"Антитерористичний" указ – початок терору для прав людини?
Днями президент Віктор Янукович підписав указ щодо введення в дію рішення Ради нацбезпеки й оборони про посилення боротьби з тероризмом. Однак аналіз цього указу показує, що за роздмухуванням теми тероризму ховається черговий наступ на права людини.
Щоб люди повірили в загрозу тероризму, текст рішення РНБО починається з того, що "останнім часом надзвичайно серйозною проблемою стає підвищення рівня терористичної загрози в Україні. Основними причинами тероризму є радикалізм, екстремізм, політизація проблематики міжнаціональних, етноконфесійних відносин, поширення громадянської нетерпимості та протистояння, насамперед у площині суспільно-політичних відносин, а також негативний вплив міжнародних терористичних і релігійно-екстремістських організацій".
Однак мало віриться, що йдеться про українські реалії. В Україні у 2009-2010 роках розслідувалося по одній справі, порушеній за антитерористичними статтями Кримінального кодексу, у минулому році таких справ було три, цього року така справа одна. Усі справи, за винятком справи так званих "васильківських терористів", яка теж є сумнівною, – пов'язані з вимаганням грошей, а не з тими причинами, що вказані в указі.
Зрештою, ця преамбула в указі мала би підготувати необізнаного читача до усвідомлення "необхідності" цілої низки заходів, які містить указ.
Однак деякі заходи викликають здивування. Адже вони або мають дуже далеке відношення до тероризму, як наприклад, розроблення закону про кібернетичну безпеку України, або не мають жодного відношення до нього – підготовка закону про приватну детективну розшукову діяльність.
Це що – розслідування "терористичних" справ покладатиметься на приватних детективів?
Деякі із запланованих заходів викликають серйозну стурбованість.
По-перше, указом передбачено розроблення проекту закону про протидію екстремізму. Цікаво, що проект під такою назвою минулого року вніс на розгляд парламенту скандально відомий народний депутат Вадим Колесніченко. Головне науково-експертне управління Верховної Ради за результатами аналізу законопроекту дійшло слушного висновку: "Видається сумнівною необхідність прийняття спеціального закону щодо протидії екстремізму, який … може створити передумови для масових порушень прав і свобод людини й громадянина". Підтримав рекомендацію відхилити проект і профільний парламентський комітет.
По-друге, президент доручив уряду вжити заходів щодо внесення змін до законів стосовно визначення порядку визнання організацій терористичними та їх ліквідації. І це – незважаючи на те, що підстави для припинення об'єднань громадян визначені Конституцією й нещодавно прийнятим законом "Про громадські об'єднання".
По-третє, тривожним є намір надати підрозділам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, додаткові повноваження.
Наприклад, право застосовувати спеціальні технічні засоби для запобігання вчиненню злочинів, пов'язаних із терористичною діяльністю. Однак застосування будь-яких негласних засобів збирання інформації є втручанням у права людини! І такі втручання можливі лише відповідно до Конституції й зазвичай за рішенням суду. Ці питання сьогодні достатньо врегульовані законодавством, у тому числі новим КПК.
Виконання указу може привести до того, що оперативно-розшукові органи отримають право збирати інформацію без дотримання конституційних гарантій.
Усі ці заходи запозичені із російського досвіду законо- та указотворчості. На практиці це призвело до широкого використання "антитерористичного" і "антиекстремістського" законодавства для боротьби влади з політичними опонентами, громадськими активістами та масових порушень прав людини.
Цілком очевидно, що тема боротьби з тероризмом та екстремізмом буде штучно роздуватися для обґрунтування більш жорстких заходів щодо обмеження громадської активності та прав людини.
Громадськість має уважно моніторити виконання указу й протидіяти будь-яким спробам реалізувати російський сценарій.
Роман Куйбіда, Центр політико-правових реформ, спеціально для УП
