"Пропіаритись" на Юлі
Судовий процес над Юлією Тимошенко, як не цинічно це звучить, став дуже вдалим піар-майданчиком для претендентів на роль опозиційних лідерів.
Використати його сьогодні намагаються всі. І якщо на початку судового процесу підтримку Тимошенко висловлювали дійсно близькі їй люди, то тепер приєднались, м’яко кажучи, люди з "іншого табору".
Це ті, хто самі претендують на звання "головного опозиціонера" або ж намагаються вибороти для себе "місце під сонцем". Принаймні, такі наміри ними уже неодноразово в тій чи іншій мірі декларувалися.
Сумнівне об’єднання
Деякі політики отримали реальні можливості задовольнити власні амбіції через судовий процес над Юлією Тимошенко.
Красива і яскрава "обгортка" (привід), як от "боротьба з авторитаризмом Януковича", "порятунок демократії", "об’єднання опозиційних сил" тощо, дозволяє швидко заробити "бали" у електорату.
Тут варто зазначити, що людей незадоволених політикою діючої влади (в першу чергу, через непопулярні рішення соціально-економічного плану) стає дедалі більше. І це електорат опозиції.
Таким чином, на руках у претендентів на звання "лідера опозиції" опинились всі потрібні карти. І не зіграти ними вони просто не могли. Чи не тому під (у) Печерський суд збіглися майже всі опозиціонери.
Показовою тут стала заява про створення "Комітету опору диктатурі в Україні", яку під стінами цього ж суду і під "пильним оком" відео- і фотокамер демонстративно підписали представники партій "Батьківщина", "Наша Україна", "Європейська партія", "Партія захисників вітчизни", "Фронт змін", "Реформи і порядок", "Громадянська позиція", НРУ, "Народна самооборона", фракція НСНУ.
Заяву залишили відкритою для підписання і для інших опозиційних сил. Приєднатися до "опору" закликали і громадські організації. Тільки от, здається, що ролі їм уже дістануться другорядні. Зате спрацює ефект масовості.
Відверто кажучи, насправді, хотілося би щиро порадіти за опозицію, навіть поаплодувати – "Вони знайшли в собі сили для об’єднання"! Якби не якби…
Сама ситуація, включаючи всі добрі наміри, виглядає як старт по другому колу. І як не прикро, по замкнутому колу. Таке собі дежавю. Усе це ми вже проходили. Акція "Україна без Кучми", "Помаранчева революція"…
Єдина відмінність у тому, що, якщо раніше усі щиро вірили у щирість намірів своїх лідерів, то сьогодні вони викликають відвертий скептицизм.
"На чужій крові…"
Першим до акцій протесту проти відкриття судової справи над Юлією Тимошенко, які під Печерським судом проводила БЮТ-"Батьківщина", приєднався "Фронт змін". Прапори цієї політичної сили тут з’явилися ще 4 липня.
Втім, поява в залі суду самого лідера Фронту Арсенія Яценюка неабияк здивувала, це було добре помітно, Юлію Тимошенко. Підтримки від Яценюка вона явно не чекала. Та і підтримка ця, як не крути, виглядає не дуже щирою.
У пам’яті ще збереглася остання передвиборча кампанія. Тоді Юлія Тимошенко називала Арсенія Яценюка технічним кандидатом. Для неї він був опонентом. Опонентом залишається і сьогодні.
Останні соціологічні опитування показують, що, якщо Юлія Тимошенко вибуває з "гри", – основним конкурентом Віктора Януковича на наступних виборах автоматично стає Яценюк.
Сама ж поява Арсенія Яценюка в судовій залі для самого Яценюка – це вдалий піар-хід. Це можливість зібрати "під себе" більшу частину опозиційних сил.
Це розуміють і Юлія Тимошенко, і Арсеній Яценюк. Останній також розуміє, що всі це розуміють. Тому і запевняє: "На чужій крові я не збираюся будувати політичну кар’єру".
Самій же Юлії Тимошенко зараз потрібна підтримка. Нехай навіть така. Чим ширша її підтримка, тим більший розголос судової справи, тим більше у неї шансів "вийти живою із вогню". І вона готова прийняти її від будь-кого.
Тим часом, Арсеній Яценюк схоже, що за "просто так" свою підтримку не подарує. Йому потрібна ще і підстраховка. Адже якщо він стане лідером опозиції за умови, що Юлію Володимирівну таки посадять, то за умови, що її випустять, подібна роль йому не світить.
Він хоче домовлятися. Подібні висновки можна зробити із клопотання, направленого лідером Фронту до Печерського суду, про зустріч із лідером БЮТ-"Батьківщини", де зазначено: для того, "щоб обговорити низку юридичних і політичних питань".
У СІЗО до Юлії Тимошенко намагається потрапити і Наталія Королевська (БЮТ-"Батьківщина").
Амбіцій у Наталії Королевської аж ніяк не менше.
Лаври лідера опозиції вона почала приміряти ще у кінці 2010-го. Вдалий старт їй дав Податковий майдан. Тоді ж Наталія Королевська і почала грати в самостійну гру. Відмінну від гри самої БЮТ-"Батьківщини", до якої і сьогодні належить.
Податковий майдан дав кадри для створення Всеукраїнської акції "Вперед". Дав електорат. Його основу склали працівники малого і середнього бізнесу.
Звідси – народні реформи у соціально-економічній сфері. Їх Наталія Королевська всіляко (через трибуну Верховної Ради, через ЗМІ, через безпосереднє спілкування з народом у регіонах тощо) протиставляла непопулярним провладним реформам цієї ж соціально-економічної сфери.
Таким чином перетягала на себе увагу опозиційно налаштованого електорату. Звісно, що Юлії Тимошенко це не могло подобатись. Та і не тільки Юлії Тимошенко…
Було незрозумілим чи Наталія Королевська хоче зайняти місце лідера "Батьківщини", чи створити свій політичний проект і йти з ним на вибори, знову ж таки, конкуруючи з Тимошенко.
Як би там не було, а у попередніх списках кандидатів від "Батьківщини", їх уже встигли оприлюднити, на наступні вибори прізвище Королевська не зазначено.
Воно б ніби нічого… якби не ситуація, що склалася навколо судового засідання…
Клопотання Наталії Королевської щодо зустрічі з Юлією Тимошенко датується 12 серпня. Причина для зустрічі приземленіша, ніж у її конкурента Яценюка: "щоб особисто перевірити умови перебування Юлії Тимошенко у СІЗО".
Наталія Королевська в терміновому порядку заявила: "Я продовжую свої регіональні поїздки, і в кожному регіоні я буду доносити до десятка тисяч людей несправедливість рішення суддів".
Тобто, якщо раніше Наталія Королевська таким чином піарилась на соціально-економічних питаннях, то сьогодні вона має намір піаритись на самій Юлії Тимошенко.
Не "без підводних каменів" виглядає і підтримка Юлії Тимошенко з боку Зоряна Шкіряка ("Новий Київ") і Віталія Кличка ("Удар").
Обидва претендують на місце чільника Києва. Зі скандалом навколо ізраїльського громадянства мера Леоніда Черновецького, перспектива наближення у найкоротші терміни нових виборів набрала реальних обрисів.
І насправді, для них зараз важливо, на кого із них вкаже Юлія Тимошенко. Кого, нехай навіть із СІЗО, закличе киян підтримати.
Зорян Шкіряк, людина дуже активна, встигає засвідчити свою опозиційність чи не на всіх фронтах. Наскільки йому це допоможе, покаже час… Багатьох із близького оточення Юлії Тимошенко така надмірна активність Шкіряка насторожує.
Віталій Кличко так не встигає. На його рахунку зустріч із дипломатами щодо справи Тимошенко, публічне звернення до Януковича (привід той же) і висловлене бажання "взяти на поруки цю тендітну жінку". Чи допоможе йому це?
Вдало "на справі Тимошенко" заробляє бали і Євген Суслов (БЮТ-"Батьківщина"). Раніше непомітний лідер "Батьківщини молодої" дійсно "засвітився". До "лідера опозиції" йому ще звичайно далеко, але те, що він претендуватиме на солідні позиції, уже безсумнівно.
Для всіх інших, тих, хто належить до "Комітету опору диктатурі", через "справу Тимошенко" важливо зберегти або ж повернути позиції, які вони мали (мають) до (на) сьогодні. Тож вони і діють в межах своїх потреб.
А загалом же, кращим від такого "піару" ніхто не стає. Втім…
Вибір за народом.
Надія Михальчук, для УП
