Виключити тушок з КОДу

Серед парламентської опозиції стався розкол. На тих, хто підтримав угоду з представниками диктатури, і тими, хто не голосував і виступив проти нового закону про вибори. Лідером співпраці з режимом Януковича очікувано став "Фронт змін".

Деякі члени Комітету опору диктатурі (КОД) у парламенті проголосували за виборчий закон, де встановлюється змішана система виборів, піднімається до 5% прохідний бар’єр та зростає грошова застава для кандидата у мажоритарному окрузі.

Ми стали свідками другого етапу тушкування у Верховній Раді. У ній нарешті публічно проявилася "призначена опозиція".

Нагадаю, Комітет був створений 5 серпня 2011 і об’єднав опозиційні та такі, що задекларували свою опозиційність до режиму Партії регіонів і Януковича політичні і громадсько-політичні сили. До нього зокрема увійшли політичні партії: ВО "Свобода", КУН, БЮТ, "Наша Україна", "Громадянська позиція", "За Україну!", "Фронт змін", "Народна самооборона", УНП, НРУ та інші.

Політичне значення прийнятого закону про вибори зрозуміле – режим Януковича хоче утриматися при владі за рахунок обмеження народовладдя. Пересічних громадян ще далі відсунули від можливості впливати на рішення влади.

Це класичний приклад дій режиму, що опирається на великий капітал. В історії Європи подібне було у Франції у 1830 з режимом короля-громадянина Луї-Філіппа, підпорою якого були ті самі олігархи – найбільші банкіри та промисловці.

І не дивним виглядає те, що псевдоопозиція допомогла диктатурі стати ще більш упевненою у собі. Адже вона є однаковою із Партією регіонів за природою свого походження, стилем життя і мисленням.

Представники всіх фракцій нинішньої Верховної Ради свого часу клялися, що після отримання мандатів ухвалять рішення про виборчу систему з відкритими списками. Вони збрехали.

Хоча якими розлогими були розмови на цю тему!

Партіям більшості закидати нема чого, як немає у чому винити ворогів. Вони ніколи не намагалися довести свою демократичність.

Однак фракції БЮТ і НУ-НС клялися, що домагатимуться саме відкритих списків. І як вони пояснять це провалля між своїми обіцянками і фактом голосування за такий виборчий закон?

Таким чином, на порядку денному постало питання у доцільності існування КОДу як об’єднання опозиції.

Значення слів

Комітет опору диктатурі – хороша назва для опозиційного об’єднання на тлі становлення режиму Януковича з його поглибленням майнового розшарування, антинародними реформами, поліцейською державою, здачею суверенітету і руйнуванням демократії.

У ній варто наголосити на сильних по значенню словах – "опір" і "диктатура". Думається, що дехто з членів комітету при загаданому ганебному голосуванні і не задумувався над змістом цих слів.

Опір за тлумачним словником означає рішучу протидію комусь, наполегливу боротьбу, змагання з кимось. Маючи це слово у назві за основне для власної ідентифікації, члени комітету, за логікою, мають вести боротьбу зі своїм політичним ворогом.

Диктатура означає необмежену владу політичних верхів, що спираються на силу. Комітет прагне чинити опір диктатурі Партії регіонів та Януковичу.

Скорочення літер назви об’єднання дає асоціацію зі словом "код". КОД як "код" має приваблювати через асоціацію із утаємниченістю та залучати його активістів до чогось небуденного тощо.

Роз’яснення ситуації в Україні і причин об’єднання політиків є у тексті Меморандуму http://uk.wikipedia.org/wiki/Комітет_опору_диктатурі: "У зв’язку із загрозою, що постала перед українською демократією ми, представники політичних партій та громадських організацій, заявляємо про об’єднання своїх зусиль у Комітеті опору диктатурі.

Репресії проти громадських діячів, арешти опозиційних партійних лідерів стали для правлячого режиму засобом усунення політичних опонентів, спробою встановлення в Україні диктатури. Ми закликаємо всіх, кому не байдужа українська незалежність і демократія, дати відсіч цим спробам".

Такі сильні за змістом слова назви, абревіатури та текст Меморандуму не знайшли підкріплення на практиці. Який же це КОД, якщо він є складовою стратегії диктатури? Це швидше Комітет опозиційної толерантності, Комітет опОри диктатурі.

КОД на місцях – кіт у мішку

Одна із найбільших проблем КОДу із самого початку існування стала проблема розбудови його осередків на місцях. Вона виявилася у процесі підготовки опозиції до відзначення Дня Незалежності.

За чутками, пропозиція звести депутатів місцевих рад від партій, що є членами КОДу, не виявила ніякої підтримки – вони або перебували у більшості із Регіонами, або підтримують їх.

Наприклад, головою Хмельницької облради став регіонал завдяки тушкам з БЮТу і УНП., подібне сталося у Хмельницькій районній раді завдяки депутатам БЮТу та "Фронту змін".

На Рівненщині "Наша Україна" увійшла до більшості з ПР. Секретарем міської ради Чернівців став регіонал завдяки співпраці з фракціями БЮТу, "Нашої України" та тушці з "Фронту змін".

Це лише поодинокі приклади численної статистики зрад представників парламентської опозиції. Тому і не дивно, що КОД на місцях не діє.

КОД у дії

На одному із засідань КОДу на початку осені було вирішено створити робочу групу по виборчому закону. У результаті з’явився документ з порівнянням положень чинного на той момент закону, законопроектів від влади, від Ключковського та коментарі до них робочої групи.

Подальші засідання Комітету підтвердили, що серйозного інтересу до напрацювання спільних позицій учасників з цього питання немає.

Далі обговорювалися пропозиції підтримувати чинний на той момент закон про вибори. Йшлося про збереження пропорційної системи. За пару засідань тема заклякла взагалі.

Наслідки голосування для КОДу

КОД після зрадницької змови із олігархічною більшістю у старому форматі існувати не може. Це суперечить і його назві, і тексту його Меморандуму.

Як можна після співпраці з диктатурою називати себе членом Комітету опору? Як можна боротися з диктатурою, допомагаючи реалізовувати її плани? Як можна боротися із ворогом, працюючи на його користь?

Очевидно, що в КОДі є чужі серед своїх.

І їх треба позбуватися! Виключити зрадників з КОДу просто життєво необхідно для опозиції! Бо подальше входження псевдоопозиції до лав Комітету дискредитує його. Робить із нього вигідне Януковичу посміховище. А головне, поширює недовіру серед громадян.

Якщо опозиція голосує за анти опозиційний і антидемократичний законопроект, то це така ж опозиція, як серійний убився-маніяк – гуманіст і турботливий наставник дівочої спортивної команди – маніяк, як бандит – сумлінний платник податків, проститутка – вірна дружина, тощо.

Інакше треба визнати, що основою політики в Україні є шизофренія і немає різниці між ворогом і другом. Інакше треба погодитися, що тушки – це нормально, що співпраця із Януковичем не є фарисейством…

Очистити КОД

Я пропоную виключити з КОДу і не вважати опозиційними всіх тих, хто з парламентської опозиції проголосував за закон про вибори. Це список депутатів: з БЮТу – 62, НУ-НС – 36.

Зокрема таких відомих псевдоопозиціонерів:

БЮТ: Гринів, Терьохін, Філенко, Шкіль, Білорус, Бондаренко, Кириленко Іван, Королевська, Косів, Соболєв.

НУ-НС: Яценюк, Білозір, Жванія, Зварич, Каськів, Князевич, Мартиненко, Кармазін, Кендзьор, Москаль, Оробець.

Нехай БЮТ і НУ-НС виключать із лав своїх фракцій тушок Януковича, інакше прихід політичної смерті невідворотній.

Нехай у КОДі залишаться ті політики і ті політичні сили, які не заплямували себе співпрацею з диктатурою Януковича. І тоді можна говорити, що лави очищені і довірі людей до опозиції не загрожують зрадники.

Інакше, якщо псевдоопозиція залишить за собою контроль за КОДом, тоді політичні сили, які не згодні із голосуванням, мають створити своє координуюче об’єднання. Бо нинішній КОД – це штучне об’єднання опозиції і псевдоопозиції.

Євгеній Миколута, студент, для УП