Сніг, як іспит на спроможність влади

Влада на місцевому та загальнодержавному рівнях днями провалила іспит снігопадом і має всі шанси провалити вирішальний політичний екзамен у 2015 році.

Адже ізоморфність між погодними умовами та соціально-політичними явищами можна вивести з подібності реакцій влади в умовах природних катаклізмів та революцій

Несподівано сніг на голову падає лише у прислів’ях. Принаймні про загрозу катаклізму Гідрометцентр попереджав усю країну за тиждень.

Проте, не дивлячись на прогноз, влада виявилася не готовою до боротьби зі стихією. Не готовою, перш за все, системно та кадрово.

Показовими виглядали традиційні спроби топ-посадовців звалити вину за колапс у країні та столиці на форс-мажор у вигляді рекордної кількості опадів та великої кількості кинутих на дорогах авто, які заважали техніці розчищати снігові завали.

Проте такі виправдання чиновників виглядали дитячими, адже, маючи завчасний прогноз погоди, кваліфіковані державні менеджери повинні були легко спрогнозувати проблеми з опадами, а отже – і з трафіком.

Не менш типовою була реакція рядових МЧСників, які, за інформацією ЗМІ, брали по 100 гривень за розчищення машин з-під снігових завалів – "кому война, а кому мать родна".

Звісно до виборів 2015 року влада готується більш ретельно, однак, якщо систему та кадри не змінять, втілювати цей ретельний план Банкової в лютому 2015 будуть ті самі люди, які боролися зі снігом у березні 2013.

Однак дивує не стільки відсутність результату у боротьбі із стихією, скільки реакція на природний катаклізм перших осіб держави, які відмовилися робити навіть вигляд турботи над власними громадянами.

Стихійне лихо мало стати яскравим інформаційним приводом для президента Януковича, який повинен був влаштувати класичну PR-акцію "так же, как все, я по земле хожу…" у Борисполі, під об’єктиви камер переживаючи негоду пліч-опліч з іншими людьми.

Натомість, за повідомленням багатьох ЗМІ, Віктор Федорович поїхав з аеропорту прямо у Межигір’я по шосе, на розчистку якого кинули ледь не усю техніку з "блокадного Києва".

Так само вчинив і прем’єр-міністр Азаров, який, сидячи у теплому кабінеті, зверхньо радив українцям добровільно допомагати МЧСникам.

Замість того, аби показово особисто чергувати у пересувній кухні на житомирській трасі.

Схоже, керівники країни не готові підлаштовуватись під суспільну кон’юнктуру.

Можливо, таку принципову реакцію владної еліти можна очікувати також напередодні виборів голови держави, коли можновладці не будуть готові поступитися звичками навіть перед загрозою революції.

Очевидно, що робити правильні кроки владній еліті заважає не тільки відсутність системності та професіоналізму, проте, що найголовніше – бажання їх набувати.

Відтак у найближчому майбутньому можновладців очікує непроста боротьба. І боротися вони будуть навіть не з катаклізмами, а самі з собою.

Сергій Влащенко, політичний аналітик, Центр політичного прогнозування, для УП