Трагедія на Олімпійському
Трагедія на Олімпійському
Олексій Братущак, для УП
Ви бачили останні номери закордонних газет? Наприклад, такі матеріали:
Англійська The Guardian:" Хіллсборо-2011"
Російський Коммерсантъ: "11 мерців на вівтар Євро-2012"
Американська The Washington Post: "11.11.11. Чорний день календаря"
Польська Gazeta Wyborcza: "У Києві загинув Славко"
Німецька Der Spiegel: "Меркель: ми готові прийняти Євро-2012"
Італійська La Stamoa: "Платіні, ця трагедія на твоїй совісті!"
Не бачили. Вам пощастило. Більше пощастило Україні. А справжніми щасливчиками стали тисячі українців, які ввечері 11 листопада прийшли на НСК "Олімпійський" подивитися перший матч на новому стадіоні.
Неготовність стадіону та організаторів матчу спричинило масову давку біля паркану "Олімпійського". І вже не має значення: чи-то турнікети заклинило, чи-то "розумний" керівник НСК наказав їх вимкнути заради безпеки вболівальників.
Нам усім пощастило, що ця давка не призвела до жертв.
Але тепер треба робити висновки. Аби ситуація не повторилася влітку 2012-го за участю іноземних уболівальників. І, не приведи Боже, до трагічних наслідків.
І порівнювати Олімпійський-2011 пропоную із Хіллсборо-1989. Тоді в давці загинули 96 вболівальників.
1. Мало турнікетів
Олімпійський не готовий до аншлагів. Кількість турнікетів замала для швидкого проходження великої кількості людей.
Згадуємо Хіллсборо: "Одною з головних причин трагедії в Англії називалася наступна: мала кількість і слабка пропускна здатність турнікетів перед входом на трибуну призвели до того, що біля входу на стадіон зібрався натовп".
Цю проблему маємо зараз у Києві. І цей прорахунок у реконструкції на совісті "ефективного менеджера" Євро-2012 Бориса Колеснікова. Вибачте, але саме віце-прем'єр хотів отримати всі лаври від підготовки до євро турніру. Саме завдяки йому "Олімпійський" здали у встановлені терміни, переконували українців прихильні до Колеснікова ЗМІ. Зі всіма недоліками стадіону, додавали читачі у Фейсбуці.
Виправити цей недолік – необхідно. І зробити це – дуже просто. Треба по периметру паркану встановити додаткові турнікети.
Інший варіант – прибрати турнікети з огорожі стадіону й зробити пропускні пункти на вході в саму будівлю стадіону. Таким чином свого часу пішли в Донецьку та під час зведення багатьох стадіонів у Європі.
Але у випадку з "Олімпійським" такий варіант треба було розглядати під час розгляду проекту реконструкції.
2. Некваліфіковане керівництво
Увечері 11 листопада керівництво "Олімпійського" спочатку вирішило вимкнути турнікети, а згодом – відкрити ворота. Усе – задля безпеки вболівальників.
Те, що ці дві дії кардинально протилежні, організаторів матчу якось не бентежить.
Принаймні складається таке враження. Але це добре демонструє рівень підготовки цих фахівців.
Знову згадуємо Хіллсборо й розвиток подій там: "Відповідальний за безпеку на стадіоні головний інспектор поліції Південного Йоркшира Девід Дакенфілд не мав достатнього досвіду роботи на подібних заходах. До початку матчу о 15.00 поліцейський інспектор Роджер Маршалл, у чиї обов'язки входило забезпечення порядку біля входів зі сторони "Леппінгз Лейн", ухвалив рішення відкрити ворота й впустити вболівальників без перевірки квитків".
Людей впустили на стадіон, після чого й відбулася масова давка. Уболівальників вдавлювали в ґрати, які того часу обмежували можливість вийти на поле.
У Києві давка також відбулася. Але перед стадіоном.
Людей так само вдавлювали в ґрати.
Проте українцям пощастило. Цього разу.
Сотні, а можливо й тисячі відбулися віддавленими ногами, силовою боротьбою, зіпсованим настроєм. Так, із цим до суду не підеш. Але чи не достатньо цього для оргвисновків?
Чи потрібні лише жертви?
3. Розповсюдження квитків
Квитки на матч Україна-Німеччина були розпродані в перші дні продажу. Ні, звичайно, найдорожчі по 600-800 гривень ще довго залишалися. Але основна маса – по 20 гривень – розійшлася як гарячи пиріжки. Принаймні офіційно.
А неофіційно вони завжди продавалися. Ефективні менеджери не змогли побороти бариг. Ані в Донецьку, ані в Києві. І багато хто увечері 11 листопада збирався на стадіон, сподіваючись купити квиток у цих бариг. Звідси – додаткова кількістю людей біля воріт зі сторони Палацу спорту.
Їх побачили – і вимкнули турнікети...
На Хіллсборо в 1989-му саме велика кількість людей без квитків призвела до давки: "Керівник безпекою на стадіоні порахував, що осіб без квитків у натовпі небагато й наказав підлеглим відкрити ворота, і впустити всіх без перевірки".
А чи всіх перевіряли на Олімпійському? А тих, хто перелазив через паркан – також? А як контролювали тих, хто намагався передати квитки іншим?
Ось одна зі схем.
Група з 5 осіб заходить на територію стадіону. Свої квитки вони передають наступним – благо паркан із щілинами. За цими квитками заходить наступна група з 5 осіб. Адже турнікети вимкнули, штрих-код не зчитується. Далі такі ж дії при вході на сектор...
Добре, якщо таких було й буде лише 5-ро. А якщо таких виявиться кілька тисяч? Десятків тисяч?!..
4. Вболівальник – "бидло"...
У своїх поясненнях керівники "Олімпійського" жаліються: погані вболівальники їм дісталися. І приходять запізно, і користуватися турнікетами не вміють...
Одним словом – "бидло".
От тільки серед того "бидла" були й численні знайомі керівників країни, друзі, жінки, діти. Не для всіх же організовують зелену дорогу для проходження у ВІП-ложі.
Але не дивуйтеся. Недолугі керівники завжди перекладають провину на інших.
Знову згадуємо Хіллсборо: "Поліція визнала свою провину за неспроможність контролювати натовп, проте поспішила перекласти відповідальність на мерсисайдських уболівальників. Саме через п'яних та агресивно налаштованих осіб без квитків правоохоронці були змушені відкрити ворота, що й призвело до давки".
З того часу, сподіваюся, в Англії дещо змінилося в ставленні до вболівальників.
Скільки часу потрібно для українських футбольних функціонерів – навіть не знаю.
Напевно, це йде від загальнополітичного ставлення можновладців до простих українців. Якщо для влади виборці є бидлом, народом, з яким не пощастило великим реформаторам – то чого чекати від футбольних керівників?
От тільки й народ не завжди мовчить і терпить. Що й продемонстрували вболівальники 11 листопада.
Так, Віктора Януковича знову освистали. Але цього разу президента зустріли гірше за німця. Стадіон гудів, коли починалася атака гостей. Ще брутальніше сприйняли оголошення про присутність Лідера.
Для людини, яка 9 травня шанує більше за День Незалежності – таке порівняння з атакою німців мало дуже сильно вдарити по самолюбству.
5. Доклад Колеснікова
За наслідками подій на Хіллсборо був складений так званий "Доклад Тейлора". У ньому робилися висновки із трагедії. Також були розроблені пропозиції, як не допустити подібного в майбутньому. З урахуванням цього докладу клубам довелося перебудовувати свої стадіони.
Кардинально щось змінювати на українських стадіонах до Євро-2012 уже немає часу.
Але пан Колесніков може визнати проблему, і розробити свій Доклад: як поводитися з уболівальниками, як зробити стадіони безпечнішими. Не лише для європейців, які приїдуть улітку 2012. А й для українців.
Нагадаю, на Хіллсборо вік загиблих був від 14 до 50 років...
Олексій Братущак, спеціально для УП
