Юрій Кармазін – "штатний" позивач партії регіонів?
12 квітня 2013 року у ЗМІ з’явилися новина, що Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) назвав законним "виїзне" засідання Верховної Ради України 4 квітня 2013 року. У повідомленні прес-служби ВАСУ зазначалося, що до Верховної Ради позивався громадянин "N", прізвище якого не називалося.
Відколи це прес-служба суду розсилає повідомлення про прийняті рішення? Та нехай, але ж хто це загадковий громадянин N, якому так швидко відкрили провадження, призначили справу до розгляду та прийняли рішення по суті?
Чи не народний депутат Микола Катеринчук, який 5 квітня оскаржив дії ВР до суду? Можливо інші громадяни, які самостійно подавали відповідні позови 8 квітня і пізніше?
Відповідь з’явилася на блозі Юрія Кармазіна. Виявилося, що це він, будучи особою, яка не цурається публічності, тишком подав позов і про це промовчав.
Кармазін обурюється, що звернувся до Вищого адміністративного суду з вимогою "визнати протиправними… тобто незаконними дії Верховної ради щодо прийняття рішень, якими прийняті за основу цілий ряд законопроектів", а йому безпідставно відмовлено.
В судовому засіданні Кармазін нібито був гіперактивний – заявляв клопотання, просив допитати свідків та, як він стверджує, повністю та беззаперечно довів нелегітимність прийнятих законів.
Нагадаємо, що зовсім недавно Кармазін не менш активно подавав позов про позбавлення повноважень двох неугодних владі народних депутатів.
Тоді Вищий адміністративний суд сповна оцінив його юридичну позицію та задовольнив позов у повному обсязі.
Що ж сталося на цей раз? Не вистачило Кармазіну переконливості чи доводів?
Ну що ж, буває, але не все втрачено, бо рішення ВАСУ у справі Кармазіна не є "пілотним" чи прецедентним.
Подано ще декілька інших позовних заяв, які суд теж повинен розглянути "повно" та "всебічно", так як спір матиме місце між іншими сторонами. Тим паче, ВАСУ незвично швидко призначає справу до розгляду!
Юрій Кармазін подав позовну заяву 8 квітня 2013 року, наступного дня суд відкрив провадження у справі, запропонував відповідачу (ВР України) подати до 17.00 год 10 квітня письмові заперечення та докази, а вже на 10.00 год. ранку 11 квітня призначив розгляд справи по суті.
Справді, оперативність вражає. Але як виявилося, не усім позивачам суд іде назустріч та призначає справу до розгляду у такі короткі строки.
Як відомо зі ЗМІ, Микола Катеринчук оскаржив виїзне засідання 5 квітня, автор цих рядків – 08 квітня, інші громадяни України – теж 8 квітня та пізніше. Незважаючи на те, що рішення про відкриття чи не відкриття провадження у справі суд повинен приймати протягом трьох днів, судді оперативно зреагували лише на позов Юрія Кармазіна.
При цьому суд не просто відкрив провадження, а прискорено з кричущим порушенням Кодексу адміністративного судочинства України призначив справу до розгляду уже на третій день після отримання позову!
Стаття 171-1 зі значком "1" Кодексу адміністративного судочинства України встановлює особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України.
У пункті 2 статті зазначається, що акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України, оскаржуються до Вищого адміністративного суду України. Для цього у Вищому адміністративному суді України створюється окрема палата. Чи розглядали цю справу судді окремої палати? Автору невідомо, але читаємо далі.
У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта Верховної Ради України Вищий адміністративний суд України зобов'язує відповідача опублікувати про це оголошення. Оголошення публікується з дотриманням вимог, встановлених частинами третьою - п'ятою статті 171 цього Кодексу. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи.
Частини 3-5 статті 171 Кодексу передбачають, що публікація оголошення про відкриття провадження у справі про оскарження нормативно-правового акта здійснюється у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.
Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до судового розгляду.
Тобто, після отримання адміністративного позову суд повинен зобов’язати ВР України опублікувати не пізніше як за 7 днів до дати розгляду справи оголошення у офіційному виданні Верховної Ради газеті "Голос України" із зазначенням в оголошенні часу та місця судового розгляду.
Припустимо, що суд діяв надзвичайно швидко, отримав 8 квітня позовну заяву Кармазіна, 9 квітня відкрив провадження та цього ж 9 квітня зобов’язав Верховну Раду опублікувати відповідне оголошення.
Уявімо, що Верховна Рада теж діє дуже оперативно і публікує оголошення у наступний день - 10 квітня. Що ж, додаємо 7 днів. За найоптимістичнішим сценарієм 17 квітня мав би відбутися розгляд справи.
Але це все теоретично. Насправді, за період з 5 по 15 квітня в жодному із випусків офіційного вісника Верховної Ради України публікації про судовий розгляд не було. Ані за позовом Юрія Кармазіна, ані будь кого іншого. Та й звідки така публікація могла взятися, якщо суд не зобов’язував ВР України опублікувати оголошення про час та місце розгляду справи?
Виникає питання, як тоді поінформували Кармазіна про судовий розгляд? Невже надіслали ухвалу кур’єрською службою DHL з доставкою за 1 день?
А як повідомили Верховну Раду? Як так спрацювали, що всі сторони встигли подати докази та прийшли підготовленими на засідання, яке суд призначив через день після відкриття провадження?
Напрошується тільки один висновок – в інших випадках такий сценарій був би неможливий. Позовна заява Кармазіна - політичний крок влади, правосуддя в Україні немає, всі рішення приймалися в одному кабінеті і не в приміщенні суду, а, скоріш за все, на тій самій вулиці, де знаменно "засідала" Верховна Рада 4 квітня, просто на цей раз в будинку під іншим номером.
А може позовної заяви Кармазіна взагалі не було?
Олександр Ружицький, oleksandr.com.ua спеціально для УП
