Про свято Пакращі

 Проект уноситься

 Н.д. С .Терьохіним

 (211 в/о, Київ, Голосієво)

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України

(про свято Пакращі)

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести до статті 73 Кодексу законів про працю України (Затвердженого Законом № 322-VIII від 10.12.71 ВВР, 1971, додаток до № 50, ст. 375) такі зміни:

1. В абзаці четвертому частини першої цифри і слова "1 і 2 травня" замінити цифрою і словом "1 травня";

2. Частину першу після абзацу сьомого доповнити новим абзацом "25 квітня – "Свято Пакращі".

3. Частину другу після абзацу третього доповнити новим абзацом "25 квітня – "Свято Пакращі".

            ІІ. Цей Закон набирає чинності з 1 квітня.

Голова Верховної Ради

 України              

Пояснювальна записка

про запровадження загальнодержавного свята "Пакращі"

Будь-яке свято стає загальнолюдським, коли воно виходить від серця або йде за традицією пращурів. Наприклад, Масляна є реплікою наших дохристиянських традицій. Вогонь, багаття, піджарений хліб, білі сорочки – це все йде від людей та землі, де проріс корінь батьків.

З іншої сторони – є 8 березня. Таке свято виникло в минулому столітті, коли у 1921 році за рішенням Комуністичної жіночої конфедерації було вирішено святкувати жіночий день у пам'ять про участь жінок в демонстрації 8 березня 1917 року, яка призвела до Лютневої революції і так далі.

З роками це свято перетворилося з комуністичного на ніжне і лагідне. Ми забули про його етимологію. Чоловіки хоч раз у рік приносять жінкам квіти та зарано встають, щоби зробити святкову яєчню або накрутити святкову каву. Симпатичне свято, чи не так?

Тепер ми маємо державне свято 1 та 2 травня. Воно називається міжнародним днем солідарності трудящих. Для мене дивно, чому ж пролетаріат не повинен працювати два робочих дні, святкуючи своє безробіття?

Дивіться, судячи з тверджень президента України та прем'єр - міністра, протягом останніх трьох років відбулося стрімке покращання життя.

Прості люди забагатіли, чиновники стали скромними, а демократія розквітла нечуваним темпом. Суди стали незалежними, прокурори здали в ломбард свої платинові годинники, а судді, соромлячись народу, подарували дитячим інтернатам свої Бентлі та Феррарі.

Шляхом неймовірних зусиль уряду, мінімальна зарплата людей виросла за рік на 44 гривні, отже зросла в середньому на 3,7 грн на місяць. Якщо розкласти на робочі дні, то вчителя та медики отримали від щедрот Азарова додатково 1,6 грн. у розрахунку на кожний робочий день.

При цьому, статок старшого сину Януковича за такий самий рік зріс майже на 1,2 млрд. гривень. Отже, його капітал зростав в середньому на 100 млн. грн. щомісячно, або на 3,5 млн. гривень щодня.

Але кому ж цікава маленька різниця між 3,5 млн грн. та 1,6 грн. щоденного заробітку? Теоретично, для того, щоби отримати щоденний заробіток сина Януковича, вчителю треба пропрацювати 21.880 днів, отже 69 років. Проста арифметика.

Але Азаров прозвітував про покращання. Прем'єр впевнений, що завдяки йому люди зможуть додатково купити один раз на рік кіло вареної ковбаси, три кілограми кісток для своєї собаки, а також 44 білети в державну лотерею. Отже, його покращання – явне. На нашому лиці.

Ураховуючи вищевикладене, пропоную перенести вихідний день 2 травня на 25 березня чергового року, як на несподівано вихідний день.

***

25 березня 2013 року відбулася епохальна подія. Тоді Уряд Азарова встановив вихідний день для киян і жителів київської області. Квінтесенція була простою – краще не виходити з дому, але якщо вийшли, - то краще не їздити комунальним транспортом, але якщо їздите, - то краще підземним, сідайте в метро. Бо автобуси, тролейбуси, трамваї та всякі там маршрутки намертво застрягли в сніжних кучугурах.

Від 23 до 26 березня 2013 року на Київ висипалося більше 40 млн. тон снігу, що стало рекордом за останні 100 років кліматичних спостережень. Синоптики заздалегідь попереджали київську владу про такий катаклізм. Але влада вчасно не зреагувала – мабуть була зосередженою на букмекерських ставках на результат футбольного матчу в Польщі.

У результаті, шляхи та вулиці, двори та подвір'я Києва та його передмість були паралізовані снігом. Понеділок 25 березня став апофеозом ідіотизму чиновників. Тоді, повіривши запевненням влади, що вулиці розчищено, люди виїхали з дому. В результаті, до кінця тижня Київ став у мертвих пробках.

***

З іншого боку, протягом останніх трьох років цей Уряд рапортує про економічні покращання. Нажаль, у сухому залишку діяльність цього Уряду призвела до падіння виробництва, економічної стагнації та збільшення вартості життя. При такому Уряді різко зріс ступінь розшарування людей за доходами – мільярдери наростили статки, а звичайні люди збідніли.

***

Нещодавно ми святкували "Прощу". Це святий день, коли ми просимо вибачень у всіх, кого скривдили або хотіли скривдити. Чому ж нам не відсвяткувати свято "Пакращи", коли кожного дня влада талдичить про покращення нашого життя?

Свято "Пакращі" стане антагоністичним світлому святові "Прощі". Дивіться, в день "Прощі" ми прощаємо іншим, і хочемо прощення. Але в день "Пакращі" ми будемо визначати найгірших чиновників України, найгірших нардепів, найгірших місцевих депутатів або найгірших членів уряду. Будемо пеняти їх ногами та знущатися з них. Це стане святом знущання над найгіршими людьми, яких ми знаємо.

***

Назва цього свята виходить з так званої "азірівської" мови, коли прем'єр-міністр Азаров умисно "ковєркає" українську літературну мову. Тому, вибачайте, але давайте святкувати "Пакращу". Це так по -Азаровському. Це так по - жлобському. По – нашому, депутатському.