Асоціація між Україною та ЄС: упущені вигоди
З підписанням угоди про асоціацію між Україною та ЄС неможна зволікати. Нагадаю, вона була парафована, тобто повністю підготовлена до підписання 19 липня 2012 року. І це найбільша угода, яку коли-небудь підписували як Україна, так і Європейський Союз.
Понад п’ять років тривала її підготовка, і результат дійсно вражає: обсяг понад 900 сторінок, охоплено неймовірну кількість секторів кооперації, межі взаємопроникнення та зближення у більшості секторів залежать тільки від волі сторін, в основному – від України.
Це більше, ніж традиційна асоціація, фактично – це початок тривалого процесу інтеграції України до ЄС. Ось лише кілька ключових, на думку автора, пунктів та витягів із зазначеного документу.
Політична асоціація. Постійний політичний діалог на всіх рівнях забезпечується шляхом проведення самітів, засідань Ради асоціації, регулярних зустрічей між міністрами закордонних справ, політичними директорами, членами політико-безпекового комітету та експертами, у тому числі, стосовно окремих регіонів і питань.
Передбачається повне та своєчасне використання переваг усіх дипломатичних та військових каналів між сторонами, у тому числі, відповідних контактів з третіми країнами та в рамках ООН, ОБСЄ та інших міжнародних форумів.
Конвергенція зовнішніх політик та політик безпеки і оборони. Сторони використовуватимуть потенціал військового та технічного співробітництва.
Україна братиме активну участь у цивільних та військових операціях ЄС з подолання кризових ситуацій, а також у відповідних навчаннях і тренуваннях, зокрема тих, що проводяться в рамках Спільної політики безпеки і оборони.
Україна та Європейське оборонне агентство налагодять тісні контакти для обговорення питань, пов’язаних з удосконаленням військових спроможностей, включаючи питання технічного характеру.
Створення поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Окрім іншого передбачається:
- поступове створення зони вільної торгівлі протягом перехідного періоду у максимум 10 років;
- анулювання ставок мита, зборів та інших платежів;
- кожна сторона надає національний режим товарам іншої сторони. Україна може певний час застосовувати спеціальні заходи у формі вищої ставки увізного мита до легкових автомобілів походженням зі сторони ЄС;
- зближення технічного регулювання, стандартів та оцінки відповідності. Україна поступово впровадить звід Європейських стандартів (EN) як національні стандарти. Україна скасує конфліктні національні стандарти, включаючи застосування міждержавних стандартів (ГОСТ), розроблених до 1992 року;
- вживаються заходи щодо поступового взаємного спрощення умов заснування підприємницької діяльності і торгівлі та інше.
Довідково: ВВП Європейського Союзу – 15,821 трильйонів доларів США, на душу населення – 31607 доларів. Населення – 502486499 чоловік. ВВП України – 327,4 мільярда доларів США, на душу населення – 7 200 доларів; населення – 45 560255 чоловік.
Адаптація законодавства України до законодавства ЄС, за сприяння та підтримки Євросоюзу призведе до: мобільності робітників, їх правового захисту та лібералізації дозвільних процедур.
А також до поглибленої кооперації у таких сферах як сільське господарство та розвиток сільських районів; охорона навколишнього природного середовища; охорона здоров’я; розвиток освіти, науки та технологій; космос, тощо.
Рахунок за вигоди, які щодня втрачають громадяни України, слід виставляти не лише діючій владі, а й найбільшій опозиційній силі, яка домоглася від ЄС прив’язки питання підписання Угоди до звільнення з в’язниці Луценка/Тимошенко, дарма що ціною інтересів держави.
Такою егоїстичною поведінкою "демократично-патріотичні" сили не тільки суттєво відтягують у часі підписання зазначеного документу, а й ставлять під загрозу таку можливість, адже якщо навіть завтра Угоду підпишуть, то процес її ратифікації ймовірно триватиме роками, а чинності вона набере не раніше 2015 року.
Слід прислухатись до слів відомого в Україні німецького політолога Андреаса Умланда, який слушно зауважив: ".. зараз є відкрите вікно…", "я знаю, що всі країни ЄС хочуть підписати цю Угоду".
Небезпечно зволікати з підписанням, цей документ міцно цементує проєвропейський вектор розвитку держави, прив’язує зовнішню політику України до зовнішньої політики ЄС, створює додатковий захист від "дурака", який з метою самозбереження може втягнути Україну в реінкарнований Радянський союз.
Звичайно, наївно сподіватись, що влада одразу кинеться ламати існуючий лад – сплав охлократії з клептократією, будуть спроби ігнорувати невигідні зобов'язання. Однак, подібного роду міжнародні договори – це не формальні заяви чи декларації.
Відповідно до статті 9 Конституції України: "Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України".
Набуття чинності Угоди про асоціацію між Україною та ЄС стане найзнаковішою подією в історії України з часів набуття нею Незалежності.
Юрій Штиль, для УП
