Як брат зареєструвався кандидатом у нардепи супроти сестри
Є у мене приятель, колишній народний депутат України від СПУ – Василь Степанович Богачук. Незважаючи на різні вітри, які пронеслися над їхньою партією, віддавна і по нині залишається керівником Тернопільської обласної організації соціалістів.
Був я майже впевнений у тому, що відомий у регіоні юрист, маючи багатий досвід парламентської роботи, подасться він кандидатом у народні депутати на нинішніх виборах.
Але в списку СПУ Богачука не виявилося. Заглянув до виборчого округу №164 Тернопільської області, до складу якого входить його рідний Лановецький район, – серед зареєстрованих претендентів на папаху нардепа Василя Степановича теж немає.
Стало просто цікаво: можливо, подався шукати щастя в інших краях.
Телефоную йому і чую у відповідь:
- Нинішні вибори пропускаю, – впевнено каже Богачук.
- А що ж зашкодило спробувати сил?
- Аж надто брудними вони будуть, як бачу. Не хочу возитися в цій сморідній багнюці…Практично в кожному виборчому окрузі все будується на відвертій підготовці до фальсифікацій майбутнього волевиявлення виборців…
- Зачекай, Василю Степановичу, – кажу. – Багато людей, точнісінько як ти зараз заявляють про застосування якихось передвиборних технологій, введення технічних кандидатів у депутати на виборчі округи. Але як це все виглядає на практиці, ти можеш показати, проілюструвати на конкретному прикладі?
- Залюбки, – з готовністю заявляє мій мобільний співбесідник. – Ось відкрий Інтернет. Зайди на сайт ЦВК до 164 виборчого округу Тернопільської області.
- Зареєстровано, як бачиш кандидатами у народні депутати двадцять людей. Першим у списку хто значиться?
- Барабаш Ірина Михайлівна, – зачитую співбесіднику через слухавку. –Бухгалтер, ТОВ телерадіокомпанія "Тернопіль", член Партії регіонів…
- Запам’ятай місце роботи. А тепер відшукай у списку прізвище П’яла…
- Знайшов, П’яла Ярослава Павлівна, директор, ТОВ телерадіокомпанія "Тернопіль". Вельми цікаво, – кажу. – Виходить, і керівник, і бухгалтер б’ються поміж собою за один і той же високий пост державного службовця першого рангу? І що, не виявляється у них протиріч із цього приводу за місцем роботи? Бо ж стосунки між цими людьми, по правді кажучи, мають бути, м’яко кажучи, не медовими…
- Не поспішай, дивися далі за списком. Знайди таке прізвище – Федорович.
- І такий зареєстрований ЦВК у цьому ж виборчому окрузі, – кажу. – Федорович Олександр Олегович. Він – керівник інформаційно-аналітичного відділу, ТОВ телерадіокомпанія "Тернопіль", член Партії регіонів... Оце так номер. Троє з однієї редакції в передвиборному списку одного й того ж виборчого округу… Не редакція, а самородне джерело з підготовки політичних діячів для України.
- І тут не поспішай, – стримує мої коментарі Василь Богачук, – бо й це ще не кінець веселій каруселі. Сміятися будеш пізніше. А тепер знайди в цьому ж списку зареєстрованих уже кандидатів у народні депутати прізвище Муц…
- Орест Павлович Муц, – читаю з сайту ЦВК, – народний депутат України… Теж кандидат у народні депутати по цьому ж таки 164 виборчому округу…
- Так весь передвиборний драйв, – пояснює Богачук, – полягає якраз у тому, що Орест Павлович Муц, народний депутат України п’ятого та шостого скликань від Партії регіонів і Ярослава Павлівна П’яла, директор ТОВ телерадіокомпанія "Тернопіль" – рідні брат і сестра. Її дівоче прізвище – Муц…
- Це просто таки унікальний випадок: одного й того ж дня – 3 серпня брат зареєструвався кандидатом у нардепи, аби стати суперником сестри на парламентських перегонах в одному й тому ж виборчому округу, – кажу. – Він що, хоче перешкодити її стати народним депутатом?
- Напевне, що навпаки, – висловлює припущення мій тернопільський співбесідник. – Сестра зі своїми двома підлеглими, як я думаю, зареєструвалася на підтримку брата. Щоб в останню мить зійти з передвиборної гонки, закликати свої прихильників голосувати за певного кандидата. Здогадайтеся за якого…
- А для чого все це робиться, Василю Степановичу? – справляюся в Богачука. – Заради тих кількох сотень голосів, яких, можливо, збере на свою підтримку нікому не відомий бухгалтер телекомпанії?
- Подібне – уже відпрацьована передвиборна технологія шулерів, – пояснює Василь Степанович. – Такі речі робляться для того, щоб завести якомога більше своїх представників на виборчі дільниці, зацікавлених людей в перемозі одного з кандидатів на даному виборчому окрузі. А далі думай сам, що вони можуть зробити для "правильного" підрахунку голосів, коли глухої осінньої ночі їх буде зацікавлена політична більшість …
Олександр Горобець, спеціально для УП