Біометричні паспорти: а як у них?
В світлі дискусії з ініціатором закону про нові паспорти для громадян України та єдиний державний демографічний реєстр, депутатом-регіоналом Василем Грицаком, є сенс звернутися до досвіду розвинених демократичних країн – в частині "паспортизації".
Прогнози щодо вартості і українських паспортів, і документів особи інших країн раптом почали сильно коливатися. А деякі, озвучені депутатом Грицаком, є зовсім некоректними.
Зокрема, лише за чотири дні публічної дискусії вартість нового внутрішнього українського паспорта, за словами згаданого депутата, впала зі 120 до 65 гривень, тобто майже вдвічі.
Хоча і це не виправдовує необґрунтованих витрат держави та громадян на новий паспорт, адже при вартості існуючого паспорта у 15 гривень абсолютно не зрозуміло, які переваги дасть новий паспорт.
Цілковитою неправдою є озвучена депутатом Грицаком вартість ідентифікаційного документа – посвідчення особи – в країнах Європи. Депутат заявив, що європейці кожні десять років сплачують за цей документ по 100 євро.
Тому звернемося до фактів.
У Німеччині за "посвідчення особи" громадянин віком до 24 років сплачує 22,80 євро, а старші особи – 28,80 євро. Тобто це щонайменше втричі дешевше, ніж стверджує Грицак.
Якщо є потреба у негайній видачі, а нормальний строк становить від 2 до 4 тижнів, то стягується доплата у розмірі близько 13 євро. Є також можливість отримати тимчасове посвідчення за 10 євро.
У Франції національна ідентифікаційна картка видається взагалі безкоштовно, навіть тоді, коли закінчився її термін дії чи настали інші причини, щоб її обміняти. Лише у випадку пошкодження картки або її втрати – необхідно сплатити 25 євро.
До речі, Франція і в частині інших документів особи може здатися для Василя Грицака дивною.
Наприклад, питання платності/безоплатності посвідчення водія та розміру плати визначається радою департаменту – це адміністративний рівень, більший за український район, але менший за область.
Наприклад, у департаменті Сартр посвідчення водія також видається безкоштовно.
Цікавими у французькому досвіді є норми про підвищену плату за термінове оформлення документів, точніше, законодавча заборона стягувати збільшену плату за таке оформлення. І тому закордонний паспорт у всіх випадках коштує 86 євро, а плата за прискорене виготовлення не стягується.
Звичайний термін виготовлення – 15 днів.
У Швеції паспорт для закордонних поїздок видається взагалі у 5 денний термін і коштує 350 крон. Для довідки – 100 крон дорівнює приблизно 120 гривням.
Національна id-картка, що діє в рамках ЄС, також видається за 5 днів за ту ж саму плату.
Нав’язування українцям нового біометричного внутрішнього паспорта та дорогого посвідчення водія з електронними чіпами "прив’язується" депутатом Грицаком до стандартів ICAO.
Разом з тим відомо, що деякі держави – світові лідери взагалі не мають єдиного внутрішнього ідентифікаційного документа.
У Великій Британії посвідчення особи впроваджувалися задля боротьби зі шпигунами в період першої та другої світових воєн. У 1952 році уряд відмовився від подальшого використання таких посвідчень.
На початку ХХІ століття була спроба відновити "посвідчення особи". Але далі обговорення, пілотування та експериментів справа не дійшла, і після приходу до влади коаліційного уряду – консерваторів і ліберальних демократів – від цієї ідеї відмовилися.
У США також немає федерального посвідчення, тим більше як обов’язкового документа. Разом з тим, посвідчення за потреби можуть видавати окремі штати.
Наприклад, у Техасі id-картка видається протягом 2-3 тижнів і коштує 16 доларів. В Огайо id-картка видається у той же термін і коштує ще менше – 8 доларів 50 центів.
Отже, видно, що питання "внутрішнього паспорта" – "посвідчення особи"/ідентифікаційної картки – це внутрішня справа держави.
Цей документ має відповідати потребам громадян, суспільства, держави, рівню їх розвитку.
В цьому сенсі запровадження в Україні дорогого у виготовленні та експлуатації нового внутрішнього паспорта з електронним чіпом жодним чином не обґрунтоване.
Цей крок не досягає жодної цілі, крім витягування з кишень громадян та держави, тобто знову громадян, мільярдів гривень.
Віктор Тимощук, Центр політико-правових реформ, для УП
