У Німецькому Бундестазі працює 71 Власенко
У четвер, 14 березня, виправдовуючи позбавлення депутатського мандата Сергія Власенка, Віктор Янукович усій країні розповів, що в жодній країні Європи "цим займатися не можна". За його словами, не тільки в Україні, а й в інших країнах парламентарям не можна поєднувати депутатську роботу з адвокатською діяльністю.
Можна.
За це можна навіть і гроші отримувати. Цілком легально. Наприклад, у Німеччині.
Суміщення депутатського мандата з іншою професійною діяльністю у ФРН дозволено законом. Незважаючи на це, понад половина з нинішніх 620-ти членів німецького Бундестагу вважає себе професійними політиками. Це означає, що свою депутатську роботу ці народні обранці не поєднують із жодною іншою діяльністю.
Водночас решта німецьких депутатів паралельно продовжують працювати за фахом, здобутим ще до отримання мандата. Так, серед 133 юристів, представлених у Бундестазі, 86 працювали адвокатами – і саме з них 71 член Бундестагу продовжує здійснювати адвокатську діяльність паралельно до депутатської роботи. Звичайно, не на громадських засадах: кожен із них звітує перед виборцями про отримані від цієї діяльності доходи.
До речі, про додаткові доходи звітують і депутати-лікарі, доценти, архітектори й навіть ветеринари.
Чому так багато німецьких депутатів продовжує працювати за фахом?
Логіку німецьких народних обранців пояснив Карл-Ґеорґ Вельманн, депутат Бундестагу з 2005 року – член фракції консервативного блоку ХДС/ХСС, який водночас працює не тільки адвокатом, а й нотаріусом. "Депутатський мандат – тимчасовий. І з його отриманням важливо не відмовлятись від практичної діяльності, аби не стати залежним від політики", – розповів він у розмові з Deutsche Welle.
Проблеми депутатів-сумісників – виборці, ЗМІ та неурядові організації
Жоден суд у Німеччині не позбавляє члена Бундестагу депутатського мандата через сумісництво.
Єдині, хто може прийняти таке рішення, – виборці. Саме вони вирішують, кому віддати свій голос на парламентських виборах: професійному політику чи тому, хто, представляючи їх інтереси, займатиметься й іншою діяльністю. Наступні вибори до Німецького Бундестагу – у вересні цього року.
Дізнатись, де, як і чим займався депутат до обрання в парламент, неважко: уся інформація перебуває у відкритому доступі. Більше того, після скандалу з Пером Штайнбрюком, якого німецькі соціал-демократи висунули кандидатом на посаду канцлера, на більшості персональних веб-сторінках депутатів Бундестагу з'явилась детальна інформація про здійснювану ними додаткову діяльність та отримані за неї доходи.
Минулого року через ЗМІ увага німців була прикута до величезних гонорарів, отриманих депутатом Штайнбрюком за прочитані "за сумісництвом" лекції. Відтоді з боку неурядових організацій наполегливо звучать вимоги до депутатів про оприлюднення їхніх додаткових доходів до останнього цента. Адже зараз, за законом, сумісникам потрібно лише зазначати, до якої із трьох категорій належить кожне з отриманих додаткових грошових надходжень: до 3500 євро, до 7000 євро й більше ніж 7000.
Депутат чи адвокат?
Ґреґор Гакмак – один зі співзасновників незалежної веб-платформи abgeordnetenwatch.de. "Годинник депутата.de", заснований у 2004 році, сканує діяльність німецьких депутатів усіх рівнів шляхом їх публічного опитування та аналізу їхньої роботи.
За оцінками організації, останнім часом у Бундестазі спостерігається "чіткий тренд": доходи депутатів від побічної професійної діяльності поза стінами парламенту стають дедалі вагомішими.
Для прикладу, Гакмак розповів про одного депутата від ХСС: "Наша статистика свідчить, що Петер Ґаувайлер є одним із затятіших прогульників пленарних засідань: він не з'явився на 36 важливих голосувань з 63, тобто на 58% всіх засідань. Водночас як адвокат він встигав представляти інтереси трьох десятків клієнтів. Професійна діяльність цього депутата поза стінами парламенту є однією з найінтенсивніших серед усіх німецьких депутатів".
На думку Гакмака, у цьому й подібних випадках, кореляція між інтенсивною адвокатською роботою та низькою ефективністю депутатської діяльності є очевидною. За словами експерта, вона обґрунтовує два комплекси проблем.
По-перше, це відсутність часу для повноцінного виконання як депутатської, так і адвокатської роботи. "Зрозуміло, що з точки зору платників податків така ситуація навряд чи є прийнятною, оскільки виборець розраховує на те, що їх депутат цілковито присвятить себе захисту їх інтересів у парламенті", – пояснює Гакмак.
По-друге, каже Гакмак, депутат, який займається адвокатською діяльністю із частковим навантаженням, робить це й із метою отримання додаткового доходу: "Із точки зору протидії корупції, такий варіант ще гірший за перший, оскільки депутат має теоретичну можливість, не докладаючи значних зусиль як адвокат, надавати значні послуги своїм клієнтам, користуючись доступом до певних документів, процедур та впливаючи на зміст законодавчих актів".
Зважаючи саме на такі роздуми, abgeordnetenwatch.de разом з іншими громадськими організаціями ініціює перед депутатським корпусом рішення, які обмежують власні корпоративні інтереси членів Бундестагу.
Варто сказати, що німецькі депутати на запити громадськості реагують. Адже попереду – вибори.
Олена Перепадя, спеціально для УП
