Реальні речі: програма опозиції

"Наш підхід до політики має бути оптимістичним. Скільки доброго можна зробити, якщо ми використаємо всі можливості сучасного світу! Скільки всього ми можемо зробити, скільки всього ми мусимо зробити!"
Джон Сміт, лідер Лейбористської партії Великобританії, 1993 рік

Україна – втомлена від пустих слів і спрагла дії.

Я не є автором думок, викладених нижче. Це – конспект із вдалих світових практик Західної Європи і ширшого світу – наприклад, "радикальних центристів" Колумбії, американських лібертаріанців, естонського Кайтселійту, тощо.

Кожна із цих речей стосується реального життя, і передбачає дії, а не тільки слова про "покращення", "розширення" чи "збільшення".

Це – більше "права", "консервативна" програма, якої мені бракує зараз у розгулі популізму і ідейного секонд-хенду. Це речі, у які я вірю.

Людина і її простір життя

1. Програма зі зміни цінностей людей – культура їжі, здорового способу життя, дозвілля, спілкування, інформаційної гігієни, декриміналізація, боротьба проти насильства – для напрацювання гуманітарного капіталу у суспільстві; поширення християнських цінностей і практик.

2. Індивідуальне оподаткування: кожен платить податки за себе сам – і кожен тоді має психологічне право вимагати від держави. Несплата податків має стати серйозним злочином проти суспільства.

3. Право кожного громадянина на Інтернет, подолання "цифрового відчуження", онлайн-освіта, контроль екранного часу і контенту для дітей.

Спільнота

4. Реальне право власності кожного: повноцінне ОСББ з адекватним розподілом майнових прав, відкритий майновий кадастр, реальна конкуренція на ринку комунальних послуг.

5. Прийняття колективних рішень; боротьба з дрібним вандалізмом (згідно "закону розбитих вікон"); громадянська освіта.

6. Лікування наслідків алкоголізму і наркоманії на основі програми Анонімних Алкоголіків "12 кроків"; освітні проекти щодо залежностей.

7. Громадський простір: безпека дорожнього руху, право пішоходів на тротуар, пріоритет для розвитку велоінфраструктури, право на парки та інфраструктуру дозвілля, на громадський транспорт, на збереження історичного середовища.

Держава

8. Сервісна держава: принцип "єдиного вікна", зведення всіх служб в одне приміщення, поступове введення електронної держави.

9. Армія: добровільна служба для молоді як школа життя і міні-університет; загони цивільної оборони як органи громадського порядку і допомога у випадку стихійних лих; право на самозахист і на зброю.

10. Сміттєполітика: роздільне складання і утилізація сміття, припинення батарейкової, ртутнолампової та пластикової війни проти майбутнього – перетворення сміття із загрози на товар; програма ліквідації нелегальних звалищ і очищення забруднених русел річок.

11. Гарантії свободи зібрань: повідомчий, а не дозвільний порядок громадських зборів; посилення покарання за перешкоджання громаді і рейдерство/симуляцію рішень громади.

12. Зміна системи фінансування політичних партій – через партійні фонди, з прозорими внесками і суттєвою часткою держави. Вимога повної фінансової прозорості для громадських організацій.

13. Право на здорове довкілля: якісні їжа, вода і повітря в містах.

14. Право на гідну смерть: право кожного громадянина померти в гідних умовах, з наданням достатньої паліативної допомоги.

15. Право на гідність при арешті: право на відео-фіксацію затриманим всіх дій щодо нього; онлайн-моніторинг кожного арешту і кожної справи; перегляд старих кримінальних справ, де катуваннями було вибито зізнання; зміни наркополітики і політики стосовно проституції.

Люстрація

За зразком денацифікації у Німеччині та Австрії після 1945 року необхідно провести очищення України від тих, хто творить режим Януковича.

Закон про звільнення від націонал-соціалізму і мілітаризму передбачав заповнення спеціальних форм, що передавалися в Контрольну раду та її спеціальні комісії по всій країні. Розглядалися такі категорії осіб:

- некриміналізовані особи (Entlastete)

- послідовники (Mitläufer)

- порушники середнього рівня (Minderbelastete)

- активісти, бойовики, вигодонабувачі, звинувачені (Belastete)

- головні злочинці (Hauptschuldige)

Очищенню підлягали економіка, політика, культура, ЗМІ та юриспруденція. 545 цивільних судів розглянуло близько 900000 справ, більше 90000 осіб опинилися у тюрмах, а майже 2 мільйони отримали заборону на іншу працю, крім ручної. І хоча у 1951-му було амністовано близько 800 тисяч чоловік, сторінку нацизму було перегорнуто.

Пропоную такі підходи до люстрації:

1. Принцип Аль-Капоне: чи відповідає стиль життя задекларованим статкам? Скільки власності приховано через найближчих і дальших родичів, через водіїв та інших людей із "ближнього кола"?

2. Принцип співпраці з режимом: вищі і середні функціонери ПР, вищі і середні посадовці (до рівня заступника голови РДА). Аналогічно – очільники Комуністичної партії, Народної Партії Литвина, як ті, хто сприяв конституційному перевороту та узурпації влади.

3. Принцип участі в каральних органах: всі судді, всі начальники міліції, всі начальники прокуратури; слідчі і міліціонери – відповідно до заяв потерпілих. Кожен звичайний міліціонер повинен пройти психологічну експертизу і перевірку на детекторі брехні, а також дати свідчення щодо катувань і зловживань.

4. Принцип майнової прозорості: кожен, хто має відношення до офшорного бізнесу; кожен, хто за безцінь придбав державне майно. Відсутність терміну давності щодо розкрадання державного майна у особливо великих розмірах.

5. Моральна люстрація: журналісти і піарники, що обслуговували владу – на основі моніторингу і свідчень.

Одним з наслідків люстрації має стати майнова реституція: повернення незаконно відібраної режимом Януковича середньої і великої власності та повернення частки державної власності у перепроданих підприємствах – відповідно до статусу перепродажу.

Насамкінець

Чи захочуть і чи зможуть пройти крізь люстраційне сито самі опозиціонери? Чи знову буде "своїм все, ворогам – закон", і на виході ми отримаємо нового "дракона"?

Чи готові опозиціонери пропонувати реальні речі, щоб потім відповідати за їх виконання, а не лише за загальні фрази?

Я, як виборець опозиції, чекаю на опозиційну програму Нової України. І люстрація персоналій, започаткована рухом "Чесно", має доповнитися люстрацією ідей: не пропонуєш дії – геть з політики!

Остап Кривдик, політолог, активіст, для УП