Ліцензії на імпорт ліків: чиновники шукають нових можливостей заробити на хворих?
Українські чиновники занадто жадібні. Вони не просто придумали і проштовхнули через парламент нову ліцензію на імпорт ліків – досить надуману в пропонованому сьогодні вигляді.
Вони понад півроку не могли поділити, хто ці ліцензії видаватиме. З першого березня ліцензування імпорту ліків стає обов'язковим, але його порядок все ще виписують, і, відповідно, жодна ліцензія ще не видана.
Як наслідок – паніка в аптеках, спроби оптовиків зробити великі запаси ліків на складах, і підвищення цін.
Найстрашніше в цій ситуації, що через чиновницьких зволікань та корупційних торгів страждають ті, чиє життя залежить від іноземних ліків, аналогів яким в Україні не випускають.
Громадські активісти організовують акції та перформенси аби привернути увагу урядовців до цієї проблеми. Але останні, схоже, так і не хочуть визнати власних помилок, повторюючи, що все буде добре. Зараз вони говорять про запровадження тимчасової скороченої процедури ліцензування, яка проблему не вирішує, а лише відтерміновує настання її наслідків. Серед яких – корупція та підвищення цін на ліки.
Як вирішити цю проблему цивілізовано і швидко? Наш варіант відповіді – шляхом скасування ліцензії на імпорт медичних препаратів, а відповідно і закону, що її впровадив.
Відповідний законопроект вже зареєстровано у Верховній Раді.
Поборники закону про ліцензування імпорту говорять про його відповідність європейським нормам і потенціал збільшення безпеки ліків. Але детальний аналіз засвідчує: впроваджуваний зараз варіант ліцензування імпорту, по суті, мало вплине на якість ліків, а лише зробить їх більш дорогими.
Адже, якщо розібратися, в Україні вже і так існує досить складна і витратна для виробника система контролю за ліками. Перш ніж іноземні ліки потрапляють в аптеку, вони повинні пройти контроль якості, принаймні, на трьох стадіях: сам виробник, навіть іноземний (навіть іноземний), імпортер і оптовий постачальник.
Тимчасова процедура ліцензування, яку хочуть запровадити аби вирішити проблему зупинки галузі 1 березня – це папірець, який видається за заявою імпортера, і який жодним чином на якість ліків не вплине. Але і "повна версія" ліцензії на імпорт, виходячи з опублікованого проекту постанови МОЗ, за вимогами до матеріально-технічної бази, кваліфікації персоналу та умов вхідного контролю за якістю ліків ПОВНІСТЮ дублюватиме ліцензію, яку всі імпортери ліків ВЖЕ отримують як оптові постачальники.
Якість ліків після її впровадження ніяк не покращиться. Навіщо ж тоді вона потрібна?
Відповідь проста. У приватних розмовах представники фармацевтичних компаній оцінюють вартість введення одного лікарського препарату на вітчизняний ринок в 200 тисяч доларів. А офіційний термін такої процедури займає не менше 1 року. Нова ж ліцензія ще більше збільшить витрати постачальників, які будуть перекладені на плечі пацієнтів.
До того ж така схема закладає ціле море корупційних можливостей. Виявляється, ліцензію планують видавати кожному імпортеру лише на один рік. А це означає, що кожному з них щорічно доведеться купувати право бути присутніми на фармацевтичному ринку України.
І кожен раз поновлювати ліцензію, якщо вони змінять перелік препаратів, що імпортуються.
Також, наприклад, оскільки іноземні постачальники відомі тим, що з ними набагато важче домовитися про "відкати", ніж з вітчизняними, їх можна буде дуже просто не допустити до участі в держзакупівлях, видавши їм ліцензію на імпорт вже після проведення тендерів.
І це лише верхівка айсберга. Можливостей перерозподілити ринок іноземних ліків у тих, хто "рулитиме" новими ліцензіями буде безліч. Наслідки – як мінімум підвищення цін та перебої з поставками.
І поки чиновники сперечаються про свої інтереси і будуть домовлятися з імпортерами ліків про нові правила гри та ціни – під питанням залишається ціна життя багатьох простих українців.
Без імпортних ліків не зможе бути реалізована жодна з державних програм протидії епідеміям – СНІД, туберкульоз, гепатит; від них залежить життя онкохворих дітей, вагітних мам з цукровим діабетом та багатьох інших.
Часу залишилося не так багато. Його достатньо, щоб скасувати цей злощасний закон, дія якого може розпочатися з 1 березня. Але чиновників, схоже, проблема доступності цих ліків не обходить.
Віктор Чумак, голова парламентського комітету з боротьби з організованою злочинністю і корупцією, співавтор законопроекту про скасування ліцензій на імпорт ліків, для УП
