МММ-2013 від Партії Регіонів
Позачерговій сесії Верховної Ради – бути!
Володимир Литвин на вимогу провладних депутатів все ж таки призначив її на 30 липня. А оскільки порядок денний вже доступний для широкого загалу, то можна з цілковитою впевненістю заявити, що розглядатимуть депутати ті питання, які узаконять чергові розкрадання держкоштів.
І для таких стверджень дійсно є об’єктивні причини.
За дивним збігом обставин лише за кілька днів до позачергової сесії уряд вніс до парламенту низку законопроектів, які офіційно нібито спрямовані на розвиток економіки та створення робочих місць. Але проголошена мета чомусь взагалі не співпадає зі змістом документів.
Так, перший із них – "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць" передбачає державну підтримку пріоритетним галузям економіки.
Проте в законі немає чіткого визначення, які саме галузі підпадатимуть під цей критерій. Тобто надвелику кількість преференцій - пряме бюджетне фінансування, відшкодування відсотків за кредитами, державні гарантії для залучення іноземних кредитів, особливості оподаткування – зможе отримати будь-хто. А, зважаючи на те, що "обраних" визначатиме Кабмін, одразу стає зрозумілим - всі ці пільги отримають лише наближені підприємства. При цьому на досить значний строк – 20 років – із 2013 по 2032 роки.
Другий законопроект під № 11027 передбачає зміни до Митного кодексу. Зокрема, пропонується звільнити підприємства, які реалізують інвестиційні проекти, від сплати мита під час ввезення необхідного обладнання аж до 1 січня 2018 року.
А третій законопроект - № 11028 - передбачає зміни до Податкового кодексу. Згідно запропонованих ініціатив вище зазначені підприємства до кінця 2017 року будуть звільнені від оподаткування, а з 2018 по 2022 рік їхні доходи оподатковуватимуться за зниженою ставкою – лише 8%.
Таким чином, масштаби запланованої оборудки насправді колосальні – мова йде навіть не про мільярди гривень. Ціна питання - сотні мільярдів, які фактично недоотримає державний бюджет, але натомість ці кошти осядуть у кишенях провладних олігархів. Тобто розвиватимуться виключно ті підприємства, які належать біло-блакитній верхівці.
Цілком логічним у такій ситуації було б те, що із їхнім розвитком мали б зрости і надходження до державного бюджету. Але на ділі ці тенденції ніяк не пов’язані. Станом на сьогодні значна частина витрат держбюджету покривається за рахунок зовнішніх запозичень.
Доказ тому – нещодавно оприлюднений Мінфіном план управління державним боргом на ІІІ квартал 2012 року. Так, згідно з ним, обсяг державних запозичень у ІІІ-му кварталі для забезпечення фінансування державного бюджету становитиме 18 мільярдів гривень. І за "дивним" збігом обставин у цьому ж третьому кварталі обсяг платежів з погашення державного боргу орієнтовно становитиме 17,6 мільярдів гривень. Тобто виходить така собі "перепозика" - старий борг гаситимуть новим.
Але на цьому історія із запозиченнями не закінчується – рівно через чотири дні після прийняття вищезазначеного плану Кабмін прийняв постанову про здійснення державних зовнішніх запозичень у 2012 році.
Зокрема, цей документ дає зелене світло на випуск облігацій зовнішньої державної позики 2012 року на загальну суму у 2 мільярди доларів США. Погашення цієї позики здійснюватиметься в 2017 році, а на її обслуговування за 5 років доведеться додатково витратити 925 мільйонів доларів.
Схоже, що подібну політику чинна влада перейняла у сумнозвісної компанії МММ. Оскільки ця ситуація – класична піраміда, коли для покриття попередніх боргів беруться нові. Проте, кінець такої схеми – загальновідомий – повний крах.
Павло Петренко, керівник юридичного департаменту Центрального виборчого штабу Об’єднаної опозиції "Батьківщина"
