Вибори, вибори, депутати...

Хоча до виборів ще порядком часу, вже нині можна говорити, що їхні результати в політичному розкладі країни мало що змінять.

Ні, звичайно, у Верховній Раді, куди зайдуть одна-дві нових фракції – УДАРу, "Свободи", або/та "Україна – вперед!" – взамін вже зовсім дискредитованих Народної партії Литвина чи НУНС, якась то метушня спостерігатиметься.

Зрозуміло, зовсім не тектонічні зрушення, котрі на "мистецтві гри" позначаться. Ні, скоріше адміністративно-господарського спрямування, пов'язані більше з тим, де кому і які місця в залі під скляним куполом займати. Адже зайдуть, окрім представників партій, ще й переможці округів, мажоритарні депутати.

Насправді ж, все залишиться, як було. Законопроекти спускатимуться з Банкової до фракції Партії регіонів, яка і буде, я перепрошую, "банкувати" руками Чечетова.

Втім, для самої Партії регіонів і її адептів важливі дві речі: по-перше, визнання міжнародним співтовариством виборів-2012 легітимними. По-друге, активна "мобілізація" та вербовка безгоспних депутатів.

З приводу реакції міжнародної громадськості. Повсюдно викликало негативний резонанс небажання реєструвати лідерів опозиції Тимошенко і Луценка як осіб з непогашеною судимістю.

Неможливість балотуватися для лідерів української опозиції в Європі називають "логічними наслідками недоліків судової системи", закликають поважати верховенство права.

У цьому контексті відзначимо наступний нюанс. У 2013 році Україна повинна стати головою ОБСЄ. Якщо вибори не будуть визнані легітимними, навряд чи це відбудеться, та і з простим членством в міжнародних організаціях постануть проблеми.

Далі – незавидна доля: списки нев'їзних, санкції, ембарго, оголошення президента міжнародним ізгоєм.

Ось звідки джерела попередження, висловленого главою Центрвиборчкому Володимиром Шаповалом про те, що "після виборів існуватиме проблема їхньої легітимності".

Щоб законсервувати існуючий порядок, регіоналам потрібно мінімум 260 "багнетів", програма ж максимум – у разі необхідності створення конституційної більшості. Адже на часі постане завдання не тільки внесення змін в діючу, а й необхідності прийняття нової Конституції. Не просто ж так Янукович створював Конституційну асамблею "під себе".

До речі, про Януковича. Результати виборів розглядатимуться як вотумом довіри президенту. Якщо виявиться, що прямі перегони-2015 Януковичу не виграти, залишатиметься спроба їхнього перенесення до зали Верховної Ради.

Не виключено, що термін перебування президента буде збільшений до семи років, і нараховуватиметься з 2015 року.

Тоді "ціна питання" залучення прихильників такого "волевиявлення" зросте до астрономічних цифр, адже мова йтиме про збереження або втрату влади.

Ось чому нині, як ніколи раніше, такий важливий моральний поріг тих, хто зайде в парламент – і по мажоритарних округах у тому числі. А, може, в першу і головну чергу.

Саме мажоритарники, на думку політтехнологів ПР, повинні стати головним резервом майбутніх "тушок".

Про те, що боротьба за владу вестиметься в найжорстокішому режимі, свідчать багато деталей, які широкій публіці невідомі і нецікаві. Між тим, для людей посвячених в проблему справжнім шоком стало так зване жеребкування членів окружних виборчих комісій (ОВК).

Якщо узагальнено – це люди, від яких залежить реакція на порушення і фальсифікації в округах, а також така "дрібниця", як підрахунок і затвердження попередніх результатів.

ОВК – ключова ланка у визначенні результатів голосування, особливо в межах одномандатного округу. За нинішніх обставин фактично саме окружкоми визначать імена 225 депутатів Верховної Ради.

Так от, долю виборів в одномандатних округах визначать "карликові" і "віртуальні" партії типу "братчиків" Корчинського, християнських демократів, анархістів і тому подібне.

Спостерігачі одразу звернули увагу, що представників УДАРу і "Свободи" в окружних виборчих комісіях не буде. Чи не свідчить це про заздалегідь продуманий план поставити шлагбаум на шляху до парламенту саме цим політичним силам?

"Це не жеребкування, а знущання!" – відразу ж відреагували представники цих партій. Зате інші ганебно промовчали, не оскаржили, кожен тремтить за свою шкіру, сподіваючись вижити поодинці.

Така угодовська позиція все частіше виходить боком партіям, які декларують опозиційність. Згадаймо, як приймався "компромісний" закон про вибори? Адже попереджали ж про "міни", закладені в ньому!

Наприклад, про таку небезпеку: партія стає суб'єктом виборчого процесу, якщо висуне хоча б одного кандидата в одномандатному окрузі.

Невже не насторожило – тоді вже не потрібно складати партійний список, платити заставу більше двох мільйонів гривень – досить висунути одного кандидата в одномандатному окрузі, і партія набуває всі права суб'єкта виборчого процесу.

У тому числі – права висувати кандидатів у всіх 225 окружних виборчих комісіях.

Як результат: партійних списків на виборах у нас лише двадцять два, а партій на процедуру жеребкування вишикувалося вісімдесят сім. І серед них – ті, які запропонували лише по одному кандидату на мажоритарному окрузі, – те ж "Братство" або "Русь Єдина".

У фаворі – партія Королевської. Ці всі суб'єкти мають по 225 членів, або трохи менше, якщо людей не вистачило, в окружних виборчих комісіях. А "Свобода" та "УДАР" – жодної людини.

У цілому, склад окружних комісій викликає низку питань, кількість яких з наближенням виборів збільшуватиметься. Безумовно, це перемога партії влади і грубий прорахунок опозиції, яка поки грає в політичні піддавки.

Не може не викликати підозри і жеребкування партій за номерами, у виборчих бюлетенях. Об'єднана опозиція і ПР знаходяться поруч, один за одним.

Літні люди, пенсіонери – найбільш масова категорія виборців – можуть щось недобачити, затремтить рука, переплутати і випадково не в тому місці поставити "галочку". Потім виправляти і так далі. При підрахунку такі бюлетені визнаються недійсними.

Доводиться констатувати, що по шляху до демократичної і правової держави ми накопичили незрівнянний досвід застосування всіляких технологій і маніпуляцій на виборах.

Тоді, може, їх зовсім не проводити? Все рівно проголосують за черновецьких іже з ними з надією, що будемо й цього разу з гречкою!

Володимир Кулеба, для УП