Бутафорія боротьби з корупцією в Україні. Ще одне підтвердження

Одного з найвідоміших у світі мафіозі, американського гангстера Аль Капоне, на совісті якого була смерть багатьох людей, у 30-их роках минулого століття засудили за... несплату податків. Це був найкращий і найлегший спосіб добитися того, щоб "Король Чикаго" загримів до в'язниці на довгі роки.

Ефективним способом боротьби зі злочинністю в Україні теж міг би стати хороший антикорупційний закон, який дозволив би побачити різницю між офіційними задекларованими доходами й реальними видатками.

Втім, провладна більшість у парламенті в цьому питанні стоїть на боці злочинців.

Депутати з більшості панічно бояться посилювати антикорупційне законодавство. Вкотре вони це продемонстрували, коли побоялися навіть ставити в порядок денний для розгляду в першому читанні зміни до закону "Про засади запобігання та протидії корупції в Україні".

А зміни дуже прості й зрозумілі – зобов'язати всіх українських чиновників декларувати всі їхні видатки, які перевищують суму в 15 тисяч гривень.

Той антикорупційний закон, який був прийнятий улітку минулого року, і яким так любить нахвалятися Янукович, зобов'язує державних службовців декларувати лише ті витрати, які дорожчі за 150 тисяч гривень.

Якщо врахувати, що середня зарплата українського чиновника за весь рік – близько 30 тисяч гривень, то чи є нормальною обов'язковість декларування одноразових витрат, які в п'ять разів перевищують його річний дохід?!

Адже виходить, що коли чиновник із річною зарплатою в 30 тисяч робить покупку ну нехай за 149 тисяч – суспільство не має шансів дізнатися, звідки в нього такі можливості. Він може зробити й десять, і двадцять, і сотню покупок за 149 тисяч гривень упродовж року – і теж не буде зобов'язаний ні перед ким звітувати й пояснювати, звідки бере такі кошти.

Запропонована мною сума в 15 тисяч абсолютно не означає, що чиновникам заборонено купувати щось дорожче. Купуйте, витрачайте свої гроші. Але відзвітуйте про це перед суспільством, перед платниками податків, поясніть їм, звідки ці гроші. Вийдіть із тіні. І нехай громадяни побачать ваші справжні статки.

Якщо ж реальні витрати чиновника кардинально більші, ніж його офіційний дохід, – це вже серйозна підстава, щоб перевірити його. Це вже означає, що ця людина, імовірно, або злодій, або корупціонер, який зловживає службовим становищем.

В Україні поки що вважається, що найкращий спосіб виявити корупціонера – це піймати його за руку на гарячому.

Я ж переконаний – набагато ефективніше просто зіставити доходи з реальними витратами. Тоді й в Україні можна буде знайти своїх Аль Капоне.

А те, як із корупцією борються зараз, коли час від часу демонстративно затримують за хабарництво якихось чиновників, не є ніякою боротьбою з корупцією. Насправді це дуже чітко продумана система виховання корупціонерів.

Зводиться вона до трьох різновидів.

Перший – це коли під маскою боротьби з корупцією усувають неугодних чиновників, які не зрозуміли натяку, що їм слід самим залишити свою посаду. Другий вид – коли зводять рахунки з корупціонером, який не поділився або поділився замало з тими, з ким потрібно ділитися. І третій вид – розправа над чиновником, який взяв хабар, але не в того або в не тій сумі.

У всіх трьох випадках такої "боротьби з хабарниками" переслідується ще одна, можливо, найважливіша мета – "тренувати", "навчати" інших. Щоб інші розуміли, як потрібно працювати в системі корупції.

Законопроект про декларування видатків від 15 тисяч гривень – категорично не потрібен у цій системі, яка успішно працює в Україні. Влада ніколи не піде на те, щоб зламати систему, нею ж створену й виплекану.

Тому небажання більшості депутатів ставити законопроект навіть у порядок денний показує справжню ціну декларацій про боротьбу з корупцією в Україні. Так і хочеться процитувати самого Януковича, який гаряче бореться з корупцією тільки на словах:

"Боротьба з корупцією – це життєво необхідна справа всього суспільства, оскільки це явище нині реально загрожує національній безпеці та конституційному ладу в Україні", – сказав він на засіданні Національного антикорупційного комітету в квітні 2010 року.

"Питання запобігання корупції стосується не виключно пошуку корупціонерів, а в тому числі – створення механізмів, які б унеможливлювали прояви корупції", – розійшовся тоді гарант.

Схоже, національна безпека й конституційний лад таки під загрозою.

Що ж до механізмів для боротьби із цим – то пропоную один із них. Далі наполягатиму, щоб законопроект розглянули на наступній сесії, яка розпочнеться 7 лютого. Швидше за все, його все-таки відхилять.

І нехай тоді Янукович і його депутати ще раз продемонструють, наскільки пустими є всі їхні слова та обіцянки.

Віктор Матчук, народний депутат, партійна група "Наша Україна", спеціально для УП