Танцювала риба з раком, а петрушка з пастернаком...
"А людина закохується лише в те, чого не може надбати чи не вміє робити сама. Наприклад, чоловіки – у жіноче тіло, чи в зварений жінками борщ".
"Гол, який ніхто ніколи не заб'є"
Я не розумію гомосексуалістів, виходячи з означеного в епіграфі: як можна кохати подібне собі? Навіть по законах фізики – притягуються лише протилежності!
Але я розумію та поважаю їхнє право пройти парадом по вулицях міста, де вони мешкають.
Мене це не лякає, не викликає обурення й не дратує.
Це лякає, викликає обурення та дратує лише невпевнених у собі чоловіків. Латентних гомосексуалістів. Вони таким чином самоутверджуються. Як і, у принципі, більшість людства має схильність самоутверджуватися за рахунок когось іншого.
Враховуючи негативне ставлення в суспільстві до гомосексуалістів, ті з них, які готові публічно заявити про свою нетрадиційну сексуальну орієнтацію, не соромитись її – то сміливі люди.
Тож хай собі ходять ці сміливці парадами.
Ми не маємо права заганяти гомосексуалістів у підпілля, бо тоді вони перетворяться на секту, на клан.
А це – явище ганебне!
Хіба нам в Україні не вистачає кланів?!
Хіба хтось більше за них руйнує нашу державу та мораль пересічного українця?
Хіба ми маємо терпіти цю наругу над людською гідністю?!
Мені неприємно й соромно, коли в цькуванні гомосексуалістів приймають участь організації національно-патріотичного спрямування. Бо себе я теж рахую націонал-патріотом, хоча й не перебуваю в жодній організації, крім людства.
Я не хочу зараз обговорювати те, як засуджували гомосексуалізм християнські релігійні джерела, чи розповсюдженість цього явища в православних монастирях, чи засилля представників цієї орієнтації в українському шоу-бізнесі, чи ситуації, що подібне явище існує в усіх країнах світу, і стерильного ідеального суспільства ще нікому створити не вдавалося, чи що любимо ми Чайковського чи Рембо, як казало вірменське радіо, не тільки за це.
Не до того веду.
Навіть не хочу обговорювати протиприродність цього явища.
Так, я вважаю гомосексуалізм протиприроднім. Але нехай із ними Природа й розбирається.
А не ми, громадяни однієї для всіх країни.
В українських націоналістів є завдання більш нагальні й шляхетні:
Зруйнувати кланову структуру суспільства й кланову систему влади.
Обороняти цілісність держави від тих агресивних меншин, які прагнуть її зруйнувати, які прагнуть зруйнувати українську самоідентичність, які прагнуть зробити нас, українців, меншиною в нашій рідній країні.
Які використовують свій язик у більш ганебний, ніж гомосексуалісти, спосіб.
P.S. Для тих читачів, хто захоче включити дурника і зробити вигляд, що не зрозумів сенсу статті, аби мати змогу звинуватити мене у бозна-чому, пояснюю:
Тисячі людей на стадіоні "Динамо" кричали "Спасібо житєлям Донбаса..." зовсім не на підтримку гомосексуалістів, тим більш не вшановуючи їх – а на захист демократії в Україні.
Сергій Левитаненко, спеціально для УП
