Куди підуть кошти від оренди майна для іноземних представництв

Політичні скандали та бійки народних депутатів за національні інтереси країни звужують фокус громадського нагляду за щоденною законотворчою діяльністю народних обранців.

Однак, ігнорувати складну нормотворчість часто означає мовчки погоджуватись із узаконенням нових корупційних схем, витоком грошових потоків із бюджетів та подальшим зменшенням доходів громадян, погіршенням якості та урізанням кількості безкоштовних державних послуг.

Так, 24 травня Комітет з питань економічної політики ВРУ рекомендував парламенту прийняти за основу проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження господарської діяльності із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні".

Довга назва законопроекту є надзвичайно несенсаційною за формою, але неоднозначно цікавою за змістом.

Офіційне повідомлення із сайту ВРУ говорить, що даний проект "спрямований на забезпечення на належному рівні функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні".

Із пояснювальної записки до проекту зрозуміло, що майбутній закон стосується переданого із комунальної у державну власність майнового комплексу підприємства "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв". До структури підприємства входять комплекс "Труханів острів", "Рембудексплуатація", "Автоцентр", "Колцентр", філія у Ялті та "Інпредкадри".

Історія питання

Цілісний майновий комплекс комунального підприємства було передано у державну власність в управління Міністерства закордонних справ розпорядженням КМУ від 6 квітня 2011 (N 285-р), щоправда потім дане рішення було переглянуто і, згідно з розпорядження КМУ від 10.08.2011, передано до управління Державного управління справами (ДУС).

Передання цілісного майнового комплексу комунального підприємства у державну власність означає, що функціонування комплексу має відбуватись згідно законодавчих актів, що регулюють об’єкти державної власності.

Однак, автори законопроекту побоюються, що застосування діючих законів у сфері оренди державного майна унеможливить виконання статутних завдань утвореного державного підприємства, і пропонують врегулювати діяльність вже державного підприємства окремими нормами.

Зміст у пропонованих змін

Автор законопроекту, Кабінет Міністрів в особі прем’єра Азарова, пропонує включити до категорії орендодавців державного майна державне підприємство із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, тобто "Генеральну дирекцію Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв".

Звільнити підприємство від обов’язку сплачувати до держбюджету чистий прибуток (доход) від орендної плати за нерухоме та інше індивідуально визначене майно підприємства.

Звільнити підприємство від обов’язку розміщувати в офіційних друкованих ЗМІ та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду у разі надходження заяви про оренду.

Які ризики?

По-перше, прийняття закону у запропонованому вигляді означатиме, що, по-перше, оренда об’єктів майнового комплексу підприємства буде здійснюватись не на конкурсних, відкритих засадах, а на основі непрозорих процедур, адже закон пропонує звільнити підприємство від обов’язку розміщувати в офіційних друкованих ЗМІ та на сайті оголошення про намір передати майно в оренду.

Законопроект не уточнює, що пропонований пункт змін стосується лише майна, яке воно передає в оренду лише офіційним представництвам іноземних держав та міжнародних міжурядових організацій в Україні. Це дозволить підприємству передавати права оренди фізичним та юридичним особам, не пов’язаним із міжнародною діяльністю.

Непрозорий механізм передачі прав оренди призведе до економічно невиправданих цін на орендоване майно – вибіркового підходу, що найімовірніше буде зумовлюватись ступенем приязності до керуючих придбаним майном.

Можна також передбачити, що об’єкти майнової власності, придбані в оренду в результаті закритих процедур, будуть в подальшому приватизовані.

По-друге, закон, у разі його прийняття у запропонованому вигляді, призведе до фінансових втрат бюджету, бо законопроект пропонує чистий прибуток підприємства не сплачувати до державного бюджету, а спрямовувати на статутні цілі підприємства.

Причому розмір втрат державного бюджету можна буде прораховувати тільки приблизно, оскільки інформація про майно, яке планується передати в оренду та стартову ціну майна оприлюднювати не будуть.

Доходи українського бюджету постійно зменшуються, і українські урядовці не полишають спроб отримати нові порції кредитів від міжнародних фінансових інституцій, щоб хоч якось залатати дірки державної скарбниці.

Бюджетні установи у сфері освіти, охорони здоров’я, захисту навколишнього середовища та культури стрімко скорочують власні програми, а парламентарі запроваджують нові мита для громадян.

У таких умовах, формування нової схеми збагачення обмеженого кола політичних осіб, які впливають на ДУС, – черговий злочин діючого правлячого режиму, що має бути зупинений.

Юлія Ращупкіна, Центр протидії корупції, для УП