Хохляцькі викрутаси організацій підприємців
Дивлюся за розгортанням подій в підприємництві після Майдану-2, і ніяк не можу зрозуміти логіки більшості подій. Логіки, яка часто просто лежить на поверхні і не вимагає доказової бази.
Однак сьогодні вирішив спробувати логічно довести хибність позиції всеукраїнського підприємницького руху. В чому хибність, скажете?
Відповім: у декількох доленосних для майбутнього не тільки підприємництва, а й взагалі для України питаннях. Які всі ми разом поки що програємо.
Помилкова позиція перша: керівництво спротивом діючій владі стосовно податкового законодавства здійснюють в Україні три основні організації (групи): ГО "Фортеця" на чолі з Оксаною Продан, Громадянський рух Спільна Справа на чолі з Олександром Данилюком, Асамблея ГО малого та середнього бізнесу.
Здавалося б, підприємництво – під надійною опікою, і жодна проблема не "прошмигне" повз таких надзвичайно активних і потужних об’єднань.
Та не все так добре, як здається. Адже в першу чергу всі три найбільші організації виступили найбільшими роз’єднувачами підприємницького руху.
Тобто єдина серйозна, активна та фінансово спроможна категорія людей виявилась керованою як мінімум з трьох різних центрів.
Чи є це корисним для досягнення будь-якого позитивного результату спротиву владі Януковича і Партії регіонів? Відповідь, як на мене, риторична.
Помилкова позиція друга: відсутність будь-яких рухів в напрямку створення власної політичної партії у всіх трьох всеукраїнських ГО підприємництва.
ГО "Фортеця" та Оксана Продан не приховують своєї належності до Юлії Тимошенко і намагатимуться привабити лідерів підприємницьких організацій участю у наступних виборах до Верховної Ради.
Частина підприємців готова знову повірити лідеру "Батьківщини", в її здатність змінити на краще підприємницьке податкове поле. І взагалі – бачать її здатною відродитися як "Фенікс з попелу".
Отже Оксана Продан не є прихильницею створення власної політичної партії підприємництва. Це зрозуміло і природно.
Громадянський рух Спільна Справа Данилюка. На перших акціях протесту осінню 2010 року пан Данилюк був разом з Оксаною Продан. Але на певному етапі переговорів з представниками влади стосовно пунктів Податкового кодексу вирішив змінити роль "другої особи" і самостійно очолити своїх прихильників.
Що спонукало його це зробити – питання відкрите. Однак виникає логічне запитання: кому це вигідно?
Очевидно, що партії влади, яка отримала можливість демонополізації впливу Тимошенко на підприємницький рух, домоглася ослаблення протестів, а також впливу на майбутній спротив підприємництва.
Тому й не звучить з вуст Олександра Данилюка жодного натяку на створення підприємництвом Партії середнього класу. Тому що у його (як автор припускає) гіпотетичних спонсорів "є така партія".
Це – Партія регіонів.
Асамблея ГО малого та середнього бізнесу дистанціюється від політичних партій, партійної символіки та будь-якої єдиної політичної думки, керуючись інтересами та намагаючись представляти інтереси саме підприємництва та бізнесу.
Кілька помітних акцій спротиву збільшенню плати до Пенсійного фонду, "Хмельницький підприємницький спротив", а також Всеукраїнський Автомайдан 21-25 березня – ось найголовніші дії Асамблеї.
Однак в більшості заяв лідерів Асамблеї (Супрунюк, Ковальов, Касьян, Жовніренко, Томасевич та інші) прослідковується досить дивна, як на мене, лінія: вони послідовно відмовляються від створення партії, яка прийняла б участь у наступних парламентських виборах.
Так, в тексті останньої ЗАЯВИ Координаційної ради Асамблеї громадських організацій малого та середнього бізнесу України 12-го квітня 2011 року звучать наступні тези:
"Ми оголошуємо про підтримку Асамблеєю акції "Вперед", ініційованої Радою підприємців України, в якості партнера із самостійними вимогами. Для нас важливим є прийняття оголошених акцією законопроектів у сфері функціонування бізнесу...".
"...вважаємо необхідним у відповідності з резолюцією та ультиматумом Автомайдану послідовно відстоювати свої позиції щодо глибинних системних змін у нашому суспільстві та відповідальності високопосадовців за завдані державі збитки".
"Ми вимагаємо покарати винних у розробці та прийнятті антинародних законопроектів, зокрема Податкового кодексу, незалежно від посади. Ми не бачимо змісту у співпраці з урядом, який демонстративно знущається над малим та середнім бізнесом, пенсіонерами, освітянами, іншими верствами населення".
"Водночас, ми не бачимо жодного політичного лідера чи чиновника у середовищі теперішньої владної верхівки, якому ми могли б довірити керівництво урядом чи парламентом в даний час...".
У мене виникає запитання до самої Асамблеї ГО МСБУ: якщо в країні немає жодного політичного лідера, якщо ви не бачите змісту у співпраці з діючим урядом – для чого городити весь цей тин?
Якщо керівництво не збирається революційним шляхом брати владу і змінювати напрямки розвитку суспільства (цього в діяльності Асамблеї не спостерігається) – то яку роль у виборах 2012 року вона готує підприємцям? Роль "противсіхів", які приведуть до влади знову ПР?
Роль спостерігачів за голосуванням пенсіонерів та комуністів "проти спекулянтів"?
Це ви називаєте послідовною політикою? Хто з координаційної ради Асамблеї візьме на себе відповідальність за такі дії і їх наслідки?
Виводити людей для вуличних акцій без всякої надії на успіх можна безкінечно?
Особливо спостерігаючи за катастрофічними темпами зубожіння народу і самих підприємців?
Така політика Координаційної ради Асамблеї грає на руку Януковичу і його команді. Якій залишилося в цій країні продати лише залишки землі.
І якби ми не вертілися-крутилися, не існує в природі іншого способу боротися за зміну політичної ситуації в країні крім повстання або виборів. В разі успіху повстання, партія відіграватиме роль каталізатора і втілювача в життя прогресивних реформ.
В разі виборів – це інструмент втілення реформ.
Отже без ПАРТІЇ не обійтися в будь-якому разі.
Як би нам всім не набридло це слово.
Петро Камінь, Товариство "Мале Коло", для УП
