Військова доктрина: влада проти громадян?
Проросійський президент Віктор Янукович зібрав довкола себе "гарну" команду. Одні б'ють журналістів, інші ув'язнюють 20-річних дівчат за дрібне хуліганство, а треті все це прикривають облудними пафосними словами про захист демократії та чесність і прозорість влади. А допомагають їм у цьому провладні телеканали, де вже 95% часу показують владу і розказують, як нам пощастило, що в нас такі хороші господарники й управлінці.
Автор уже писав про те, що влада перетворює Україну в поліцейську державу. За цей рік уже з точністю можна казати, що за всіма критеріями "поліцейської держави" – Україна такою є.
Днями уряд прийняв нову військову доктрину. І дуже цікаво, що тепер уже те, що прикривали й оправдовували, не соромляться написати в офіційному документі. У тексті до найодіозніших і відверто неосталінських положень відносять те, що від тепер до загроз національної безпеки зараховані спроби "дискредитувати владу, виникнення міжнаціональних чи міжконфесійних зіткнень, дезорганізація діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування".
Тобто йде пряма вказівка застосовувати військову силу проти вказаних проявів громадської непокори. Адже очевидно, що коли влада буде масово фальсифікувати парламентські вибори – будуть і "спроби дискредитувати владу", і "дезорганізація діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування".
Розглянемо детальніше ці тези.
Дискредитація влади. Примітно, що в тексті йдеться про "спроби дискредитувати владу", а не "державу". Тобто мова йде фактично навіть не про державу в цілому, а лише про режим, правлячу верхівку. А під поняття "дискредитації", з нашими "чесними" судами, можна приписати невинну критику уряду чи навіть якогось окремого чиновника.
Виникнення міжнаціональних чи міжконфесійних зіткнень. Це положення стосується, безперечно, активних громадсько-політичних діячів та націоналістичних організацій та партій. Згадаємо, що останнім часом націоналізм стараннями діячів із КПУ та Партії Регіонів намагаються прирівняти до нацизму й, таким чином, заборонити всю діяльність, що пов'язана із критикою українофобії. Адже всі, хто критикує українофобів – однозначно нацисти.
Під цим душком ведеться спроба відродити культ Сталіна: гроші на нові пам'ятники збираються вже й у Луцьку, обіцяють і у Львові. Добре, що так звані "нацисти", не тільки не дозволяють пропагувати неосталінізм в Луцьку, але й зривають такі "святі" прапори "пабєди" в Одесі.
Звичайно, і активних громадських діячів через гасло "Слава Україні" теж можна буде звинуватити в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі із застосуванням до них грубих санкції.
Дезорганізація діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. А це положення є передумовою й запобіжником для масових фальсифікацій на парламентських виборах.
Перш за все, зважаючи на ймовірне підняття виборчого бар'єру, партіям "Свобода", "Фронт Змін" та "Сильній Україні" можна буде в будь-який момент підрізати результат до необхідних 3,99% чи 4,99 %. А в разі пікету ЦВК чи місцевих виборчих комісій – можна трактувати, як "дезорганізація діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування".
У такому випадку можна застосувати армію й розігнати навіть 100.000-ні мітинги у Львові чи Києві.
Такі анти правові норми доктрини говорять тільки про продовження кристалізації олігархічної диктатури.
Янукович і компанія кримінальних мільярдерів у своїй воєнній доктрині відкрито написали, що український народ є однією із загроз влади, з яким треба боротися військовими методами. Це ознака того, що антинародний режим просто боїться своїх громадян і знає, що на фоні масового збільшення бідності – більше половини українців за межею бідності – масового подорожання продуктів харчування, збільшення комунальних тарифів, люди повстануть проти цього кримінально-олігархічного безчинства. І відбудеться соціальна та національна революція.
Допоки кримінальний олігархічний клан керує державою – не буде свободи слова, буде обмежуватись навіть свобода думки.
Наступним етапом цілком вірогідна пряма військова агресія до "не певних" українців, а може й навіть терористичні акти як метод тримання народу в покорі.
Олександр Аронець, спеціально для УП
