Антикорупційні фактори

Продовжуючи крутити величезну тему корупції і так, і сяк, швиденько спробуємо знайти ті цінності та мотивації, які здатні відвернути людину від вчинення корупційних діянь.

Уявіть, ви стали чиновником. Не абстрактним державним службовцем, що носитиме папірці, а людиною, що наділена повноваженнями вирішувати куди спрямувати й кому виділити державні гроші.

Або так: ви маєте владу дозволити, або заборонити якусь діяльність – будівництво, підприємництво, торгівлю.

Спитайте в себе. А чи не почали б ви раптом, ПРЯМО ЗАРАЗ, гарячково міркувати, а як же так все організувати, аби вибити грошенят з держави і співгромадян. Там же такі бабки крутяться, чому би не отримати з цього "на кишеню"!

Так от. Давайте задамося питанням, якими моральними якостями чи досвідом має володіти людина, аби не корумпувати ввірену їй в управління галузь?

Чи маєте ви боятися незворотності покарання? Або його жорсткості?

Чи маєте ви бути релігійним, або чи треба публічно демонструвати релігійність?

Чи мусите ви глибоко поважати оточуючих людей та суспільство в цілому?

Чи треба мати якусь надзвичайну самоповагу та гордість?

Чи маєте ви бути високоосвіченою людиною, що б утримало вас від негідних вчинків?

Чи важливі патріотизм та любов до своєї країни?

ДЕ ТОЙ БАР’ЄР ЩО ЗУПИНИТЬ В ЛЮДИНІ НИЦІСТЬ ІСТОТУ?

Замість базових цінностей – прогресивні

Відповідь проста і водночас складна. Перераховане вище – це навіть не цінності. Це – базові якості, пасивні з точки зору дії. Все це не здатне утримувати від корупції.

(Тут і нижче корупція застосовується в дуже широкому сенсі – руйнація суспільства, ниці бажання, духовна злиденність, пріоритет споживання, жага передусім грошей, міф про продажність справжнього кохання, здоров’я, совісті).

Сучасні патріоти й у вишиванках не бажають полишати державні маєтки, а на відродженні національної культури лише багатіють.

Ті, що в наших телевізорах бігають по церквам, радше спокутують вчорашні гріхи… готуючись до нових.

Високоосвічені політики, історики й економісти живуть розкішним життям саме завдяки корупції. Вони ж і не можуть пояснити де взяли грошей.

Самоповага та гордість лише посилюється доходом від корупційної діяльності.

Висновок простий. ЖОДНИЙ БАР’ЄР не убезпечить від корупції ницу людину. Нічим не можна закрити ДУХОВНУ БЕЗОДНЮ.

Аби не красти, людині потрібна ДУХОВНІСТЬ, більш висока мета, заради досягнення якої і є єдиний сенс йти у владу.

ЗАМІСТЬ БАР’ЄРІВ – ПОТРІБНІ ОБРІЇ.

ЦІННОСТІ, СИЛЬНІШІ ЗА КОРУПЦІЮ І Є ТИМ ДІЄВИМ АНТИКОРУПЦІЙНИМ ФАКТОРОМ, ЯКИЙ ТРЕБА ВВОДИТИ В СУСПІЛЬСТВО.

Замість напускного ура-патріотизму, потрібне бажання, краще спортивний інтерес, творити країну і на користь країні.

Не просто самообмеження споживання, а заміна філософії споживання духовними пріоритетами й цінностями.

Не просто успішна кар’єра, і не кар’єра задля нарощування споживання. А кар’єра заради свого якнайбільшого внеску у творіння світу, кар’єра – аби вписати своє ім’я в книгу історії перемог і досягнень людства.

Зараз відвертатися від корупції, пересилювати жагу до легких і великих грошей нікуди. Немає альтернативи.

Українські книжки більше описують вчорашній і сьогоднішній негатив та злиденність. Фільми, новини, статті, позиція пострадянських батьків, радянщина виховання – там скрізь відсутня риторика духовності та високих цінностей.

Під створення обріїв, які б давали альтернативу корупції вже сьогодні мають створюватися шкільні освітні програми, запускатися години духовності в університетах, терміново нова ідеологія життя має вводитися до книг, пісень, фільмів.

Поки не почнемо з цього, до влади добиратимуться все такі ж ниці, духовно злиденні люди. І крастимуть, руйнуватимуть, знецінюватимуть...

PS. Для ілюстрації. Почитайте матеріали про такого собі пана Сівця. Це далеко не перший лист про те, у що може перетворити величезну галузь одна духовно злиденна особа.

Накладіть зміст статті на конкретну реалію. Чи ця людина прийшла з високою метою? Чи вона має якусь місію в житті? Чи вона хоче залишитися в історії? Чи відчуває відповідальність?

Ні. Ця людина глибоко нещасна. Пуста. Вічно бідна. Він "заробить" мільйон, десять, сто. І навіть коли у нього буде стільки, що і не витратити, він не зможе зупинитися. Бо безодня тягне в себе все.

А що станеться, коли його відірвуть від годівнички? Чи почне він займатися благодійністю? Чи знайде високе застосування вкраденим мільйонам? Та ні. Купить собі землі в Конча-Заспі. Збудує величезний замок. Й буде там доживати свій ниций вік, написавши в історію кілька стрічок лайна.

Олексій Гашинський, для УП