Волелюбні українці День Свободи більше не святкуватимуть?

Понеділок, 23 січня 2012, 09:11

"Не жди сподіваної волі – вона заснула: цар Микола її приспав…", – пам'ятаєте сумнозвісні рядки великого Кобзаря?

Крізь кілька поколінь, немов безглузде дежа вю, слова Тараса Шевченка знову актуалізуються. Своїм указом про скасування Дня Свободи в Україні Янукович остаточно звів нанівець волелюбні прояви та демократичні прагнення українців.

Адже саме День Свободи мав стати тим єднальним національним святом, яке б формувало гідну патріотичну свідомість та сприяло залученню кожного політично активного українця до розбудови міцної й самодостатньої української держави.

Ми й досі не маємо по-справжньому щирих та інтерсуб’єктивних національних свят. Саме такі свята об'єднують націю, надаючи їй життєздатності та реальних проявів. Саме під час таких свят формується почуття приналежності до спільноти і зникає відчуженість кожного.

Помаранчева революція не виправдала себе? І тому ми мовчки погоджуємося на применшення ролі свободи та дискредитацію демократичних цінностей.

Брак політичної волі та об’єктивного оптимізму формує в українців апатію та руйнує віру у світле майбутнє.

Так, звісно, не варто ідеалізувати Помаранчеву революцію, однак акцентувати увагу лише на негативних її проявах теж не варто. Згадаймо, Велику Французьку революцію, її плачевні політичні наслідки та широковідомий вислів: "революція пожирає власних дітей".

Такі вагомі чинники не стали на перешкоді для французів, які й досі святкують День взяття Бастилії. Це свідчить про те, що у французької нації віра в ідеали та гасла революції сформувала політичну свідомість та волю на принципах свободи, рівності та братерства.

Саме Велика революція є незмінним символом національної єдності французів. І тому дуже важливо, щоб аналогічне свято було і у українського народу, адже так історично склалося, що постійно існує потреба в єднанні українців, формуванні спільних соціокультурних цінностей та виробленні єдиної політичної ідеології.

Однак нове національне свято українського народу, перш за все, має зародитися у свідомості кожного щирого українця, викликаючи справжні емоції та почуття. Масово усвідомлені національні свята не в змозі нав’язуватися жодною владою, такими подіями важко маніпулювати й використовувати як інструмент політичного впливу.

На жаль, цінності та принципи Помаранчевої революції не змогли вкоренитися у головах українців, які потребують швидких результатів, зневірившись у пустих владних обіцянках.

Не змогла вберегти ідеали революції й політична еліта, навіть на символічному рівні. Однак зараз дуже важливо, щоб скасування святкувань Дня Свободи не спричинило навмисного позбавлення українців таких демократичних цінностей як свобода, вільні й незалежні вибори та народовладдя.

Ірися Герцун, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Час перевірити свій софт

Пам'ятаємо Голодомор – геноцид українців триває

Голодомор як частина геноциду: чому про нього варто говорити не так, як ми звикли

Час Трампа чи стрибок історії?

Навіщо нам кодекс корпоративного управління

"Кагарлицька справа". Історія розкриття