До справи, друзі! Green Card для України

Вівторок, 07 серпня 2012, 14:16

"Мыши плакали, кололись, но продолжали есть кактус..."

Я сьогодні заздрив. Американцям. За їхній успіх. Заслати електричного журналіста на Марс – це справді тріумф технічної творчості нації.

Я хочу бути причетним. Я хочу, щоб мої діти мали можливість так творити й пишались своєю творчістю. Я теж хочу посмішку переможця! Такі посмішки даються за творчість, і для того треба вже починати творити.

До справи, друзі!

Виходячи з того, що покращувати життя хочеться прямо сьогодні, маємо щасливу можливість скористатись правом народу на самовизначення – і почати творити майбутнє країни.

20 років ми вигадували модель ефективної життєдіяльності України. Але в побуті користувались тими речами, які створені в інших країнах – машинами, комп'ютерами, мобільними телефонами, пральними машинами й навіть чайниками. І завжди ми намагаємось отримати краще.

І це – правильний підхід.

Так само вчиняємо із системою управління державою. Просто беремо найефективнішу у світі, та ой починаємо вже жити та розвиватись.

Це очевидно просте рішення давно прийнято найбільш активними громадянами України.

У 2011 році учасниками проекту Державного департаменту США Diversity Immigrant Visa, відомий як Green Card Lottery, стали 853 тисячі громадян України.

Це третє місце у світі.

Тобто, ми бачимо, що рішення вже прийнято елітою Народу. І нам лишається лише правильно формально його оформити.

Наші чиновники та олігархи вже давно для себе прийняли це рішення. Їхні діти вчаться в США, користуються валютою США. Ну й так далі – ми бачимо, що ми всі вже зробили свій вибір де факто.

Тож нам лишається лише легітимізувати вже зроблений вибір і юридично правильно його оформити.

Навіть наші міжнародні банківські резерви, золото зберігається, знову ж таки, у США. У банках США.

Об'єктивно наші дії свідчать: ми прагнемо жити в США.

Але чому тоді наші бізнесмени не можуть мати право:

1) обирати президента США;

2) по-справжньому гарантувати безпеку своїх грошей;

3) доступу до Західного біржового капіталу;

4) доступу до найкращих промислових технологій світу?

До речі, із цими технологіями й сміх і гріх: багато чого створюється в США – вихідцями з України, а не американцями. Американці створили лише ефективну модель управління й насолоджуються її плодами. Де вихід?!..

 

Вихід дуже простий. Не чекати в моря погоди, а скористатись вищезгаданим правом народу на самовизначення – і приєднатись всією країною до Сполучених Штатів Америки.

І не просто як один окремий штат – 10 штатів!

Тим більше, що ця процедура набагато простіша, ніж приєднання до ЄС – достатньо рішення Конгресу: Конституція США, стаття IV, розділ 3. "Нові штати можуть бути прийняті Конгресом у цей Союз..." 

З нашого боку треба провести Всеукраїнський референдум, який забезпечить реалізацію права народу України на самовизначення та входження України до державних федеративних і конфедеративних утворень.

Закон про референдуми встановлює нелегкий порядок народної ініціативи щодо проведення такого референдуму – зібрати 3.000.000 підписів за три місяці за дуже жорсткою процедурою.

Я скажу простіше: це можна зробити, лише маючи величезне бажання.

Точно виконати вимоги Конституції та закону про всеукраїнський та місцеві референдуми майже неможливо – саме так зроблено цей закон. Однак "майже" – не значить неможливо!

Наш гарний настрій і наша віра в нашу "американську мрію" – це набагато краще ніж сумні обличчя людей, які зібрались боротись за невеселе майбутнє.

І вже до 1 травня 2013 року, до того, як обрана в парламент опозиція поділить опозиційні портфелі, ще до того, як 950.000 наших громадян з'ясують, що і цього року вони не виграли в Green Card Lottery, ці самі громадяни можуть зібрати необхідні підписи і ініціювати Всеукраїнський референдум, на якому буде стояти просте питання:

"Ви підтримуєте приєднання України до США у якості 10 окремих штатів?"

Якщо відповідь народу буде ствердною, то життя зміниться.

Виходячи з геоекономічних реалій, США вимушені будуть підтримати Україну технологічно – це вирішить проблему безробіття, економічного зростання, підвищення зарплат.

Та й із державним боргом буде якось простіше: для США 100 мільярдів більше, 100 мільярдів менше – то дрібниці.

Що робити прямо зараз?

Усього дві прості дії:

1. Поширювати інформацію про необхідність Всеукраїнського референдуму про приєднання до США, і про те, що ми можемо жити краще.

2. Прямо зараз об'єднувати зусилля щоб у певний час разом зібрати підписи, і оформити документи з вимогою референдуму, ретельно виконуючи порядок, що його встановлено Конституцією та законами України.

При цьому треба поважати Кримінальний кодекс:  

Стаття 110. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. 

1. Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, – караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк. 

Тож дотримання порядку, визначеного в 72-й статті Конституції, дає легітимність владі й спокійне життя в розвинутій країні, у якій може бути все. 

Одне питання: чи захочуть Сполучені Штати Америки прийняти нас у свій союз?.. 

У будь якому разі, наші зусилля не пропадуть даром. Якщо ні – то ми напевно будемо знати, що "заграница нам не поможет". 

А якщо так – то я першим висуну кандидатуру Віктора Федоровича Януковича на посаду президента США! 

Михайло Притула, спеціально для УП 

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Навіщо нам кодекс корпоративного управління

"Кагарлицька справа". Історія розкриття

Аграрні ноти: інструмент для залучення фінансування в агросектор України

Кадровий голод загрожує відновленню готельного сектора в Україні

Захистимо Пейзажку від забудови: історія боротьби за спадщину Києва  

Фатальна безсилість