Ніна Москаленко – життя в країні рейдерів

Когнітивна дисфункція, викликана надмірною владою, вседозволеністю та загальним безпредєлом, помножена на необмежені апетити, заздрість і манію величі в системі породжує та підживлює дитячий рефлекс, який полягає в тому, що немовля хапає все що бачить і знає, що нічого йому за це нічого поганого не буде. А враховуючи, що наше "немовля" може дозволити собі натравити на вас міліцію, прокуратуру, суди, приправивши це братвою, дає йому можливість не те, що палець, а голову вам відірвати.

Щоправда ваша голова його мало цікавить, хіба що ви сильно заважаєте йому "відірвати" у вас те, що йому потрібно, а вірніше, заманулося отримати. І не дай вам Бог впертися і не поступитися немовляті! Тоді його істерика закінчиться тим, що ваше нікчемне життя завершиться десь на дні кар’єру.

Таке "маля" не приходить у ваше життя особисто. Воно присилає своїх "рішал". Це можуть бути ріелтори, міліціонери, в певний момент на такого суб’єкта може перетворитися ваш начальник на роботі, крім того навідуватимуть вас і більш колоритні і класичні представники в обличчі "братви".

Вони пропонуватимуть вам поступитися таким бажаним будинком, квартирою, землею або бізнесом, бо "немовля" затупало ніжками і вимагає це собі, зазвичай задарма або за копійки.

І не дай вам бог відмовити "дитині" у задоволенні її примхи. Начувайтеся! Після відмови йде "точка відліку", яка стане визначальним у вашому житті.

Визначальною вона стала і для київської вчительки української мови Ніни Москаленко, яка ще кілька днів тому працювала в училищі Богуна. І це буде точка, від якої будуть залежати зовсім не позитивні зміни.

Далі можна писати підручник, який можна буде назвати "Рейдерські схеми для чайників". Крім того, видати дитячий варіант, подібний до букваря з назвою, наприклад "Аліса в країні рейдерів", тільки замість Аліси сюди можна вставити ім’я Ніни Москаленко. Це дуже страшна казка, яка не передбачає щасливого закінчення.

Пані Ніни жила у своєму будинку, поки її земля комусь не сподобалась та її вирішили просто виселити. Абсурдні вимоги, погрози, психологічний тиск, цілодобове спостереження, представники всіх можливих інстанцій мало не кожного дня, сумнівні сусіди, рейдерські атаки на фоні бездіяльності міліції.

Вона не поступилася. У відповідь міліція переходить до фази активних дій, приєднується прокуратура, "братва" теж активізується, погрози стають все страшнішими, починається їх реалізація. Заводяться кримінальні справи за абсурдними звинуваченнями, цивільний суд ухвалює рішення на користь рейдерів без жодних підстав.

Через день - бійки, розбиті вікна, огорожа, з міліції пропадають заяви про напади та проникнення на приватну територію. Намагання потрапити до власної домівки зустрічаються фразами на кшталт "Зайдьош – кішкі випустім!"

Тепер виникає починає страждати когнітивний баланс в нормальної людини, яка стала жертвою цих знущань або спостерігає за всім цим. Омбудсмен не помічає кричущих фактів порушення прав людини, або доручає займатися справою ГПУ, яка передає це "вниз", а внизу все це діло "кришують". Зручна система, чи не так?

З ким же може статися таке нещастя!? Та з усіма! У вас у власності перебуває якийсь ласий шматок, який сподобався "немовляті" з портфелем, великими зірками на пагонах або перснями на пальцях з камінням в десятки карат – чекайте біди.

Приватний сектор на печерських пагорбах біля Ботанічного саду імені Гришка – гетто для "обраних", які не доросли до того, щоби розжитися власним Межигір'ям, але мають можливість купити шматок найдорожчої в Україні землі.

Частина Києва, де простим смертним не місце. Там стоять мільйонні палаци, "обрані" там свої церкви будують. Хтозна, можливо найближчим часом там постануть власні органи влади і демаркаційна лінія.

Але залишається невеличка проблема. Між тими розкішними палацами досі знаходяться скромні домівки простих смертних. Їх там залишилося вже не так багато, але це робить їх тільки більш привабливим місцем для нового котеджу з розкішним краєвидом на Дніпро та Києво-Печерську Лавру.

Справа Ніни Москаленко, родина якої живе не цій землі з 50-х років, триває з весни. Проти неї було задіяно вже чимало таких "рішал", які вже виконали неймовірний об’єм робіт для того, щоб позбавити оселі матір-одиначку, порядну людину змішати з землею.

Чого тільки не довелося витримати жінці! Її намагаються посадити до в’язниці, відібрати, житло, здійснити соціальну обструкцію, щоб якось виправдати те, що з нею відбувається, позбавити засобів до існування, відібравши роботу.

Багато з того вже зроблено. Навіть собаку на подвір’ї отруїли. На днях прийшли анонімні погрози. Кожного дня жінка чекає чергового нападу на помешкання.

Про особливості права власності на житло і землю в елітному приватному секторі вже чимало писалося.

Не викликає сумнівів і ціна питання, і не виключено, що такі "питання" стоять в рейдерів "на конвеєрі". Надто вже оперативно йде реакція на будь-які дії, направлені на запобігання рейдерському захопленню власності та ефективність цих дій у поєднанні з "виконавчими" посадовими особами, які вірно обслуговують інтереси рейдерів та допомагають їм в реалізації їх схем.

Не маючи достовірних даних про замовників, маємо імена людей, які займаються обслуговуванням рейдеських махінацій та знищення людини у всіх спектрах фізичного існування та соціальної активності, відносно всіх видів суспільних відносин.

Пройдемось по особистостях, які власне особисто здійснювали обструкцію та знищення людської подоби.

25 вересня жінку запроторили в СІЗО. В неї почався гіпертонічний криз, знайшли пухлину з підозрою на рак. Вона довгий час провела по лікарнях, змушена була переходити з одного медичного закладу в інший з подачі правоохоронних органів, які тиснули на лікарів з вимогою якнайшвидшої виписки Москаленко. Тим часом продовжувалося слідство в кримінальній справі проти неї, за якою їй інкримінують нанесення середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Розслідуванням займався старший слідчий Печерського РУ Нечитайло Д.О., який не давав їй полікуватися спокійно і лікарям спокійно її лікувати. Плюс до того, дуже цікавився ситуацією з правом власності жінки на землю та житло.

Нещодавно було дано хід ще одній кримінальній справі проти Москаленко, тепер уже за фактом вбивства її вітчима, який помер ще у 2010 році. Цю справу веде слідчий Печерського РУ Гришко Л.М.

На днях Ніну Іванівну таки вигнали з роботи. Через значний час проведений на лікуванні, в Москаленко залишилось чимало "хвостів", що стало приводом для створення їй проблем ще й на роботі. Але лише приводом. Проходили перевірки, вишукувалися найменші недоліки в роботі, чинився психологічний тиск.

Окремо варто загадати "незлим тихим словом" начальника училища імені Богуна генерал-майора Романенка Данила Володимировича, який клявся-божився нардепу від "Свободи" Ігорю Мірошниченку, що не звільнить Ніну Іванівну, а таки звільнив. Не слід обходити увагою і те, що він сам умовляв вчительку поступитися рейдерам.

Начальник училища імені Богуна генерал-майор Романенко Данило Володимирович не витримав свого слова та звільнив вчительку Москаленко

В день коли Москаленко звільнили, під ліцеєм стояли люди з плакатами, із змісту яких можна було зрозуміти, що Ніна Іванівна - щонайменше вбивця. Кажуть, по двісті гривень заробили. Напевне, задоволені.

Які ще є герої нашого серіалу? Є ще досить колоритні особи.

Сергій Вовк – садить колишніх міністрів та виселяє вчительок та матерів-одиначок з їх житла

13 грудня Печерський районний суд постановив рішення в порядку цивільного провадження про позбавлення Ніни Москаленко права власності на землю та житло і виселення її з житла.

Розглядав цивільний позов суддя Сергій Вовк, відомий всім по справі Юрія Луценка. Наштовхує на певні думки, зокрема і те, що все зовсім не випадково.

Але головне питання – замовник. Хто він? З’ясувати важко, були і версії і певна інформація, яка не підтвердилася, але безумовно, простий смертний без відповідних зв’язків та фінансових ресурсів собі такого масштабного терору дозволити не може.

Питання ж виконавців волі "замовника", обслуговуючих його інтереси, не зникає.

Ця шайка повинна бути піддана соціальній обструкції. Щось подібне, як і у випадку з фальсифікаторами виборів. Країна повинна знати в обличчя своїх "героїв"!

Навряд чи вони собі можуть уявити, що проста вчителька з допомогою групи активістів та навіть опозиційних нардепів може відстояти своє право.

Довести це зараз стає одним із найважливіших завдань українського суспільства.

Олександр Солонько, для УП