В очікуванні твору Медведчука
Віктор Медведчук розкрив карти свого повернення у публічну політику у інтерв’ю виданню "Комерсант". Побудова громадянського суспільства – ось основна мета виходу з політичного підпілля колишнього голови адміністрації президента Кучми.
Юрист за фахом, політик та майстер інтриг може розбудити патріархів побудови громадянського суспільства, розпочавши цікаву дискусію у медійному просторі навколо цієї теми.
Вже 20 років в Україні працює безліч громадських організацій, об’єднань громадян, міжнародних донорів, які намаються посилити вплив громадян на владу, зробити її прозорою, підзвітною та ефективною. У 2011 році лише Американська Агенція з Міжнародного Розвитку USAID інвестувала у побудову громадянського суспільства України 28,4 мільйони доларів США.
Результати на цій ниві, наразі, сумнівні. Впливовий рейтинг Freedom House у звіті за 2012 рік знову понизив рейтинг демократії у Україні. А самі українці зазначають, що на владу впливу не мають. 73% населення вважають, що зовсім не можуть впливати на владу на національному рівні (опитування Фонду Демократичні Ініціативи).
Які механізми наявні сьогодні для протистояння недемократичним проявам центральної та міcцевої влади?
У консолідованих демократіях Заходу громадяни розглядають участь у різного типу асоціаціях як механізм впливу на політичні процеси. В Україні лише 4-5% є членами об’єднань громадян.
Громадські ради, громадські слухання, загальні збори громадян носять рекомендаційний характер для влади, і до сьогодні так і не стали реальними механізмами впливу громадян на формування державної політики.
А що ж до прямої демократії на місцевому рівні? За даними міністерства юстиції, оприлюдненими у звіті Національного інституту стратегічних досліджень про стан розвитку громадянського суспільства в Україні, з 1991 року по 2009 в Україні було проведено 150 місцевих референдумів.
У статті Віктора Медведчука, кількість референдумів в Швецарії за 150 років досягла 170. З такою динамікою у нас є шанси перегнати Швейцарію. Кількісні показники референдумів – слабенький показник сили громадян.
Події 2011 та початку цього року показують, що пряма участь громадян у акціях протесту діям влади - чи не єдиний спосіб громадян відстояти свої конституційні права. Сьогодні все більшої динаміки набуває участь громадян у протестному русі проти правлячого режиму Віктора Януковича.
Мітинги у Миколаєві на захист покійної Оксани Макар, протести під МВС на захист Ростислава Шапошникова з "Дорожного Контролю", розклеювання листівок студентами – все це спроби впливу на владу, які вже сьогодні виховують нового громадянина, який має повірити у свою силу і почне вимагати реального суспільного діалогу з владою, а не імітації співпраці з громадським сектором.
Цікаво, чи попаде така діяльність у рецепт розбудови громадянського суспільства, який запропонує нова монографія "Громадянське суспільство. Український вибір" Віктора Медведчука?
Зважаючи на симпатію та родинні звязки з Володимиром Путіним, який вважає побудову демократії "американським інженірінгом" у мене є серйозні сумніви.
З нетерпінням чекаю презентації нового видання, адже українське суспільство дуже потребує активної дискусії на цю важливу тему.
Орися Луцевич, аналітик Chatham House Лондон, колишній Виконавчий директор Фонду "Open Ukraine"
