Не про мову: справжня "краса гри" регіоналів
З мовним законом все зрозуміло – його, насправді, немає. Аналіз відео-трансляції сесії, стенограми та результатів голосування свідчать про те, що законопроект не був прийнятий.
Адже, у відповідності до закону "Про Регламент Верховної Ради України", законопроекти ВР розглядаються за процедурою трьох читань.
За рішенням Верховної Ради допускається остаточне прийняття законопроекту "відразу після першого чи другого читання, якщо законопроект визнано таким, що не потребує доопрацювання, та якщо не надійшло зауважень щодо його змісту від народних депутатів, інших суб'єктів права законодавчої ініціативи, юридичного чи експертного підрозділів Апарату Верховної Ради".
Як відомо, депутати написали понад 2 тисячі поправок, і без їхнього розгляду закон приймати неможливо.
Крім того, згідно зі статтею 123 Регламенту, за результатами розгляду законопроекту в другому читанні Верховна Рада має право ухвалити 5 варіантів рішень: перший варіант – прийняти законопроект в другому читанні та доручити головному комітету підготувати його до третього читання; другий – відхилити законопроект; третій – прийняти законопроект в другому читанні та в цілому.
Четвертий – прийняти в другому читанні, за винятком окремих розділів, глав, статей, частин статей, та направити їх головному комітету на доопрацювання з наступним поданням законопроекту на повторне друге читання.
І, нарешті, п’ятий – повернути законопроект головному комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання.
Натомість, перезбуджений Адам Мартинюк встиг крикнути лише: "Я ставлю на голосування прийняти закон 9073 в редакції…", – і далі замовк. Процедури не дотримано.
Комуніст просто поперхнувся від своєї ж зухвалості й не сформулював, який саме із законних варіантів рішення він пропонує. Справді, а навіщо читати отой регламент і Конституцію, коли караул втомився, а "пацани" за спиною нервово штурхають у бік?!
Крім того, влада грубо порушила процедуру розгляду законопроекту, що також свідчить про те, що законопроект не прийнятий.
Перший раз, на прохання народного депутата Олександра Єфремова, головуючий вніс пропозицію включити даний законопроект до порядку денного. За таке рішення проголосувало 219 народних обранців. Тобто рішення не прийняли. Тоді Адам Мартинюк запропонував повернутися до цього питання – "за" проголосував 241 народний депутат.
Наступне голосування могло стосуватися лише питання про включення законопроекту до порядку денного. За це рішення проголосувало 248 народних депутатів. Тобто депутати включили питання в порядок денний вечірнього засідання Верховної Ради, а не проголосували за текст самого законопроекту.
Отже, проголосованого законопроекту нема! Саме це дозволяє Литвину його не підписувати. Бо так можна дійти й до підписування головою Верховної Ради матюків на парканах!
Але схоже, що мова – це, насамперед, ширма для влади аби провести і камуфлювати свої сенсаційні рішення. Поки всі дивилися на бійки активістів і "Беркуту", депутати-піаністи проголосували закон, що дозволяє проводити ряд державних закупівель без тендерів.
Це втрати для бюджету на прямому розкраданні в десятки, якщо не сотні мільярдів. Не одноразово, а на роки вперед. Так і бачу, як Прибалтійські бомжі скачуть від радості в ризьких нічліжках по під стелю, бо тепер вони по-справжньому можуть розгорнути постачання нашому Мінпаливенерго вишок "Бойка" по 400 мільйонів доларів за одиницю.
На цьому тлі чистою дрібницею виглядають 170 мільйонів гривень, на які "покращало життя" Генпрокуратури. Крім того, у цей же день депутати дозволили Кабміну збільшити дефіцит держбюджету, а також брати (мабуть, на покриття цього дефіциту) кредити.
Зараз найбільш обговорюваною серед таких є позика з відсотками у Китаю розміром в 3 мільярди доларів, за яку влада розраховуватиметься чи то зерном по 2-2,5 мільйони тон на рік, чи то, як кажуть песимісти, українською землею в оренду китайцям.
А ще депутати виділили близько 1 мільярда гривень на встановлення веб-камер на виборчих дільницях, і проголосували відповідний закон, за яким ці камери не працюватимуть під час найцікавішого моменту виборчої кампанії – підрахунку голосів.
Це вже не кажучи про те, що ці гроші підуть загадковим "австрійцям" – власникам "Укртелекому".
А коли законопроект голосувався в першому читанні, під шумок навколо нього був замаскований закон, що дозволяє передачу в оренду та концесію українських портів, а також ліквідовано пільги для чорнобильців та афганців.
Розрахунок простий: ЗМІ про щось треба говорити, а для них і для простолюду картинка бійки цікавіша, ніж якісь там вкрадені мільярди. Як то кажуть, війна війною, а обід за розкладом.
Після того, як Партія регіонів "нажухала" Конституцію, закон про регламент і український народ "ухваленням" мовного законопроекту, "заслужений диригент" табуна депутатів Михайло Чечетов в поросячому захваті від свого розуму ляпнув: "Оцініть красу гри!".
Проте, схоже, його заклику мало хто піддався. І оцінювати справжню "красу гри" влади та її масштаби у справі вичищення державної скарбниці та кишень громадян неодмінно доведеться слідчій комісії у новому парламенті.
Андрій Пишний, для УП
