Куди ведуть реформи

Вівторок, 28 лютого 2012, 13:33

Реформа державної реєстрації речових прав на нерухоме майно перебуває сьогодні в активній стадії. Традиційно, законодавець та нормотворець, беручи за мету реформування, найперше дбають про інтерес зацікавлених владно-бізнесових структури.

Громадяни натомість мало обізнані в тому, що коїться. А влада певна – проковтнуть, наче так і треба...

Тож громаді повідомляють про благородну мету – створення "Єдиного вікна" в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Дійсно, створення єдиного державного органу, який буде володіти усіма відомостями про нерухомість, є справою необхідною і прогресивною – діюча система давно потребує вдосконалення.

Тому створення Реєстру речових прав на нерухоме майно, а також удосконалення діяльності державної реєстраційної служби виглядає більш ніж зрозуміло. Як ідея.

А що у дійсності?

Наразі ухвалюються відповідні документи. А з 1 січня 2013, а можливо і раніше, в сфері нерухомості функціонуватимуть такі інституції: Державна реєстраційна служба, нотаріат, органи технічної інвентаризації, державний орган Державного земельного кадастру.

То як працюватиме вся реформована система? Візьмемо для прикладу пересічного громадянина Івана, який проживає в селі Іванове і хоче продати власне домоволодіння разом з земельною ділянкою. Який порядок продажу створила держава для нього?

Найперше Івану необхідно буде здійснити первинну інвентаризацію та виготовити технічну документацію на будинок в органах технічної інвентаризації. Якщо проведення технічної інвентаризації передадуть у відання приватним структурам, на тарифи яких держава не має можливості сьогодні впливати, то Івану доведеться сплатити чималу суму грошей.

Далі з документами технічної первинної інвентаризації він піде в Державну реєстраційну службу реєструвати власні права на будинок і отримувати свідоцтво, при цьому буде вимушений оплатити і державне мито, і послуги.

Тепер земля. Наш продавець звертається до відповідної землевпорядної організації за виготовленням відповідного виду технічної документації згідно статті 21 закону про державний земельний кадастр, сплачує значну суму.

Наступна сходинка – державна реєстрація земельної ділянки в органі Державного земельного кадастру. Знову гроші.

Необхідно ще зареєструвати право власності та його обтяження, сервітути, інші речові права на земельну ділянку в Державній реєстраційній службі, оскільки державна реєстрація земельної ділянки та державна реєстрація права власності на земельну ділянку – це різні речі!

Можна тепер збирати документи для продажу майна, продавець має отримати довідку про зареєстрованих в будинку осіб, відвідати експертну організацію з метою оцінки відчужуваної нерухомості, зібрати інші документи, які необхідні для нотаріального посвідчення договорів.

Далі – це посвідчення договору нотаріусом.

Далі – знову в державну реєстраційну службу, реєструвати права на придбане нерухоме майно. Щоправда, це вже "головний біль" покупця.

Виконавши всі ці дії Іван отримає багато знань з різних галузей права, познайомиться з великою кількістю спеціалістів, а ще, не виключено, що його будинок, після держреєстрації права власності, збільшиться чи зменшиться на 35 квадратних метрів, там з’явиться, чи зникне якась надвірна будівля. Буває ж таке – люди помиляються. От чим це обернеться для покупця, який купує "КОТА В МІШКУ", – то вже інше питання.

Проте, якщо покупець виявиться бідним, і захоче купити вищевказане домоволодіння в кредит, то спершу він має позичити гроші в кума, купити нерухоме майно, повністю розрахуватися з продавцем, зареєструвати права власності на нього, а тоді аж йти просити кредит у банку, чекати кілька місяців позитивного вирішення справи, збирати гроші знову на документи, іпотеку, страхування, оцінку, комісії і так далі. Але де ж знайти такого кума?

Хочеться лише додати, що після виконання усіх вищенаведених вимог, наділений шаленими повноваженнями державний реєстратор ще вирішить, чи визнати право власності покупця чи відправити його оскаржувати відмову до справжнього "Єдиного вікна" – до суду. В цій системі, для повного комплекту, ще можна задіяти адвокатів.

Залишається тільки сподіватися, що народним обранцям і нормотворцям вистачить розуму прислухатися до думок фахівців даної справи, і припинити однобічний підхід до реформування галузі.

Віктор Федас, депутат Березнівської районної ради від ПП "Фронт Змін", для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування