Справа Луценка. Прокуратура дала задній хід

У п'ятницю в суді Юрія Луценка відбувся переломний момент. Фактично, Генеральна прокуратура визнала свою нездатність довести вину у цій справі. Щоправда, мужності визнати свою помилку у прокурорів не вистачило, тому вони знайшли для себе фіговий листочок.

Вони перекваліфікували обвинувачення зі зловживання владою або службовим становищем, яке передбачає до 10 років ув'язнення на службову недбалість з максимальним терміном до двох років.

Як відомо, Луценка та міліціонерів Олега Павленова та Володимира Тарасенка обвинувачували в незаконному продовженні постанови по стеженню за водієм Сацюка до 18 місяців.

Але за підсумками 2-х місячного розгляду справи в суді прокурорам не вдалося довести не те що злий умисел Павленова, Тарасенка і Луценка, а й саму подію злочину.

Жоден з 14 свідків не підтвердив злий умисел підсудних. Крім того, всі вони підтвердили, що прослушка Давиденка здійснювалася на основі рішення Апеляційного суду Києва, яке й досі перебуває в силі і ніким не оскаржене.

Більше того, постанова, подовжена Луценком не подавалася до суду, а отже не могла вплинути на рішення суду щодо стеження за Давиденком.

Так само свідки заявили, що всі дії слідчої групи у справі отруєння Ющенка постійно перевірялися Генпрокуратурою, і жодних порушень в їх діях виявлено не було.

Лише двоє свідків назвали постанову, підписану Луценком, незаконною.

Це були Михайло Вершняк та Олександр Балдук, які очолювали комісію МВС, висновок якої і ліг в основу обвинувачення Луценка.

Вже в рамках допитів свідків з'ясувалося, що Вершняк двічі звільнявся Луценком із займаних посад начальника управлінь.

"Нами був задокументований наш колега, він був підлеглим Вершняка. Впіймався за 300 тисяч доларів хабара (на Одеському ринку 7 кілометр). Він дав покази на Михайла Вершняка, той 5 місяців на лікарняному був, а тут він помстився у цьому висновку МВС (який визнав винним Луценка)", - заявив Володимир Тарасенко.

Сам же Вершняк зізнався, що висновок МВС ним особисто не писався, а був зібраний відділом документообігу міністерства. Шкода, що Вершняк так і не зміг пояснити, що робив на засіданнях комітету слідчий прокуратури Войченко, і як він впливав на роботу комітету.

Позиція ж самої Генпрокуратури на стадії досудового слідства виглядала не дуже доброчесною. Так, Павленов і Тарасенко заявили, що їм фактично пропонували дати свідчення проти Луценка в обмін на не порушення кримінальної справи проти них.

"Дзвонить мені слідчий Генпрокуратури Войченко, і каже: "Приходьте!" Відповідаю: "Прямо зараз не можу, на роботі". "Приходьте після роботи", - відповідає Войченко. Відповідаю, що мені потрібно попередити адвоката. Він пропонує прийти без адвоката, мовляв, нічого особливого", - розповів Павленов.

"Це було вже після арешту Юрія Віталійовича. Заходжу в кабінет, а там ліворуч сидить Войченко, праворуч - представник МВС Чумаченко. Лежить газета з фотографією арештованого Луценка. Я розумію, що це психологічний тиск. І мені Войченко каже: щодо вас буде порушена справа, дайте свідчення по Луценку", - розповів підозрюваний.

Водночас свідок Балдук, прочитавши текст свого допиту в ГПУ, заявив, що не пам’ятає, щоб говорив щось схоже.

А Вершняк заявив, що казав слідчому, що не погоджується з тим, що Луценко продовжив постанову через бажання вислужитися перед Ющенком. Слідчий пообіцяв   його допитати пізніше, але так і не допитав.

В цілому ж за підсумками розгляду справи склався висновок, що ніякої справи не було б взагалі, якби в Україні писалися нормальні закони, які не треба було б коригувати півсотнею підзаконних актів, які в підсумку одне одному суперечать.

"Щоб це зрозуміти, варто повернутися у березень 2008 року. В цей час ми отримали постанову №2 Верховного суду. Вона зобов’язувала суди більш уважно вивчати підстави щодо оперативно розшукових дій щодо осіб. Зокрема, пленум вважав, що щодо кожного громадянина, щодо якого санкціонується прослуховування чи інші законні рішення, приймалося на основі конкретних документів про заведення. Після цього деякі суди почали вимагати від міліції по нерозкритих злочинах, де підозрюється та чи інша особа, окремих постанов щодо цих осіб. Після цього у міністерстві відбулася нарада, ми обговорили ситуацію з тим, що суди вимагають не передбачені жодним законом, жодною постановою, документи. Але міліція при тому мала розкривати злочини. Тому на нараді ми обговорили різні підходи, але вирішили дотримуватися інструкції 007. Закон про ОРД розписує, що може робити держава. Інструкція, до речі, погоджена Мін'юстом, розписує як це робити", - розповів у своїх вільних свідченнях Луценко.

Згідно з цією інструкцією ОРС категорії "злочин" у випадку отруєння Ющенка (це підтвердили усі свідки) могла розслідуватися до 15 років. Окремої картки на Давиденка не заводили, тому до перевірки його діяльності також могли повертатися протягом цих 15 років.

Втім, щоб не мати заперечень з боку суду в МВС, стали писати такі постанови. І вона ж була написана у випадку Давиденка.

І вже завданням суду було перевіряти їх законність. Дозвіл стежити за Давиденком дав суд.

Стежили з його санкції, тому і карати в принципі теж треба було б суддю, яка видала санкцію на стеження.

За підсумками допитів свідків в справі Луценка стало зрозуміло, що в справі доведеться виносити виправдальний висновок.

"Прокуратура має визнати, що справа розвалилася. Ваша честь, віддайте їм цю макулатуру. Навіщо вам брати це на свої плечі, відправте цю справу на дослідування", - тролив Луценко прокурорів у суді у вівторок.

"Ваша честь, я вперше не погоджуюсь зі своїм підзахисним. Я вважаю, що справі треба виносити виправдальний висновок", - відповідав адвокат Луценка Олексій Баганець.

Самі прокурори попросили перерву для залучення додаткових доказів.

У п’ятницю ж вони прийшли на засідання з постановою про зміну обвинувачення – з перевищення службових повноважень, що тягнуло на 10 років ув’язнення, на службову недбалість з максимальним строком 2 роки.

"Це - спроба прокуратури не помічати, що відсутня подія злочину. Справа в тому, що права Давиденка обмежив апеляційний суд, рішення якого ніким не скасоване по сьогоднішній день", - сказав Луценко в коментарі журналістам.

"Підставою для цього рішення суду не були документи, які інкримінують Тарасенку, Павленову і Луценку. Документи, які ми підписали, не носять жодного причинно-наслідкового зв’язку із рішенням апеляційного суду. Відтак, всі намагання побачити такий невеликий злочин як халатність, є виключно спробою ГПУ замаскувати видуманий ними злочин і все ж таки не визнати фальсифікацію ними справи", - наголосив він.

Після засідання прокурори швидко залишили залу. Журналісти наздогнали їх вже на сходах.

- Як же так, ще минулого засідання ви казали, що вина доведена, і що в адвокатів Луценка паніка? - запитала журналіст після засідання у прокурора Клименка.

- Я і зараз впевнений, що вина доведена, - не моргнувши оком відповів прокурор.

- Але ж ви змінили статтю обвинувачення, - дивувалися далі журналісти.

- Ну то й що? Це моє право! Чи ви заперечуєте моє право змінити статтю обвинувачення? - обурився Клименко.

- Але виходить, що ви не змогли довести провину по тій статті? - не вгавали журналісти.

- Я фактично визнаю, що кваліфікація обвинувачення. Пред’явленого підсудним, підлягає зміні. На підставі цього мною та моїми колегами оголошено процесуальний документ, який надано підсудним, - почав дратуватися прокурор.

- Якого покарання у вироку ви проситимете підсудним? - запитали журналісти.

- Ви що наді мною знущаєтесь? - обурився Клименко і пішов геть.

На відміну від нього Олексій Баганець був у кращому настрої. На його думку, це кращий спосіб, який вигадала ГПУ щоб вийти з ситуації.

"Цей злочин невеликої тяжкості. За ним не передбачено покарання більше 2 років позбавлення волі, а строк давності – 3 роки. Якщо не помиляюся, 6 серпня закінчаться строки давності. Якщо закінчаться строки давності, то суд має право закрити справу за завершенням строку давності", пояснив Баганець.

Фактично, для прокуратури і суду це кращий вихід з тієї ситуації, що склалася.

"Але абсурдне і страшне, що про відсутність складу злочину ми говорили ще в травні 2011 року, коли заявляли про закриття справи за цією статтею. І треба було півтора роки, щоб лише після рішення Європейського суду вони зрозуміли, що не можна йти по бєспрєдєлу, а треба хоч більш-менш зважати на вимоги закону. І як так розумію, що вони знайшли такий спосіб", зазначив адвокат.

Напевно, не можна вимагати від цієї влади неможливого у вигляді зняття звинувачення, і такий вихід з ситуації є найбільш оптимістичним.

Хоча навіть зараз не можна говорити з впевненістю, що справу закриють за строком давності. Прокурор Клименко через кілька годин після засідання уточнив Інтерфакс-Україна строки давності для притягнення до відповідальності екс-голови МВС за службову недбалість при продовженні оперативно-розшукової справи щодо водія екс-заступника голови СБУ не закінчуються, оскільки були перервані вчиненням Луценком іншого злочину.

Крім того досі не зрозуміло, чи є підпис Рената Кузьміна на документах про перекваліфікацію злочину. (Як відомо, останній у четвер побував з візитом у Адміністрації президента).

Тому, скоріше за все, прокуратура все ж зробить усе, щоб вирок був обвинувальним. Інша справа, що строк у 2 роки все одно впишеться у більший термін .який Луценко відбуватиме по вироку у першій справі. А Тарасенко і Павленов як несудимі можуть бути засуджені умовно. Хоча і це буде великим гріхом проти цих людей. 

"Я прийшов у МВС 73 кілограм, а пішов -  76 Ось увесь мій здобуток у МВС. Який кар'єризм?", - кинув у розпачі Тарасенко на суді.

Вже зараз  ця справа зробила гіркий внесок не лише у долю трьох підсудних, але й всього МВС.

Існує велика ймовірність, що після розгляду справи про стеження за Давиденком з МВС розбіжаться останні нормальні оперативники, яких і так там були одиниці. Бо кому захочеться піти під слідство за те, що ти лише виконував свою роботу, а твоя єдина вина, що ти випадково потрапив у жорна політичної боротьби?

"Там і так вже не лишилося нормальних слідчих. Понабирали молодих хлопчиків, які діляться на дві категорії: розумні, яких швидко зламають, і дурні, які будуть строчити те, що їм сказав начальник. А на виході будуть справи, шиті білими нитками", каже один з адвокатів, активно задіяний в нинішніх гучних процесах.