Антигречка. Як не наступити на старі граблі
Українці живуть чи не найгірше від усіх у Європі. Чим же вони в рази гірші за поляків, литовців, чехів, угорців, чи німців?
Може, не здатні до комп’ютерного програмування (згадайте світлої пам’яті Віктора Глушкова), до нових авіа- чи космічних технологій?
Може геть погані в співах, чи, говорячи ширше, культурі, або у спорті? Але ж ні!
І літаки робити можемо, і космічні апарати створювати, і співаків маємо знаменитих, і втерти носа боксерам всього світу можемо, і наші програмісти скрізь відомі. Як науковці, робітники та інженери, письменники, спортсмени, домогосподарки, програмісти – ми начебто не гірші.
Але є вид людської діяльності, в якому ми з вами мабуть-що таки найгірші в Європі. Це – діяльність людей як громадян власної країни, необ‘єднаність у досягненні спільних цілей.
В цьому програємо громадянам названих і багатьох неназваних країн. Ми справді геть погані громадяни своєї країни.
Ну дійсно, в якій ще країні Європи за кілограм горезвісної гречки чи іншої подачки від кандидата в депутати громадянин (а чи громадянин?) продає право розпоряджатися приблизно однією тридцятип’ятимільйонною частиною своєї України – надр, земель, лісів, бюджету, економіки решти багатств – якимось пройдисвітам?
Не можна своє право управляти країною віддавати шахраям. Аморальним вчинком є продаж своєї громадянської совісті. З цими простими істинами ми ще не зжилися.
Суспільно-політичною змовою є по суті торг з бандитом: ти мені – "гречку", я тобі – голос. Результати такої примітивної змови: 1) допуск до влади в країні не найкращих, а найгірших; 2) нагромадження кількості безсовісних, які продали свою совість громадянина України.
Якесь жахливе поєднання зажерливих політиків і безсовісних громадян.
При цьому утворюється зворотній зв’язок, який запускає механізм смерті суспільства, своєрідний вир зла, куди затягується все: економіка, політика, освіта і медицина та інше, жахливі результати чого ми всі бачимо.
Такий депутат, чи такої ж якості партія, оці продавці гречки за чиїсь душі згодом з отих, і не тільки своїх, виборців здеруть сім шкур, а також з їхніх дітей і з цілої країни.
Згадайте хоча би приклад Києва! А потім кажуть нам: "Ви нас обрали, і тож не жалійтеся. Який народ – така і влада". Іншими словами, бачили очі, що купували – їжте, хоч повилазьте.
Не повинна совісна людина мати спільну справу з безсовісною, бо остання обдурить. Тому є темними політики, які, заперечуючи цю істину, кажуть: "Беріть гречку у них, а голосуйте за нас". І вмотивовують свою позицію так: "Цю гречку вони у вас, дорогі виборці, вкрали, тому беріть, вона ваша".
Це безсоромне потурання злодійству в загальносуспільному і державному масштабі, хіба ж це не так? А таке пропонували наші опозиціонери!
Відповідальний громадянин тієї ж Польщі чи Литви на таке сказав би: "Якщо вкрали у нас, то вони мають бути у в'язниці, а не кандидувати в депутати, купуючи наші голоси краденим". Ще й запитали б таких радників: "А ви що, їх покриваєте?".
У нас же в Україні не тільки чимало виборців, але й лідери такої опозиції, існуюча влада тим паче, плутаються в простих речах, не здатні відрізнити погане від доброго. І демонструють єдність в цій своїй духовній непросвітленості, об'єднуються в аморальності.
Ця тема існує з давніх часів. Пам’ятаєте: політикос, ідіоте? Справжніх політиків можуть обрати справжні виборці, а не ті, що гречку беруть від пройд.
І вони один одному потрібні: достойним громадянам – гідні, достойні державні діячі. А торгівцям гречкою потрібні йолопи, бо вони одного аморального поля ягоди.
Для цих торгашів "гречкою" чим більше йолопів, тим краще. До речі, "ідіоте" – це ті, хто поза суспільством. По нашому – йолопи.
Тому ці вісім місяців, що залишаються до виборів, доцільно було б усьому суспільству, нам з вами, шановні читачі, попрацювати над тим, щоб стати кращими виборцями, щоб зменшити число тих, що продають свою громадянську совість за "гречку", показати їм шкідливість таких дій для них і України.
Досягнути того, щоб збільшити в суспільстві чисельність політикос, тобто активних, свідомих громадян, а зменшити – тих, які явно програють у порівнянні з польськими, чеськими та багатьма іншими громадянами.
Дієвим було б творення належного інформування суспільства про недопустимість і шкідливість продажу свого голосу, про політиків, які роздають "гречку", а дехто – готівку, дехто щось школам дарує, дехто дороги начебто ремонтує, передплату на потрібні собі журнали "безкоштовно" оформляє і тому подібне, і сформуємо моральне ставлення до подібних махінаторів, шляхом роз’яснення наслідків такої "діяльності" для суспільства.
Якщо задіяти наявні мережі громадських об’єднань, творчий потенціал молоді, людей культури: письменників, поетів, музикантів, гумористів, долучити Інтернет – результат, думаю, може перевершити найоптимістичніші очікування.
Тим більше, що ця робота може об’єднати суспільство саме в частині плідної громадянської діяльності, яка вкрай потрібна країні, особливо та, що об'єднує в добрих справах, тобто у добро-дії, яка народжує довіру між учасниками таких справ.
Це робота може активізувати громадянську діяльність суспільства з метою його громадянського оздоровлення. Хто скаже, що цього роботи не потрібно? Хто проти: президент? ПР? БЮТ? "Удар"?.. Хочу думати, що ніхто. Нумо ж усі разом це розпочнемо!
Таким чином: ЩО? – Організація і здійснення громадянської кампанії "Антигречка".
Навіщо? – Щоб у процесі її реалізації всім нам стати кращими громадянами своєї країни, дорости до рівня, а може й вище, наших західних сусідів також і в цьому вимірі людської діяльності і, таким чином, піднести "планку" для українських політиків, яка у нас явно занижена.
ЯК це успішніше організувати, за допомогою ЯКИХ технологій? ЯКІ ресурси для цього потрібні і де їх можна залучити? Дієві відповіді на ці питання – поле для нашої спільної, творчої, гідної громадян добро-дії?
З цією нашою роботою, думаю, суспільство, дасть Бог, буде потихеньку оновлюватися, ставати моральнішим. І розірве порочне коло зла, в якому перебуває.
Олександр Сугоняко, член Оргкомітету з проведення Національного круглого столу "Ініціативної групи 1 грудня", для УП
