Апеляційний суд Києва: теорія неймовірності
Незнання математики давно грає сумні жарти з начальством усіх рівнів. Завдяки математиці шахрайство можновладців стає видимим навіть для тих, хто не знає, що робиться за лаштунками, та не хоче вірити сенсаційним заявам опозиціонерів.
Молодь у Росії вже виходить на мітинги із плакатами "Чурову не верим! Верим Гауссу!", оскільки розподіл голосів за партію влади очевидно не відповідає нормальному розподілу.
Наша влада нічим не грамотніша від російської. У тому числі – судова. І це яскраво показало призначення колегії суддів для розгляду апеляції на вирок Юлії Тимошенко в Апеляційному суді Києва.
Як відомо, колегія призначалася двічі. Уперше – у складі суддів Ірини Горб, Людмили Осіпової та Оксани Павленко. Вдруге – у складі суддів Олени Сітайло, Тетяни Фрич і Ольги Юрдиги.
Будь-який "технар", прочитавши склад цих судових трійок, одразу замислиться: чому одні жінки? Невже серед суддів нема чоловіків?
Можливе лише два пояснення цьому факту. Перше – випадковість. Друге – політична гра: мовляв, хай жінку карають жінки.
Цікаво, що, в органах прокуратури – засилля чоловіків. Жодної жінки – заступника Генерального прокурора, 4 жінки з 21-го начальника структурних підрозділів Генпрокуратури, лише одна жінка серед 32-х прокурорів обласного рівня. Однак, незважаючи на це, провідну роль у державному обвинуваченні проти Тимошенко грає прокурор Лілія Фролова.
Пані прокурор навіть не приховує свого бажання конкурувати в жіночності з лідером опозиції. Навіть покусилася на юльчину косу...
То випадковість, чи політика?
Розберемося, чи можливо, щоб обидві трійки суддів-жінок були обрані випадково.
Апеляції на всі вироки київських районних судів розглядає судова палата в кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва, склад якої оприлюднений на сайті суду. Як бачимо, з 44 суддів – 28 жінок.
Чому серед суддів так багато жінок? Очевидно, тому що чоловіки-прагматики бачать більше кар'єрних перспектив у органах прокуратури. І, мабуть, переважно чоловічий прокурорський колектив влаштовує засилля жінок у судах. Бо є такий суто чоловічий стереотип, що жінками легше маніпулювати.
Однак повернемося до нашої "випадковості". Порахуємо її ймовірність.
Відповідно до статті 16-2 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів для розгляду тієї чи іншої справи визначається випадково.
Імовірність випадкового обрання жінки серед суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва дорівнює 28/44. Тобто, близько 64% або 0,6 (36) в абсолютній величині, від 0 – "неможливо" до 1 – "обов'язково".
Як відомо з теорії ймовірностей, імовірність співпадіння двох подій дорівнює добутку ймовірностей у абсолютних величинах.
Отже, імовірність того, щоб двічі було обрано по три судді жіночої статі, дорівнює 28/44 в 6 ступені, або близько 0,066 (6,6%).
Звичайно, "чудеса" іноді трапляються. Проте – не без людського втручання.
Про першу трійку захисники Юлії Тимошенко казали, що ці судді працюють в Апеляційному суді міста Києва лише півроку, і були переведені із Шевченківського районного суду міста Києва.
Усі троє суддів із другої трійки лише в березні цього року були обрані на посади суддів Апеляційного суду міста Києва. Сергій Власенко заявив, що, за його інформацією, чоловік судді Фрич є начальником одного з управлінь Генеральної прокуратури.
Усе це викликає певні підозри.
Але тим, хто мало стикався з вітчизняним правосуддям, ці факти мало що кажуть. І прихильники діючої влади можуть до хрипоти доводити, що ймовірність 7% – це не нульова ймовірність, тому автоматизована система могла шість разів обрати жінок-суддів.
Але теорія ймовірності – на боці представників опозиції, які сумніваються в чесності призначення колегії суддів.
Здавалося б, випадкове призначення суддів – проста формальність. Однак у правосудді головне питання – а судді хто? Закон один для всіх. Якщо це не так, тоді закон втрачає силу, і суд стає лише декорацією для свавілля.
Отже.
Відповідно до точного розрахунку за правилами теорії ймовірностей:
Вірогідність фальсифікації призначення колегії суддів для розгляду апеляції на вирок Юлії Тимошенко складає 93%.
Шила в мішку не сховаєш. Цей суд – нелегітимний.
Юрій Шеляженко, бакалавр з математики, редактор газети "Правдошукач", спеціально для УП
