який сповідує святі сімейні цінності.
Не скажу, що його прагнення щось пояснити мали якісь погані наміри. Швидше навпаки, можливо прокинулися теплі батьківські почуття і бажання наставити молодого хлопця на шлях істинний.
- Але як в тієї "школоти" ентузіазм зашкалює, а знань і розуміння теми загалом не вистачає!
Доблесного захисника порядку обурило те, що 2 квітня якісь люди на вулиці голосно на все горло "матюкалися" і кидалися сніжками.
"Який жах!", "дикуни", "хіба то люди!?", – вигукував міліціонер. Мовляв, суспільство морально догниває, люди – дикуни, без совісті, без духовних цінностей. Як можна кидати сніжку в жінку?!
Важко не погодитися. Але чи хоче правоохоронець дивитися в корінь проблеми?
По-перше, я наполегливо попросив би його не кривити душею – не розповідати мені про культуру, в тому числі, культуру спілкування.
Варто лише пройтися райвідділом, по якому я вже пройшовся, вірніше, провели, і послухати, як "культурно та милозвучно" спілкуються між собою його колеги, використовуючи стоси матюків – мозок склеюється.
По-друге, запропонував замислитися над більш складним питанням – хто винен у тому, що натовп виплескує агресію над тими, хто плює в обличчя виборцям та згинає під себе закон?
Звичайно, сніжки – не є методом революційної боротьби, тим більше, що ця тема стала приводом для демагогії та відволікання від насущних проблем. Втім, як завжди.
Потім запропонував таки відповісти на кілька широких питань.
Хто винен у тому, що плебс, який зараз звинувачують у відсутності культури, дикунській поведінці та в "замаху" на депутата Горіну, так чинить? Чому люди реагують так на представників влади? Чим викликана їх агресія?
Своє бачення я йому пояснив.
Воно полягає в тому, що той, хто сіє сваволю і беззаконня, той його і пожинає.
Той, хто ухвалює закон і не дотримується його норм, не має морального права вимагати дотримання цього закону від інших.
Влада, яка не будує громадянське суспільство в державі, не має права нарікати на чиюсь безкультурність або нерозуміння процесів, які відбуваються.
Влада, яка закриває школи, "оптимізує" навчальну програму за рахунок дисциплін, які мають розвивати особистість та формувати національну свідомість маленьких українців, апріорі не має права апелювати до розуміння своїх кроків та вимагати підтримати її на виборах.
Влада, яка позбавляє людей права на гідне життя, позбавляє українців можливості елементарно лікуватися через так звану "оптимізацію" медичної системи, а фактично медичний геноцид, не має права на існування.
І нарешті, влада, яка позбавляє громадян людської гідності, а громадянським обов’язком визначає "не скиглити", терпіти знущання над собою, врешті сама наближає свій кінець.
І чим далі вона відривається від реальності і продовжує знущатися на людьми, тим страшнішим буде той кінець.
Державні інституції, які в своїй діяльності послуговуються не інтересами держави та української нації, а меркантильними потребами ідеологічно безликого паразитуючого режиму, винні у тому, що зберігається і нарощується тенденція до соціально-політичної та моральної деградації суспільства.
Будь-який випадок поведінки представників соціуму, який виходить за рамки моралі – це наслідок послідовного знищення на рівні реалізації антиукраїнської державної політики, яка метою має перетворення українців на безвольну сіру масу, розумово відсталу, без зв’язку зі своїм історичним корінням та без відчуття гордості й бажання наслідувати великих предків.
Ні на що інше не можуть розраховувати люди, які сіють сваволю, окрім як сваволі.
Сваволю чинили і самі правоохоронці, які практично з ліжка забрали мене до Печерського РВ. І при цьому намагалися пояснити, хоча якщо зір мене не зраджує, відносно мене складали протокол допиту СВІДКА, що потрібно дотримуватися закону і взагалі поводити себе як громадянин.
Це при тому, що жодного зв’язку із подіями, про які йшла мова, я не маю і вони в міліції цього вже навіть і не намагалися спростувати.
Так от, почати варто було би, власне, з дотримання закону, а саме процесуального порядку виклику свідка.
Відповідно до діючого Кримінально-процесуального кодексу, особа, яку викликають, має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом.
У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі, з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
Про це я і повідомив правоохоронця, який з’явився в мене на порозі. У відповідь він заявив, що все це прекрасно знає. То в чому ж проблема? Але, тим не менше, у відділі я опинився.
Крім того, він розповів мені драматичну історію про те, що коли кидалися сніжками, поряд ішла жінка з дитиною, яка сховалася за рогом після того як в неї мало не влучило. Та повідав, що б він зробив із тим хто кидав.
А я поцікавився, чи до цієї жінки телефонували так само як до всіх, чиї номери "запеленгували" в той день в районі урядового кварталу, чи витягували з неї особисті дані, чи викликали на допит…
Чи продемонстрували свою безмежну благодійність, розбудивши та піднявши з ліжка, щоб одразу відправити на допит?
Просто смішно! Обдзвонюють всіх людей, намагаються витягнути особисті дані: імена, адреси і тому подібне. Напевно база "неугодних" серйозно поповнилася після такого тотального обдзвону.
Так от, перш ніж вимагати дотримання закону у того, хто під його дію підпадає, потрібно самому його дотримуватися.
В першу чергу, і особливо, це стосується тих, хто ці закони ухвалює та здійснює процес їх імплементації за елегантним помахом руки маестро Чечетова, прив’язаної маленьким мотузочком, який веде до Банкової.
А кітчевий світогляд деяких людей у вищих ешелонах влади не дає їм можливості усвідомити як жити в рамках, що створені для "черні", або ж потрапити під дію лобістських законів, точніше тієї їх сторони, від якої страждає народ.
На ці аргументи адекватної відповіді я так і не почув…
Олександр Солонько, член ВО "Свобода", для УП
