Наказано вижити! Післямова до групових турнірів

Тотальний футбол на милицях

…Коли 2 грудня 2011-го на жеребкуванні в Києві оголосили склад групи "А", експерти за допомогою сучасних технологій підрахували, що вірогідність складу цієї групи була мізерною – 1,56 процента! Можна, не боячись помилитися, заявити, що ще меншою була вірогідність виходу із цієї групи Чехії й Греції, так само, як не виходу до чвертьфіналу команд Росії та Польщі.

Та математика й комп'ютерні технології, на щастя, у футбол, якщо й грають, – найчастіше програють.

Під стать складу – рівень футболу, показаний командами цієї групи. Найнижчий, показаний представниками інших груп, на турнірі.

Було кілька дзвінків із цього приводу: чи справді поляки здали чехам, ціною власного не потрапляння в плей-оф, щоб до чвертьфіналу не пройшла Росія? Особисто я не виключаю цього, з огляду на ту обстановку, що панувала напередодні їхнього поєдинку у Варшаві, і тієї "політичної любові", котра притаманна цим країнам.

Футбол і політика завжди йшли рука об руку. І сором'язливо ховати очі, доводити протилежне – лицемірство найвищої проби.

Футбол провокував війни: тепер Вірменію й Азербайджан, як Росію й Грузію, додатково розсіюють, щоб вони не потрапили у кваліфікаційний турнір. Прикладів таких удосталь.

По-друге: футбольна історія свідчить, що аналогічні випадки були й не раз, коли поляки перетинали шлях тоді ще Союзу на футбольному полі. Так, вони багато в чому сприяли, щоб збірна СРСР не потрапила у фінальну частину ЄВРО-1984. У групі: Португалія, Союз, Польща, Фінляндія. Команда Лобановського блискуче стартувала – 5:0 в матчі з португальцями в Лужниках.

Португалія діяла тихою сапою, щоб наздогнати збірну СРСР, їй треба було виграти у Варшаві. Польські друзі по лінії спорткомітетів обох країн обіцяли принаймні не програти. Та на полі вони зробили все, щоб старшому братові "насолити", поступилися практично без боротьби. Доля путівки вирішувалася в матчі Португалія-СРСР, листопад 1983-го, коли французький арбітр Вотро призначив сумнівний пенальті у ворота збірної Союзу...

І це – далеко не поодинокий випадок, коли польські футболісти кістьми лягали, щоб не пустити росіян далі.

Ну й що з того, питаю я. Хіба доля російських футболістів на цьому турнірі із самого початку не залежала від них?

Після перемоги над Чехією 4:1, як це вже неодноразово бувало, у футболістів запаморочилися голови, а спортивні журналісти й коментатори російських ЗМІ оголосили про достроковий вихід до чвертьфіналу й розглядали варіанти й суперників. При цьому бралося до уваги, що Росія нічим не поступається, наприклад, Німеччині.

І що ми побачили в другому й третьому матчах? Незграбність, самовпевненість, відсутність свіжості й мотивації , неточні удари, гра пішки...

Однак, пішки чи на милицях – у тотальний футбол не грають! І якщо матч із Польщею російські аналітики намагалися всіляко топити в мутному потоці загальщини, то після "грецької трагедії для росіян" вдарилися в іншу крайність. А дехто вимагав ледве не сталінських рішень, наполягаючи, що "Росії не адвокат потрібен, а прокурор!"

Не краще показали себе чиновники й функціонери, наставник команди Дік Адвокат, кинувши її напризволяще. Панічно боячись царського гніву, вони розбіглися по різних щілинах, мов таргани. Футболістам лишилося огризатися.

Віддамо при всьому цьому належне збірній Греції, гравцям країни, котра переживає нині найгірші, може, часи у своїй історії.

Згадаємо й те, що вісім років потому грецька команда здивувала футбольний світ, вигравши Євро в Португалії...

"Йдучи у бій, температуру не міряють"

По закінченні жеребкування фінального турніру, що відбулося в Києві, у Національному Палаці "Україна", наставники команд і керівники федерацій за традицією фотографувалися зі своїми візаві по новоспечених групах.

Особливе пожвавлення спостерігалося біля представників другої й третьої груп, які одразу ж охрестили "групами смерті".

Журналісти одразу ж помітили, що команди групи "В" – Німеччина, Португалія, Данія й Голландія гратимуть в Україні – у Харкові й Львові. А збірні Іспанії, Хорватії, Італії та Ірландії – у Польщі, у Гданську й Познані. Тож стадіони будуть заповнені як в одній, так і в іншій країні-господарці Євро-2012.

Ламалися списи, звичайно, щодо того, яка група сильніша.

У групі "В" виступають команди, які посіли на Чемпіонаті світу в ПАР два роки тому друге й третє місце – Голландія й Німеччина. Зате в групі "C", наголошували опоненти, грає діючий чемпіон не тільки Європи, а й світу – Іспанія. А італійці з хорватами – хіба слабші?

Опоненти сходилися у двох тезах: перша – команди Ірландії й Данії – стопроцентні аутсайдери. Друга: Чемпіон Європи 2012 року вийде саме із цих груп.

Нині ми можемо зіставити прогнози й реальність.

Скажіть, хтось міг – після феєричної перемоги в першому турі Росії над Чехією й фантастичним першим таймом поляків проти відверто слабких греків, як тоді всім здалося – припустити, що ані Росія, ані Польща не вийдуть із групи "А"? А очолить групу саме Чехія, котра вперше за всю історію Євро, посяде чільний рядок із від'ємною різницею м'ячів, 4-5?

Ситуація в групі "В", де останні матчі відбулися в неділю, нагадувала головоломку. Збірна Німеччини, котра стала єдиною на турнірі, що показала стопроцентний результат, перед заключним матчем із Данією "мандражувала", як і всі інші. Варто німцям програти данцям, а португальцям виграти в голландців – як бундестім опинялась за бортом плей-оф.

У свою чергу Голландія, котра в підсумку піднесла найбільшу несподіванку, не набравши жодного очка в трьох матчах, аби виграла з розривом у два м'ячі в португальців, могла сподіватися на диво – вихід із групи.

Додало перцю й те, що збірна Данії, котру спочатку всі "списали", показала цікаву й досить видовищну гру, у підсумку поступившись португальцям тільки за результатом між собою, 2:3. До речі, ці команди змагалися в одній кваліфікаційній групі, і тоді данці випередили команду Роналду, пославши її виборювати путівку в стикових матчах на виліт.

Футбол – гра благородна.

І не тільки тому що торжествує "фейер-плей". А й, у першу чергу, через те що футбольним Богом справедливо роздається й воздається за труди тяжкії.

Показавши стопроцентний результат, Німеччина готується до поєдинку із Грецією, котра несподівано нанесла болючий удар росіянам, які після перемоги над чехами бачили себе вже в півфіналі, якщо не далі. Самовпевнені у футболі не перемагають – ще одна футбольна аксіома.

Чвертьфінал Німеччина – Греція пройде 22 червня в Гданську. Звичайно, для німців ліпше мати такого суперника, аніж росіян, та ще й грати довелося б під відому дату.

Не аналізуючи детально гру німців, зазначимо лише, що вони додають від матчу до матчу, їхня середня лінія Швайні-Озіл-Подольські-Хедіра є найкращою з усіх на цьому чемпіонаті, а Маріо Гомес із трьома голами очолює список бомбардирів. У воротах відмінно грає Нойер. Навіть неозброєним оком видно, що "німецька машина" за необхідності може ще додати.

Інша пара – Чехія-Португалія, 21 червня, Варшава – більш рівна, у кожного із суперників свої "про" і "контра". Однак такого яскравого гравця як Кріштіану Роналду, у чехів немає. Саме він двома точними ударами перекреслив усі надії голландців.

Проте, усе це – паперові, як кажуть, викладки, котрі теж у футбол не грають. Ані чехів, ані греків футбольний люд в упор не сприймав на початку турніру.

Зовсім інше – іспанці. До чемпіонів світу і Європи була прикута загальна увага. Незважаючи на загалом рівний склад групи "С" – Іспанія, Італія, Хорватія, Ірландія – і вболівальники, і спеціалісти висловлювали впевненість, що іспанці стовідсотково вийдуть із групи, причому з першого місця.

Важко сказати, чого було більше в таких твердженнях – чи то споминів про кращі матчі "червоної фурії" на Євро-2008 та ПАР-2010, чи зачарованості від фантастичної гри "Барселони", гравці якої й становлять основу збірної. А, може, розуміння того, що, втративши претендента №1 на груповому етапі, інтерес до турніру згасне?

І, чи не цим можна пояснити, що арбітри благоволи іспанцям, майстерно й непомітно для стороннього погляду "витягували" їх у критичні моменти? Наприклад, не поставили явний пенальті з хорватами й зарахували кумедний гол з офсайду?

Як там не було, а всі бачили, що своєї кращої гри іспанці в груповому турнірі не показали, хоч і вийшли з першого місця із сімома очками.

М'яко кажучи, дивним виглядав експеримент Вінсенто Дель Боске, коли проти італійців він вирішив зіграти без форвардів. Помітно було, що лідери іспанців – Іньєста, Хаві, Бускетс, Піке – елементарно стомлені, не в кращій формі. Незрозумілим виглядало й те, що не знайшлося заміни травмованому Вільї. І це в Іспанії, де панує культ форвардів! Не заслуговує на критику тільки Касільяс, кілька фантастичних сейвів якого врятували іспанців від неприємностей.

На їхньому фоні завидно виглядали італійці з хорватами.

Перші заслуговують добрих слів, бо виявили стійкість і твердість характеру в контексті гучного скандалу, пов'язаного з договірними матчами й "чорним" аукціоном. Утім, скільки пам'ятаю італійців, вони все воюють із цим злом.

Італійці продемонстрували, як на мене, поки що найбільш збалансовану гру на турнірі після збірної Німеччини. За традицією – сильний воротар і захист, другу молодість переживає плеймейкер Андреас Пірло, а дуету нападників Кассано-Балотеллі може позаздрити будь-яка команда.

У тому, що італійці вийшли в плей-оф, випадковості немає, вони заслужили це своєю грою.

А от що хорвати не вийшли із групи – скоріше прикрий збіг.

Напруження в групі "С" було настільки високим, що до самісінького кінця поєдинку Хорватія-Іспанія нічого не було ясно. Пропусти іспанці гол – і вони лишалися за бортом чвертьфіналу, повторюючи незавидну долю росіян. Після матчу капітан донецького "Шахтаря" і збірної Хорватії сказав, що на відміну від росіян, їм повертатися додому не соромно.

До самого завершення третього туру не було ясності й у групі "D", де наша увага була прикута, звичайно, до збірної України.

Перед вирішальним матчем з англійцями перед Блохіним стояло важке питання. Кого випускати в старті – перевірених виконавців, котрі забезпечили перемогу над шведами, але зігнулися під французькою навалою, або ж довіритись молодим, котрі поки не виходили на поле? Наш тренер обрав друге рішення. І в принципі не помилився.

За гру України не було соромно, а ті, кому він довірив місце в старті, у цілому, не підвели.

Не хочеться звинувачувати арбітра, який не зарахував вірний гол – як кажуть, буває. Цікавить інше: на самій лінії воріт стояв помічник судді – молоде й чесне обличчя, пильні очі… Якщо і він прогледів, питається, нащо такі "помічники"? Гол-то був, як кажуть, чистий.

Господарі чемпіонату до чвертьфіналу не потрапили. До 2000 року такого не було, щоб країна-організатор не грала б у плей-оф. А ось після 2000 – тільки Голландія проходила до чвертьфіналу.

Здивували французи, осоромившись поразкою від шведів, для яких цей поєдинок не став матчем "для галочки". Вони переграли команду, котру дехто поспішив віднести до фаворитів. Тепер Францію у чвертьфіналі чекатиме Іспанія. Питається: навіщо це французам?

Сітка турніру за результатами жеребкування складена так, що у фіналі за теоретично-паперовими викладками повинні зійтися Німеччина та Іспанія.

Та прогнози у футболі – річ невдячна.

На греків букмекери навіть ставок не приймали, настільки виглядали слабкими, що результат напрошувався сам собою. У чому секрет їхнього сходження? У повній самовіддачі, самопожертві, не зважаючи ні на травми, ні на самопочуття.

Як казав колись Валерій Лобановський: "Йдучи у бій, температуру не міряють!"