Благодіяння чи передвиборчий піар

П'ятниця, 20 квітня 2012, 10:45

Чим ближче до чергових виборів, тим більше з’являється благодійників.

Починаються благодійні акції з самої верхівки владної піраміди, а закінчуються на рівні міст і сіл. Президент майже щотижня відвідує регіони і перерізає червону стрічку на відкритті різних центрів, створюючи враження, що вони збудовані за його кошти.

Практично жодного разу не було сказано, що це збудовано за бюджетні гривні. А ці гроші часто отримані спритними місцевими урядовцями з бюджету за відповідні відкати і відібрані у інших громад.

Не відстають і інші високопосадовці: прем'єр-міністр, міністри, чиновники меншого рангу. До дійства залучається численна свита придворних і журналістська братія.

Цікаво було б порахувати, в яку ціну бюджету, тобто нашим громадянам, обходиться одна перерізана стрічка?!

До слова, в нинішньому році прийнято програму будівництва шкільних туалетів в приміщеннях шкіл (дуже потрібна справа, особливо для сільських шкіл), то чи збережеться тенденція перерізання стрічок при їх відкритті, чи шукатимуть інші об'єкти для рекламування благодійності?

Черговим кроком президента для рекламування своєї ролі благодійника стала його вказівка уряду щодо підвищення пенсій окремим категоріям пенсіонерів та виплата 1000 гривень вкладникам колишнього "Сбербанка" СРСР.

Але підвищення пенсій передбачено тільки тим пенсіонерам, які вийшли на пенсію до 2008 року, а решті доведеться почекати, окрім учасників війни і деяких інших категорій.

Виникає запитання, а до чого тут вказівка президента, коли є закон, яким вже передбачено проведення підвищення пенсій відповідно до рівня інфляції і зростання середньої зарплатні по Україні?

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" статтею 42 передбачає: "1. Пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

2. Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі статистики за минулий рік зросла, з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, що відповідає не менш як 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, крім випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт.

Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший, ніж зазначений у цій частині, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення.

Розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України".

Якщо у Пенсійному фонді є кошти для підвищення, то до чого вказівка президента? Якщо немає, то вказівка підпадає під статтю, за якою засуджено Тимошенко і Луценко.

 

А взагалі, якщо порівнювати зростання середньої зарплатні по Україні і компенсації, передбачені законом пенсіонерам від цього зростання, то навіть коли б вони виплачувались, все рівно пенсіонери все більше і більше прирікаються на перехід до категорії жебраків та голодне і холодне вимирання.

Не буду говорити про інші категорії, які приречені на жалюгідне існування, це інша тема.

А кошти на виплату вкладів вкладникам колишнього "Сбербанка" СРСР потрібно вимагати від цього банку, який під тією ж назвою, тільки не СРСР, а Росії, окуповує банківський простір України, та від тих, хто подарував ці кошти Росії у 1992 році, а не виплачувати за рахунок платників податків України.

Але ті, що подарували кошти, не потребують отримання тисячі, бо в свій час поприймали закони під себе і мають пенсії, які в десятки разів перевищують мінімальну.

Та продовжимо тему благодійності.

Перед виборами в погоні за депутатськими мандатами активізувалися благодійники-депутати різних рівнів та інші особи, які за порівняно короткий час звідкілясь отримали чималенькі кошти, які зараз роздають у вигляді благодійної допомоги.

Чи це кошти партій, які вони рекламують, чи власні кошти, чи вкрадені бюджетні або інші кошти, цим мали б цікавитися відповідні органи. Але настирливість деяких благодійних фондів в Івано-Франківській області просто дивує і викликає вже нудоту, коли на всіх місцевих телеканалах чи не кожен день показують одних і тих же осіб, які у супроводі тележурналістів обдаровують школи, ФАПи тощо.

Це ж у яку копійку обходиться цей піар, коли потрібно оплачувати послуги телестудій, перевезення журналістів, фуршети тощо?!

Чи допомагають вони так само тим нужденним, які благають грошової допомоги для порятунку своїх дітей?! Може роблять це без піару, в що мало віриться?

Дивує позиція телестудій, які в погоні за прибутками сприяють підкупу виборців, сприяють проведенню до Верховної Ради потенційних "тушок", бо мало віриться, що цих благодійників, коли вони стануть депутатами, отримавши мандати в мажоритарних округах, не примусять вступити до провладної більшості шляхом порушення проти них кримінальних справ за ті кошти, якими вони агітували за себе. Або знайдуть інші шляхи впливу.

Доказів цього після попередніх виборів є вже аж забагато. Чи, може, вони вже працюють на партію нинішньої влади?!

Не виступають проти такої практики і інші журналісти. Питання це досить серйозне, бо закликаючи людей до чесності, самі сприяють нечесності. А потім будуть обурюватись, що владу в Україні захопила банда.

Валерій Плисак, член НСЖУ, Івано-Франківськ, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Книжковий ринок. Чи варто сподіватися на зростання під час війни?

Небо над Росією необхідно закрити

Доходи воєнного бюджету. Чи сподіватися на більше у 2025?

Біткоїн на шляху до $100000: глобальні тренди та перспективи крипторегулювання в Україні

Технології та мрії — що спільного?

Євростандарти vs реальність: чому Україна ризикує відкласти своє майбутнє в ЄС?