Операція "Вкради і нічого тобі за це не буде"
Поки українці чекають на обіцяні Януковичем нещасні 100 гривень до пенсії і тисячу від Ощадбанку, влада паралельно готує план того, як залізти до кишень людей і вкрасти звідти суму набагато більшу.
Суть такого плану зводиться до простого – ліквідувати тендери як механізм закупівлі за бюджетні кошти товарів та послуг на конкурентних засадах, за найнижчими цінами і з обов’язковим інформуванням про це громадськості.
Мета зрозуміла – проводити замовлення тільки через "свої" фірми і за завищеною вартістю. А після цього – приховати усю інформацію про те, як дерибаниться державний бюджет та скасувати навіть найменшу можливість для оскарження нечесних тендерів.
Два перших кроки на цьому шляху вже зроблені.
У вівторок, 13 березня, провладна більшість у Верховній Раді проголосувала у першому читанні за законопроект №10006 "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності". Автор законопроекту – Кабінет Міністрів.
Відповідно до цього документу, з-під тендерних закупівель виводяться цілі галузі. Причому не абиякі, а ті, де крутиться найбільше бюджетних грошей. Це - сфера енергетики (видобуток і постачання нафти та газу), сфери тепло- і водопостачання, транспорту, зв’язку.
Це саме ті галузі, на які бюджетні установи та організації витрачають приблизно 90% усіх коштів, призначених на закупівлі.
Якщо простими словами – то закон дозволяє чиновникам у згаданих сферах витрачати мільярди бюджетних коштів куди завгодно і як завгодно. І що найважливіше – нікому після цього не пояснювати, у чию кишеню потрапили ці гроші.
У лютому автор цієї статті у співпраці із "Центром протидії корупції" направив декілька депутатських звернень на адресу генпрокурора з приводу того, що цілий ряд державних установ по всій Україні закупили бензин і дизпаливо за явно завищеними цінами.
Наприклад, виконком Краматорської міськради Донецької області придбав на більш як півмільйона гривень бензин А-95 по ціні 12,50 грн за літр. Тут явно щось нечисто, бо така ціна – суттєво вища від комерційної. В середньому літр бензину А-95 зараз коштує 10,29 грн. До чиєї кишені пішла різниця у 2,21 грн за кожен літр – реальний привід для того, щоб цим питанням зацікавились прокурори.
Але після набуття чинності згаданого закону про такі оборудки суспільство вже не зможе дізнатися. Можливості, законного приводу для написання подібних звернень вже не буде.
Чиновники зможуть тільки посміятися в очі всім тим, хто спробує звинуватити їх у корупції. Державні посадовці, по суті, отримають такий омріяний для себе спосіб приховування відкатів, завищення цін, непрозорих схем і повну безвідповідальність перед суспільством.
Втім на законопроекті 10006 апетити влади не зупиняються. 9 лютого більшість у парламенті проголосувала у першому читанні за законопроект №9634 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель". Автор – все той же уряд.
Тут влада пішла ще далі – документ передбачає, що з-під дії закону про державні закупівлі виводяться усі (!) державні, комунальні, казенні підприємства, а також госптовариства із держчасткою понад 50%.
За приблизними підрахунками, цим законом з-під тендерів виводяться ну просто фантастичні кошти – приблизно 250 млрд грн. Ця сума – майже співставима зі всім бюджетом України - дохідна частина бюджету на 2012 рік становить 332 млрд грн.
Ще свіжий у пам’яті приклад, коли Харківський метрополітен закупив десять дерев’яних лавочок по 63 тисячі гривень за кожну. Одна лавочка у метро – обійшлась так само, як один автомобіль вітчизняного виробництва. Після того, як це стало відомо громадськості, мер Харкова поспішив заявити, що лавочки в кінцевому результаті подешевшали вдвічі.
Але якщо законопроект 9634 запрацює у такій редакції – дізнатися про подібні оборудки українських корупціонерів вже ніхто не зможе. Відповідно, вже не буде навіть абстрактної можливості для того, щоб вкрадені гроші повернулися до бюджету, а корупціонери – відповіли за свої дії.
Комусь було дуже важливо пропхати цей законопроект через Раду якнайшвидше. У четвер, 15 березня, його поставили на розгляд у другому читанні. Втім, в останній момент щось пішло не так – несподівано його зняли з розгляду і перенесли на пізніший термін.
У той же день на сайті парламенту оприлюднили зауваження юридичного управління Верховної Ради, де прямо йдеться про те, що положення законопроекту суперечать українській Конституції.
Можливо, влада злякалися негативної реакції суспільства. Або – вирішила зробити цей документ не настільки брутальним.
Швидше за все, його трохи підкорегують, після чого парламентська більшість знову цинічно за нього проголосує. Адже в першому читанні він пройшов без проблем, так само як і вище описаний законопроект 10006. Комусь на горі все-таки дуже кортить узаконити дерибан державного бюджету.
Очевидно, що владу в Україні страшенно дістав закон про держзакупівлі, який набув чинності 30 липня 2010 року. Нехай не зовсім досконалий, але він все ж дозволяв контролювати те, куди і на що витрачаються бюджетні гроші.
Інформацію про всі тендери він зобов’язав публікувати у "Віснику державних закупівель". Відповідно була можливість хоч якось апелювати до правоохоронних органів, до судів з тим, щоб переглядати або зовсім скасовувати результати нечесних тендерів.
Якщо лобісти двох згаданих законопроектів доб’ються свого – така можливість буде відібрана. Українці втратять шанс навіть на те, щоб хоча би просто знати, куди і в яких сумах витрачаються їхні гроші.
І поки влада розказує байки про показову боротьбу з корупцією, реальними своїми діями вона створює нові, небачені і нечувані досі механізми для розвитку тієї самої корупції. В її уявленні найбільш дієвий спосіб боротьби з корупцією – це просто ліквідація можливостей для її виявлення.
І цими законами вона цього доб’ється.
Доб’ється також того, що вкрадені суми ростимуть у геометричній прогресії. Бо з такими "правилами без правил" красти почнуть навіть ті, хто сьогодні боїться. Влада запроваджує нове гасло для чиновників – вкради і ніхто про це не дізнається.
Віктор Матчук, народний депутат, партійна група "Наша Україна"
