Невже знову бурхливі 90-ті?

Майже 3 місяці тому – 5 липня – набрали чинності зміни до закону про громадянство України, ініційовані Януковичем.

Зміни торкнулися пункту 2 частини п’ятої статті 9 закону доповнивши його після слів "тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості)" словами "з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави".

Згідно зі змінами, тепер до громадянства України не приймаються особи, які засуджені в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості), з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави.

На перший погляд, ці зміни можуть здатися звичайним процедурним моментом законодавчої діяльності парламенту. Але, проаналізувавши можливі перспективи маніпулювання внесеними змінами, стає зрозуміло, що це далеко не рядове рішення ВР.

Власне справа в тім, що до словосполучення "з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави" можна віднести будь-який комплекс злочинів. Немає чіткого, законодавчо визначеного переліку злочинів, які однозначно унеможливлюватимуть набуття громадянства України.

Навмисне створена законодавча неточність дозволяє чиновникам на власний розсуд вирішувати, яким злочинцям давати громадянство, а яким ні. Очевидно це дозволить певним "корисним" для влади особистостям, або цілим групам осіб, без жодних перешкод отримувати українське громадянство, й всі права пов'язані з ним.

Хоча, певно, без жодних обов'язків, крім, звісно, зобов’язань перед своїми господарями.

В пояснювальній записці законопроекту зазначено, що проект змін до закону не потребує громадського обговорення. Та це й не дивно, навіщо провладній ПР концентрувати увагу громадськості на "меркантильних" змінах до закону, які потрібно швиденько та позаочі суспільства проштовхнути у ВР?

Та і який свідомий громадянин захоче підтримати зміни в законі, що сприятимуть полегшенню набуття громадянства України закоренілим злочинцям?

А по-суті створюються тепличні умови для повернення бурхливих 90-тих.

Колишні представники кримінального світу, що займалися рекетом та брутальними формами рейдерства, давно вже оформили собі теплі крісла в різноманітних владних кабінетах та залах.

Але нові-старі методи управління, що запроваджуються цією владою, дедалі більше потребують мобілізації нових досвідчених кадрів кримінального світу, які стануть базовим підґрунтям для нинішньої кримінально-олігархічної верхівки.

Тим більше що тут мова йде про чужоземних найманців, які до останнього будуть захищати господаря, що їх утримує.

Передчуваючи наближення парламентських виборів в Україні, влада намагається створити всюдисущий репресивний апарат, до складу якого входитимуть не лише три гілки влади, а й структурована кримінальна номенклатура, яка дасть змогу створити зону підвищеного тиску в усіх шпаринах життєдіяльності українців.

Тиску, який формуватиме страх за життя та безпеку себе та своїх рідних.

Але такі відчайдушні кроки влади свідчать про те, що ПР вже не в змозі контролювати всі політичні коливання суспільства виключно в правовому полі. Навіть не дивлячись на повну узурпацію всієї повноти влади в Україні.

Ті 252 депутата, що проголосували за прийняття антинародних змін до закону про громадянство, та які сподіваються, що зможуть втримати розгул приїжджого криміналітету у своїх руках і в потрібному для себе руслі, забувають про третю надпотужну силу – українську націю.

Націю, яку, доведену до стану революційного резонансу, вже не зможуть втримати ані антиукраїнські закони, ані владні репресивні структури.

Ігор Степанченко, аналітична служба ВО "Свобода", депутат Сквирської районної ради, для УП