Другий Сандармох

Вівторок, 15 січня 2013, 09:08

Томас Манн колись необережно зазначив, мовляв, інтелектуалам варто чинити самогубства, аби вивести суспільство зі стану отупіння.

Але суспільство, яке реагує на такі сигнали, у стані отупіння аж ніяк не перебуває, бо інтелектуали є символічно значущою групою якщо здатні так впливати на інших.

А якщо так впливають, то все в порядку. У 37-му році більшовики пішли не на скорочення витрат на науку, вони почали просто фабрикувати справи й розстрілювати інтелектуалів.

Геноцид не міг відбутися без інтелідженциду. Інакше вони не могли діяти, якщо мали на меті знищити цю групу. Бо інтелектуали тоді були силою.

"Розстріляне Відродження" – це епоха, а не просто "десятиліття" чи "період" у хронологічному сенсі.

Потім українську націю помалу повертали до стану, який ще у ХІХ столітті констатував Драгоманов – "мужицька нація", позбавлена "освічених класів".

1964 рік підпалом фондів із україністики кагебістами відкрив сумну перспективу Шістдесятництва. У 70-х мало не вся здатна на альтернативу еліта в інтелектуальному, а не владному сенсі, опинилася в таборах, "психушках" і в кочегарнях. Саме там писали вірші варті Нобелівської премії.

І все одно цей інтелідженцид був таємним, більшовики діяли так, як діють злодії – в темряві, коли ніхто не бачить, підступно.

Так, як побили до смерті Василя Симоненка й так, як пробили голову Аллі Горській.

Попри те, що у 70-і роки інтелігенція вже була не та, що у 20-і. Її не чули.

Сьогодні кафедри українських університетів заповнені професурою, що розповідає про совка в "хорошому сенсі цього слова". Сьогодні достатньо урізати бюджет – і ніхто нічого не скаже. А якщо інтелігент накладе на себе руки – ще краще. Держава все одно не витрачатиметься на його похорон, зрештою, це не депутат.

У радянські часи слово "професор" бувало лайливим.

Якщо інтелігентів так легко змішати з лайном, то поставити націю на коліна – нічого не варто.

Другий Сандармох буде тихим.

Другий сталінізм буде парламентарним і навіть конституційним, у сенсі совка. У "хорошому" сенсі цього слова…

Володимир Шелухін, для УП

Про те, як убивали в урочищі Сандармох, читайте на "Історичній Правді"

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Час перевірити свій софт

Пам'ятаємо Голодомор – геноцид українців триває

Голодомор як частина геноциду: чому про нього варто говорити не так, як ми звикли

Час Трампа чи стрибок історії?

Навіщо нам кодекс корпоративного управління

"Кагарлицька справа". Історія розкриття