94 після Жовтня

Середа, 09 листопада 2011, 09:18

Днями промайнула хоч і не кругла, але дата – 94 роки Жовтневої революції. В Україні як завжди вона потонула в інформаційному шумі – вже традиційному змаганні в медіа-полі між тими, хто називає себе націоналістами та комуністами за "правильність" прочитання минулого через звичні газетні штампи.

Це, як завжди, відвернуло увагу від предметної розмови про те, що дала Жовтнева революція світу, а з ним і Україні.

Тож декілька штрихів до того, чим була Жовтнева революція і чим вона не була, з точки зору політології, не будуть зайвими.

Найперше. Жовтнева революція не була "Жовтневим переворотом", хоч саме так цю подію чомусь називає українська Вікіпедія – "Жовтневий переворот 1917 року".

При цьому решта Вікіпедій — російською, німецькою, англійською – називають її "Октябрьской революцией", "October Revolution", "Oktoberrevolution", адже в політичному сенсі події жовтня 1917 і справді були фундаментальною зміною влади і організаційних структур у відносно короткий проміжок часу. Така зміна і носить назву "революція".

Жовтнева революція була світовою і за своєю суттю марксистською. Принаймні за тією реакцією, яку вона викликала у своїх сучасників по всьому світу – від Нью-Йорку до Сіднею.

Її сприймали як початок справді нового світу, нову вільну альтернативу "світу експлуатації та капіталу", першою спробою наших днів, за словами Нобелівської лауреатки 2007 письменниці Доріс Лессінг, на основі ідейного вчення "створити світовий розум, світову етику поза офіційними віросповіданнями", яка матиме колосальний вплив на увесь світ. Адже "події, які відбуваються у Сибіру невідворотно вплинуть на хід справ у Ботсвані".

Жовтнева революція, на думку британського історика Еріка Гобсбаума, породила нову епоху – "коротке ХХ сторіччя", яке починається нею і закінчується розпадом СРСР.

Здобутками цього "короткого сторіччя" стали поява середнього класу, соціальної держави, безпрецедентне в світовій історії скорочення бідності, нерівності, неосвіченості в Євразії та Північній Америці.

Зрештою те, що ми називаємо сучасною представницькою демократією західного взірця.

Ця революція показала, що не так страшні і могутні диктаторські режими та їх очільники, як терплячі жертви таких режимів — 99% населення, яке готове без усякого опору зносити знущання над собою довгі століття.

А для звільнення потрібно не більше 5% страйкуючих громадян на вулицях міст і будь-який режим буде зламаний.

І останнє. Жовтневу революцію аж ніяк не можна вважати провалом і завершеним проектом, адже вона дала поштовх безлічі прогресивних світових рухів, ідей, які зробили сучасний світ таким, яким він є зараз.

СРСР вже немає на політичній карті світу, але чи зникли кудись соціальна та економічна нерівність, корпоративна та бюрократична жадоба, корупція? Тобто всі ті явища проти яких і була спрямована ця революція?

Боротьба проти них, в руслі ідей закладених жовтнем 1917 року, продовжується на майданах, площах, вулицях Києва, Москви, Каїру, Нью-Йорку, Лондону, Афін, Мадриду…

Навіть майбутнє сторіччя революції у 2017 році вже зараз починає сприйматися як певна рубіжна дата. Наприклад, відома 84-річна російська провозахисниця Алексєєва вважає, що у 2017 році Росія буде демократичною та правовою державою, адже громадяни зможуть нарешті на той час "присмерить бюрократию".

Що ж, подивимося, що з цього буде.

Повертаючись до Жовтневої революції хочеться сказати, що їй, як і будь-якій іншій революції, не вдалося уникнути "пожирання власних дітей" і невдячності сучасників. Але вона була спробою.

Олексій Якубін, кандидат політичних наук, керівник дослідницьких програм аналітичного центру "Universitas", для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Аграрні ноти: інструмент для залучення фінансування в агросектор України

Кадровий голод загрожує відновленню готельного сектора в Україні

Захистимо Пейзажку від забудови: історія боротьби за спадщину Києва  

Фатальна безсилість

Соціальний бюджет-2025

Як не перетворити військового омбудсмена на весільного генерала